«У нашій країні назріває конфлікт між Парламентом та Офісом президента, тому цілком реально, що відбудуться дострокові вибори до Ради».

Саме такою заявою нещодавно здивував екссекретар РНБО Олександр Данилюк. Все через те, каже він, що керівництво держави сприймає монобільшість як «стадо баранів». Тому цілком реально, за словами Данилюка, що Президент може розпустити парламент.

А тут ще й олії у «зелений» вогонь долив і нардеп від «Слуги народу» Гео Лерос, який заявив, що глава Офісу президента Андрій Єрмак збирав голоси для відставки спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова.

Чи справді у президентській команді визрівають серйозні конфлікти? Які вони можуть мати наслідки, зокрема напередодні місцевих виборів? Проаналізували ситуацію політтехнолог Андрій Золотарьов, політичний експерт Олександр Кочетков та політолог Владислав Дзівідзінський.

На скільки реальний конфлікт між Разумковим та Єрмаком? Які він може мати наслідки?

Владислав Дзівідзінський:

У будь-якій великій команді, яку сформували ледь не нашвидкуруч без ідеологічних принципів об’єднання і яка при цьому має декілька центрів впливу, на певному етапі з’являються та загострюються різні протистояння – особливо напередодні місцевих виборів та розподілу влади. Безперечно, частина людей, яку звільнили з Зе-команди, хоче туди повернутися, тому конфлікти є, були і будуть.

Загалом конфлікту між ВРУ і ОП я не бачу, це винятково особистісні конфлікти, або конфлікти внутрішніх груп впливу у президентській команді. Хоча  безпосереднього конфлікту у Разумкова зі своїми колегами по фракції немає, у тому числі з Єрмаком. Конфлікт же поки озвучений вустами Гео Лероса, який ще доказів не надав, що у Раді вже збирають підписи за відставку Разумкова. Та й  Лерос у своїй риториці достатньо жорсткий і як політик може зважитись на таку поведінку тільки у тому разі, якщо має за плечима достатньо міцний тил, яким може бути Андрій Богдан та група «Приват». Тому це швидше конфлікт локальних осіб, які здійснюють політику проти голови ОП Єрмака.

Андрій Золотарьов:

Восени матимемо «ідеальний шторм», коли зійдуться в одній точці наслідки коронакризи, соціальні наслідки та політична криза

Конфлікт таки є, але його ступінь перебільшують, бо за кілька місяців до місцевих виборів робити значні зрушення у лавах влади не будуть – команда Зеленського на такий ризикований крок не піде. А от восени матимемо «ідеальний шторм», коли зійдуться в одній точці наслідки коронакризи, соціальні наслідки та політична криза, все може бути. Якщо ж говорити про того ж Разумкова, то з точки зору пересічного виборця він непогано справується на своїй посаді. Хоча чутки про те, що на нього мають плани представники олігархічного клану, небезпідставні і Разумков все ж може загрожувати Єрмаку, якщо почне  вибудовувати персональну політичну кар’єру окремо від команди Зеленського. Та поки йому й на посаді спікера непогано. Загалом же конфлікти таки є і це ми побачили на прикладі того, що люди Богдана і люди Коломойського не підтримали програму Уряду.

Олександр Кочетков:

Та це й не дивно, бо інституційний конфлікт між ВРУ і Президентом у нас закладений у Конституції і як тільки Президент слабшає, відразу починаються протистояння ОП або з ВРУ, або з Кабміном, або з тими і тими. А Президент у нас слабкий, тому його оточення робить все, що хоче, хоча вони абсолютно не відповідають викликам часу і тим проблемам, які загрожують Україні. І протистояння певним чином може поглиблюватися, якщо Президент не зробить кроку назустріч: як-от запропонувати впливовим особам в Парламенті певні преференції і посади у Кабміні, або вирішення якихось проблем з правоохоронними структурами чи митницею.

Загалом же будь-якому керівнику Офісу президента не подобається керівник Парламенту, якщо той не телефонує кожного дня з пропозиціями. Але таких не буває, бо спікер ВРУ зважає на позицію депутатів, адже в іншому разі він не зможе керувати; при цьому пам’ятає, що він, відповідно до Конституції України, є другою особою у державі. А Разумков, до речі, зміг стати спікером всіх депутатів, а не тільки монобільшості, і орієнтується безпосередньо на Президента, а не на його оточення.

Кажуть, що Єрмак вибудовує в ОП «паралельний уряд»? Це правда?  

