Як тільки в Україні послабили карантин, українці відразу ж кинулись відвідувати ресторани, познімали маски і, здається, взагалі забули про коронавірус як проблему. А тим часом в окремих регіонах – антирекорд за антирекордом щодо нових інфікованих.

 І поки кількість хворих на коронавірус щодня зростає, а влада нагадує про штрафи, частина українців й далі не соромиться ходити по клубах та інших громадських місцях, забувши про карантинні правила. Хоча лікарі вже б’ють у всі дзвони про другу хвилю вірусу.

Влада також застерігає: порушників режиму каратимуть ще суворіше (За час карантину правоохоронці склали більше 12,5 тисяч адмінпротоколів за порушення вимог безпеки, а суди вже винесли рішення про стягнення штрафів на суму понад 4,5 млн грн, – ред.), а то й взагалі карантин знову посилять.

Статистика більш, ніж красномовна: станом на ранок 16 червня на COVID-19 в Україні захворіли вже 32 тис. 476 осіб, за минулу добу – 666. Найбільшу кількість випадків COVID-19 зафіксували у Львівській, Рівненській та Волинській областях. А станом на ранок, 19 червня, підтверджено вже 34 984 випадки коронавірусу.

До прикладу, ситуація в одному із регіонів-антилідерів, Львівщині, суттєво змінилася від часу послаблення карантину: ще місяць тому (станом на 19 травня) за добу на Львівщині захворіли близько 30 осіб, станом на 19 червня – вже близько 140.

До слова, у світі налічують вже понад 8 мільйонів хворих на коронавірус з початку пандемії. Станом на 16 червня найбільше випадків інфікування зареєстрували у США (2 113 488), Бразилії (888 271), Росії (536 484).

При цьому головний санітарний лікар України Ляшко не виключає: на коронавірус в Україні зараз може хворіти орієнтовно 132 тисячі людей.

Чому ж так різко погіршилась ситуація, чи усвідомлюють українці всю загрозу вірусу і чи правильно чинить влада у нинішніх реаліях, «Вголос» запитав у засновника Української медичної експертної спільноти Ігоря Найди, члена  організаційної ради УМЕС Костянтина Надутого та лікаря-епідеміолога Оксани Пушкарьової.

Чому ситуація погіршується? Чи правильні заходи вживає влада?

Ігор Найда:

Попередні кроки влади у більшості були правильні. Але питання ж не лише у діях влади, а й дисципліні і поведінці кожного з нас. На превеликий жаль, в Україні, на відміну від інших країн, законів не дотримуються. Тим більше,  коли люди бачать, що головний санітарний лікар Ляшко відвідує кафе, то  задумаються: чому ж тоді вони мають дотримуватися жорсткого карантину?

Основна причина того, що ситуація із захворюваністю погіршилася, – недотримання карантину

Але є ще одна причина, чому зростає кількість хворих: медиків не у достатній кількості забезпечили необхідними засобами захисту. Також на збільшення показників у загальній статистиці впливає і те, що почали робити більше тестів на виявлення інфекції. Загалом же основна причина того, що ситуація із захворюваністю погіршилася – недотримання карантину.

Костянтин Надутий:

Навіть попри найпотужніший захист, медпрацівники також хворіють. Тому навряд чи варто зважати лише на поведінку людей. Хоча частина хворих не відчуває того, що інфікована. І варто було би обмежувати ті заходи, де велике скупчення людей, особливо, якщо вони не обов’язкові, як-от нічні клуби. Хоча   тривалий карантин також має свої психологічні наслідки для людей. Можна було би запроваджувати карантин на півроку чи навіть і на рік, якщо ми би мали гарантію, що за цей час людство отримає порятунок від цієї біди.

Та швидше за все ті, хто вже перехворів коронавірусом, найближчим часом не захворіють. Хоча вірус дуже швидко мутує, а ми навіть не знаємо, який в Україні імунний прошарок для того, аби змоделювати ситуацію хоча би на 2-3 місяці наперед. Бо погодьтеся, тисяча людей, які побороли хворобу в Україні, це ж смішно на країну з населенням у понад 30 млн осіб. І ще питання: «А скільки осіб перехворіло безсимптомно?». А, між тим, така статистика дозволила би змоделювати ситуацію, як змінилася б кількість хворих, якби скасувати те чи інше обмеження. Також ми навіть не маємо інформації про те, які шляхи передачі коронавірусу найнебезпечніші.

