24 січня міністерство закордонних справ Росії пред’явило Казахстану ультиматум: якщо Астана не перегляне своє рішення щодо обмежень запусків з космодрому «Байконур», Москва припинить співпрацю за всіма спільними проектами в галузі запуску космічних апаратів та висуне фінансові претензії на суму в 500 мільйонів доларів.

Менше стартів – більше штрафів

Суть суперечки в наступному. 28 грудня 2012 року влада Казахстану затвердила проект співпраці космодрому «Байконур» з російською стороною на 2013 рік. Згідно з документом, який потрапив у розпорядження газети «Известия», кількість стартів ракети-носія «Протон-М» скорочується з 14 до 12.

Крім того, як йдеться в документі, «старти космічних апаратів, що передбачають використання нового району падіння відокремлюваних частин ракет-носіїв типу «Союз», можуть здійснюватися тільки після підписання та набуття чинності відповідним міжнародним договором».

Водночас Казахстан усіляко гальмує підписання цього договору. А без виділення земельних ділянок в якості нових полів падіння перших ступенів ракет-носіїв можливості космічних запусків суттєво скорочуються.

А обмеження кількості стартів ракет «Протон-М» не дозволить виконати контрактні зобов’язання за п’яти комерційними програмами, що, в свою чергу, призведе до розірвання міжнародних контрактів і необхідності повернення замовникам 500 млн доларів. Ці втрати «Роскосмос» збирається відсудити в Республіки Казахстан.

Поміняти юрисдикцію

Російський ультиматум став черговим проявом космічної суперечки між двома країнами, що точиться вже давно. Нагадаємо, що в грудні 2012 року глава Національного космічного агентства Казахстану (Казкосмосу) Талгат Мусабаєв узагалі заявив, що місто Байконур, яке орендується Росією разом з однойменним космодромом, можуть вивести з-під юрисдикції РФ і перепідпорядкувати Казахстану.

Головний казахстанський космонавт наголосив, що угода про оренду «Байконура», укладена в 1994 році, застаріла, і що Москва й Астана мають розпочати розробку проекту нового «всеосяжного договору». Новий документ, за словами Мусабаєва, може передбачати «відхід від орендних відносин».

Зокрема, як зазначив чиновник, казахстанська сторона хотіла б вивести з-під оренди РФ пусковий майданчик ракет «Зеніт». Зараз ним розпоряджається російська компанія «Міжнародні космічні послуги», контрольована «Уральською гірничо-металургійною компанією» Іскандера Махмудова. Казахстан також виявляє інтерес до придбання частки акцій компанії «Космотрас», що здійснює запуски конверсійних носіїв «Дніпро» (створені на основі міжконтинентальних балістичних ракет РС-20).

Щоправда, Москва відмовилася сприймати серйозно погрози Казахстану. Джерело, близьке до російсько-казахстанської міжурядової комісії, назвало слова Мусабаєва «особистою інтерпретацією суті переговорів, які останні місяці ведуться на рівні керівництва двох країн».

Міністр закордонних справ Казахстану Єрлан Ідрісов також поспішив пом’якшити ефект, заявивши, що відбирати «Байконур» у Росії було б «наївним і безрозсудним». Щоправда, варто наголосити, що глава Казкосмосу й не говорив про космодром, а пропонував вивести з-під російської юрисдикції місто Байконур (див. «Довідку»).

Тим часом фахівці, які працюють на космодромі, з пересторогою ставляться до перспективи перепідпорядкування міста Казахстану. Вони вважають, що у разі виведення Байконура з-під юрисдикції РФ, розформування російських адміністративних і силових структур і створення відповідних казахстанських органів розпочнеться масовий від’їзд росіян.

У цьому випадку неминуче загостриться кадрова проблема, яка і нині є гострою для космодрому – інженерних кадрів, здатних працювати з космічною технікою і підтримувати життєдіяльність об’єктів інфраструктури, й зараз бракує.