Андрій Золотарьов:

Є такі намагання, тим більше що в Україні завжди було два уряди. У нас взагалі у Конституції закладений дуалізм влади, коли в нас два уряди: один на Грушевського, інший – на Банковій. Час від часу тому уряду, що на Грушевського,  дають свободу, але згодом все повертається до того, що Банкова знову намагається впливати. Свого часу, коли Порошенко був головою Радбезу, були спроби  зробити там паралельний Уряд саме тому, що у Ющенка не було великого бажання втручатися в економіку. Але це призвело до руйнівного політичного конфлікту і помаранчева команда розкололася. Тому зараз побудова «уряду» на Банковій просто призведе до загострення політичної кризи з руйнівними для країни наслідками.

Які ще можуть спалахнути конфлікти у президентській команді?

Владислав Дзівідзінський:

Окрім особистих образ колишніх і теперішніх керівників відомств, як-от: Богдан-Єрмак, Шмигаль-Гончарук – найбільш конфліктною лінією, очевидно, будуть місцеві вибори та їх учасники, адже ми вже бачимо протистояння місцевих еліт, які накопичують силу, і центральної влади, яка не має в регіонах кадрового представництва, бо свого часу не вибудувала осередки на місцях.  Уже очевидна лінія конфлікту між мерами міст-мільйонників та центральною владою, бо всі очільники міст з південно-східної частини України, де розміщена електоральна база Зеленського (Харків, Дніпро, Одеса) гнуть сьогодні окрему лінію. І ми вже бачимо, як вималювалася лінія конфлікту на основі Дніпра – і навіть не одна: Коломойський почав війну з Філатовим руками Олійника, а Філатов конфліктує також з МВС та Аваковим. В Офісі президента також є конкуренція: Тимошенко-Єрмак-Шефір, наприклад.

Тому напередодні місцевих виборів ми побачимо протистояння місцевих еліт, які мають своїх представників у Парламенті, з іншими представниками, які відстоюють передусім інтереси центральної влади, зокрема Зеленського та «Слуги народу». Тому заяв і конфліктів загалом буде ще багато.

Олександр Кочетков:

В оточенні чинного Президента є конфлікт між розумними і нахабними. До перших належить Разумков, до нахабних – практично все чинне оточення Зеленського в ОП. А останнє ще й переконало Президента у тому, що треба отримати всю повноту влади, тобто перемогти обов’язково і на місцевих виборах, прибравши тих мерів, які якимось чином здійснюють самостійну політику, як-от Філатов, бо вони загрожують владі гаранта. Розумні ж натомість, яких представляє Разумков, вважають, що не треба зв’язуватися з самоуправлінням, а здійснювати свою політику на місцях через очільників областей. Тому, якщо ОП піде на жорсткі рішення – пошук компромату, силовий тиск на місцевих мерів під час місцевих виборів, то Разумков і ВРУ будуть певним чином протидіяти, бо прекрасно розуміють, що наступними будуть вони.

Загалом же зараз головні конфлікти у президентській команді такі: Єрмак конфліктує практично з усіма, тим більше, що його можна вважати найпотужнішим керівником ОП за всю історію існування незалежної України – він не зважає ні на кого і ухвалює рішення сам. Для нього існують або підлеглі, або вороги, адже він хоче одноосібної влади. А от Разумкова він поки посунути з посади не може, та й підстав жодних. Далі підлеглі Єрмака конфліктують зі всіма, хто у цій команді вважає себе достатньо самостійними, зокрема тими, хто орієнтуються на Коломойського.

Чи справді можуть відбутися дострокові вибори до Ради, як казав Данилюк?

Владислав Дзівідзінський:

Найбільш гучною може бути відставка Авакова, але не раніше, ніж після місцевих виборів

Представники «зеленої команди» на всіх рівнях прекрасно розуміють, що отримати таку повноту влади вдруге буде неможливо, тому ні Президентові, ні Парламенту не вигідне зараз переобрання тієї ж Ради. Хоча у Парламенті з часом буде все важче збирати голоси для ухвалення того чи іншого законопроекту, навіть незважаючи на кількісний склад «Слуги народу». Однак, безумовно, кадрові зміни, передусім в Уряді, будуть. Найбільш гучною може бути відставка Авакова, але не раніше, ніж після місцевих виборів. Уряд у найближчі місяці також доукомплектують.

Андрій Золотарьов:

Якщо негатив до влади зростатиме, то, як завжди шукатимуть цапа-відбувайла. І, звичайно, тут номер один – саме Уряд. Або й Верховна Рада навіть, тому я не виключаю, що наступного року ми можемо отримати чергові перевибори до Ради, або вже й навіть цього річ разом з місцевими, особливо якщо буде другий етап коронакризи.

Марія Волошин, ІА «Вголос»