Оксана Пушкарьова:

У березні ніхто не знав особливостей інфекції і як вона надалі поводитиметься, тому в Україні таки вчасно запровадили карантин і навчилися, як правильно мали би поводитися люди, як правильно мали би функціонувати медичні заклади, адже ми ж не будемо постійно жити у межах карантину: поступово цей карантин скасують, хоча певні правила таки залишать.

Але, на жаль, люди не хочуть дотримувати цих правил – і це просто неозброєним оком видно. Натомість вірус завжди шукатиме нові організми, тому існуватимуть ризики нових варіантів його поширень серед людей. Відтак, для того, аби змінімізувати або зупинити передачу вірусу від людини до людини (бо тільки так він здебільшого  виживає), треба зменшити кількість контактів між собою. Бо передається вірус з нашою біологічною рідиною при розмові чи чханні, наприклад. Тому, якщо українці ходитимуть у масках, то, як мінімум зменшать кількість випадків інфікування.

Чому ж українці так безвідповідально поводяться?

Ігор Найда:

Українці – це безпечні люди, вони не звикли цінувати здоров’я понад усе. І вже тільки ті, що потрапляють до лікарні з ускладненнями хвороб чи через нещасні випадки, це починають розуміти. А так більшість думає: «Та мене пронесе, зі мною нічого не трапиться». Також невігласи поширюють твердження про те, що, мовляв, це все дурниця, не треба звертати увагу, що від коронавірусу порівняно низька смертність. А коронавірусна інфекція ж смертність більшу спричиняє, ніж будь-яка інша. Крім того, ми ж не знаємо, які потім від цієї хвороби можуть бути ускладнення. Українці не звикли думати про себе та інших – ми безпечні всюди.

Оксана Пушкарьова:

Люди змінюють свою думку тільки тоді, коли хтось з їхніх рідних потрапляє у лікарню

Бачимо, що, на жаль, люди не зрозуміли усієї небезпеки вірусу і шукали й надалі продовжують шукати різні відмовки та міфи, аби тільки не дотримуватися правил карантину. А кількість людей, яких «швидка» доставляє у медзаклади на стаціонарне лікування, все збільшується. Проте люди й далі не вірять і думають, що це все міф. І змінюють свою думку тільки тоді, коли хтось з їхніх рідних потрапляє у стаціонар. Це вже факт.

І що з цим робити?

Оксана Пушкарьова:

Та ви гляньте: якщо наші люди їдуть за кордон, вони там усіх правил дотримуються. Чому? Бо там штрафи зовсім інші і зовсім інша відповідальність, поліція більш жорстко працює. У нас поліція порівняно лояльно ставиться до людей, але, на жаль, ці люди менш лояльно ставляться і до інших людей. А має бути соціальна відповідальність у всіх, бо в когось це захворювання протікатиме легко, а для когось може обернутися фатально. Але люди не хочуть думати, що це можуть бути чиїсь батьки чи діти.

Ігор Найда:

Поліція наша когось штрафує за порушення карантину?А штрафувати є кого і за що. Особливо багатих людей, які хочуть у час епідемії розважатися у ресторанах і вихвалятися, що мають нарешті де відпочити. Нехай таких штрафують на десятки тисяч гривень, може тоді задумаються – вони й інші. При цьому буде з цих грошей додатковий ресурс для забезпечення тих же  медиків.

Костянтин Надутий:

Українцям потрібно розказати, що ті ж японці у побуті поводяться так, ніби коронавірусу вже 20 років. Вдома дотримуються усіх правил гігієни, вже не кажучи про те, що у метро та супермаркеті одягають маску. І варто пам’ятати, що урбанізація та значна концентрація населення спонукає до того, що віруси – це наступна чума для людей, найбільша загроза на десятки років. Дуже сподіваюсь, що коронавірус змусить українців дотримуватися гігієни та карантинних правил у будь-яких умовах весь час.