Довга рука Ізраїля

Сенсаційну версію казахстанських космічних капризів поширив інформаційно-аналітичний портал «Республика.KZ». За його даними, керівництво Казахстану, побивши горщики з Росією, розраховує залучити в партнери Ізраїль, щоб за його допомогою перетворити «Байконур» на міжнародний стартовий майданчик. Астана сподівається на близькі відносини Ізраїлю з країнами, що мають власні супутникові технології, в першу чергу – з Індією.

Інтерес Тель-Авіва також очевидний. Вільний доступ до «Байконура» може послужити могутнім поштовхом для розвитку власної космічної програми Ізраїлю, оскільки він значно зручніший, ніж ізраїльський космодром «Пальмахім».

З посиланням на оборонні джерела в Казахстані «Республика.KZ» стверджує, що ізраїльське керівництво було здивоване подібною пропозицією з боку казахів, однак має намір розглянути її в позитивному світлі. Сайт також стверджує, що якщо подібна угода буде укладена, ізраїльським і російським фахівцям доведеться протягом декількох років працювати разом, оскільки Росія остаточно розлучиться з «Байконуром» не раніше 2020 року, коли буде введений в експлуатацію новий космодром «Східний» в Амурській області.

Необхідно, однак, відзначити, що дана інформація не була підтверджена жодним офіційним джерелом. Водночас відомо, що минулого року вже згадуваний нами глава Казкосмосу Талгат Мусабаєв побував з офіційним візитом в Ізраїлі. Там він зустрівся з президентом країни Шимоном Пересом і провів переговори з представниками космічної галузі Ізраїлю, включаючи керівництво концерну «Ізраїльська авіаційна промисловість» і генеральним директором ізраїльського космічного агентства Цві Капланом.

Результатом (принаймні офіційним) стала підготовка угоди про використання космічного простору в мирних цілях. Але хтозна, можливо, в ході візиту були досягнуті і якісь інші домовленості, не призначені для широкого загалу?

Довідка

«Байконур» – перший і найбільший у світі космодром, розташований на території Казахстану, в Кизилординській області поблизу селища Тюратам. Запущений в експлуатацію в 1955 році. За станом на 2012 рік залишається лідером за кількістю запусків (21 ракета-носій), суттєво випереджаючи американський космодром на мисі Канаверал (10 ракет-носіїв).

Площа – 6717 кв. км. Інфраструктура: 9 типів стартових комплексів у складі 15 пускових установок для запусків ракет-носіїв; 4 пускові установки для випробувань міжконтинентальних балістичних ракет; 600 трансформаторних підстанцій; 92 вузли зв’язку; два аеродроми 1-го класу («Крайній» та «Ювілейний»); 470 км залізничних шляхів; 1281 км автомобільних доріг; 6610 км ліній електропередач; 2784 км ліній зв’язку.

Місто Байконур (до 1995-го – Ленінськ) – адміністративний і житловий центр космодрому «Байконур». Населення – близько 60 тис. осіб. В офіційних публікаціях казахстанських офіційних органів Байконур (під назвою Байконир) фігурує в якості міста обласного підпорядкування у складі Кизилординської області Республіки Казахстан, але, згідно з російсько-казахстанським договором оренди, тимчасово наділений статусом міста федерального значення Російської Федерації.

Голова міської адміністрації призначається спільним рішенням президентів двох країн за поданням російської сторони. На території міста діє російське законодавство, а також російські офіційні структури: військовий суд (розглядає всі категорії справ); управління внутрішніх справ МВС; міграційна та податкова служби тощо. Автомобільні номери також російські.

Космодром і місто творять єдиний комплекс, орендований Росією у Казахстану на період до 2050 року. Щорічно Астана отримує від Москви орендну плату в розмірі 115 млн доларів. Ще близько 170 млн щорічно перераховуються на підтримку і розвиток інфраструктури космодрому і міста Байконур. Джерело: uk.wikipedia.org

За матеріалами: interfax.ru, izvestia.ru, newsru.ua, respublika-kz.info

Фото: spaceport.travel