Чи правильним буде рішення щодо посилення карантину, якщо кількість хворих збільшуватиметься?

Ігор Найда:

З одного боку, це правильно, але тут є один момент: потрібно знайти ресурси для того, щоб надати можливість людям вижити. Хоча в окремих регіонах посилення карантину таки потрібне. І, наскільки я знаю, влада зараз посилюватиме вимоги щодо дотримання  карантину. Також не варто панікувати, якщо раптом не буде цього року ЗНО, бо небезпека поширення вірусу в результаті такого скупчення людей є дуже великою.

Оксана Пушкарьова:

Так, якщо є певні вогнища інфекції, то там карантин посилюють, аби його локалізувати. Це може бути навіть цілий населений пункт. Створюють межі цього вогнища і певні правила поведінки людей, аби вони далі інфекцію не поширювали. І так не лише з коронавірусом, а й зі всіма інфекційними хворобами.

Коли очікувати на другу хвилю коронавірусу, про яку останнім часом багато говорять?

Ігор Найда:

Ніхто не знає, як далі розвиватиметься ситуація. Ми живемо у період невизначеності, тому прогнозувати щось нереально. Але, зважаючи на те, що коронавірус мутує, ймовірність того, що буде ще і друга хвиля захворювання, є великою. Єдине добре, що лікарі з усього світу, обмінюючись інформацією, щоразу знаходять кращі варіанти лікування. Зараз вже і кількість медиків, які зіштовхнулися з коронавірусом, збільшилася. Вони вже мають певний досвід і це є певною запорукою того, що якщо буде достатнє забезпечення, то кількість жертв принаймні не збільшуватиметься.

Костянтин Надутий:

Влітку мала б бути менша захворюваність через дію ультрафіолету, адже  коронавірус може жити на деяких поверхнях і до 20 діб, зокрема на металі. Узимку можливостей для розвитку та поширення інфекції більше. При цьому варто зауважити: добре, що ми отим жорстким карантином трохи знешкодили першу хвилю. Хоча, зважаючи на те, що ми не знаємо, який є імунний прошарок, оцінити, коли саме буде друга хвиля коронавірусу ми не можемо. Можливо, вона відбувається вже зараз.

Не варто сподіватися, що коронавірус кудись зникне – треба навчитися з цим жити

Загалом же не варто сподіватися, що коронавірус зникне кудись протягом літа – він взагалі нікуди не зникне. І до цієї інфекції тепер треба ставитися, як до грипу, хоча при грипі не буває стільки людей у важкому стані. Тому наша медицина повинна бути готова до надання значній кількості хворих адекватного лікування.

Оксана Пушкарьова:

У разі, якщо українці й надалі будуть такі соціально безвідповідальні, то ми матимемо все більше і більше інфікованих. Ось можна спрогнозувати точно.

Влітку вірус хоча й існуватиме, але так активно не поширюватиметься, якщо люди відпочиватимуть чи зустрічатимуться на відкритому просторі. Хоча це не ліквідує вірус, але принаймні зменшить кількість випадків захворювань. А от восени ситуація зміниться, бо вірус дуже активно передається у закритому приміщенні, коли люди близько контактують один з одним, зокрема понад 15 хвилин і без масок. А якщо люди контактують в одному приміщенні на певній дистанції, то варто принаймні мити чи дезінфікувати руки вчасно, перед цим не торкаючись обличчя. Та основний спосіб передачі вірусу – це все-таки  близький контакт хворого з іншою людиною.

Проте варто враховувати і той факт, що зараз також багато інфікованих, у яких немає жодних симптомів коронавірусу. Тому всі мають носити маску, аби не заражати інших. Відтак, українці мають навчитися жити з цим вірусом і дотримуватися усіх необхідних правил. Але перш за все – зрозуміти всю небезпеку коронавірусу.

Марія Волошин, ІА «Вголос»

Інфографіка – «Українська правда»