Завершився тиждень книги у Львівській Політехніці. Про події та їх перебіг можна прочитати тут https://vgolos.com.ua/kultura/news/1461.html, http://portal.lviv.ua/news/2013/05/28/141700.html , http://lp.edu.ua/node/4382 . Але мене зацікавило два заходи – це зустріч з Ларисою Івшиною – головним редактором газети «День» з презентацією фотовиставки під патронатом цього всеукраїнського видання та проект Ірини Фаріон і презентація в його рамках книги А. Михальчишина під романтичною як для мене географа назвою «Ватра». Я не випадково подав цю сентенцію з цієї книги у назві своєї статті, бо автор подає її як аксіому стосовно до дівчат, але про це пізніше.

Перша зустріч мені сподобалась своєю фотовиставкою, бо ціную творчість саму в собі і таку, яка несе ідею. Адже креативність – це виплекана властивість людини, коли вона творить тому, що їй це подобається. Коли ж людина переслідує ідею заробити гроші, то виходять «квадрати» малевича. Пишу з малої букви, бо вважаю цей вид творчості аналогічним до старого радянського анекдоту про примітивне кіно під назвою «Олег Кошовий клеїть антифашистські листівки у тундрі». Там на широкому форматі на білому тлі з одного кінця у другий рухається чорна крапка. І режисера запитують, а де ж Олег Кошовий – герой –антифашист? І чують у відповідь, що це ж він (чорна крапка) листівки клеїть! Існує безліч інших ідей, прагнучи яких людина створює красу. Однак це стосується людської краси. А ідея, яка рухає сили природи і створює, наприклад, зоряне небо чи місячну доріжку? Яка вона? На ці питання нехай дають відповідь  панове народні депутати, які презентували книжку «Ватра».  Але про це згодом.

Пані Івшину привітали на відкритті фотовиставки не хтось там, а сам губернатор Шемчук та мер Садовий. Зворушливий до сліз тандем. Приємно здивував подарунок від народного майстра Семена Тлустого, якого «попросили» особи з пагорбів ОДА зробити для презенту щось дерев’яне у стилі яворівського розпису. І пан Семен не схибив! Дарунок вийшов гарний (див фото 1).

Детальніше зупинюсь на другому заході. Серед чисельної громади, яка юрмилась в холі головного корпусу Львівської Політехніки, я підійшов до столика, з якого без оподаткування до скарбниці української держави націоналісти продавали цю книжку. Дизайн супер! Класика жанру  націонал-соціалістів і для друку дешевше – лише один колір (чорний). Є у мене таке шаманське правило будь-яку книгу відкривати інтуїтивно на якійсь сторінці і читати те, що впадає у вічі. Ось що я прочитав інтуїтивно (фрагмент): «Адольф Гітлер тепер включив Штурмові загони до державної структури. Штурмові загони стали не тільки представниками влади, а й відповідальними за свою, Націонал-соціалістичну державу».  Це фрагмент статті під назвою “Чому саме SA?” Ернста Рьома, який був одним з лідерів націонал-соціалізму у фашистській Німеччині. До речі, якраз яскравим штрихом біографії Гітлера і було керівництво цими загонами бойовиків.

Після цього я спокійно поклав цей витвір літератури і спитався, скільки коштує цей «бестселер». Воно вартувало 40 гривень. Добре. Піду послухаю виступ на броньовику нашого доморощеного вождя. Не проштовхнутись, у дверях чути було зле. Колонки у фойє то волали на всю гучність, то замовкали. Я крутнувся сяк-так, і вирішив, що цей захід у Львівській політехніці під склепінням класичного живопису не для всіх інтелігентів. І пішов пити каву.

Вражіння (як кажуть на Галичині). Тупо гидкі, як і у пана Возняка, який написав про цю книжку доволі критично, бо прочитав. Це тут його текст  http://www.pravda.com.ua/articles/2011/10/27/6708115/. Я ж не маю наміру читати те, чого мені мама не дозволила (жартую). Але скажу кілька міркувань. Ось, наприклад, час виходу з друку цієї книжки. Я очолював невелике видавництво колись і знаю, що вихід книжки і її популяризація (читай «реклама») мають якось логічно збігатись. А тут 2010 рік та 2013 рік. Не подобається мені такий збіг, як поширення боротьби з анти фашизмом та поява такої гнилої провокації. Чому гнила? Поясню бойовикам кібальчишиним просто. Якщо у одній книзі є поруч Ольжич і гітлери, мені це не зрозуміло. Якщо уся Європа і світ засудила ідеологію NSDAP і її лідерів, то якого милого її популяризувати і друкувати? Гаразд, сатана у Біблії також дається правовірним для застереження. Але у цього першого сина Бога з його вчинків ніхто не каже брати приклад! Ось бойовики ОУН – це вдалий приклад у відповідних умовах. Тоді стверджувати, що ВО «Свобода» відома у Європі партія – порожнє базікання. Бо бути відомим можна і Понтію Пілату, але чим?

Ще одна технічна деталь. Чому тепер ця книжка коштувала 45 гривень, а зараз 40? Невже інфляція пішла у інший бік? Може тому, що ці ідеї саме зараз поширювати час? А може українцям час не брехати, не боятись та не домовлятись з ворожою владою за посади? Так тоді книжка містила би менше сторінок, аніж текст з 10 заповідями, даними Богом людям.

У підсумку скажу ще одне. Один з «героїв» цієї книжки Еміль Моріс – особистий охоронець Гітлера мусив отримати письмовий дозвіл від Гімлера згідно з статутними правилами у СС на одруження. Що там кохання та Божа воля! Сказав «старшой» і усьо! Я не кажу вже про батьківське благословення. Ось до чого і назва моєї статі. Коли кохання, сім`я та стосунки будують з ідеологічних міркувань, тоді і виростають щось на кшталт членів NSDAP, КПРС чи ригівських бритоголових молодчиків.

Шануймося, бо ми того варті! А це значить для кожного українця, що треба бути пильним, бо замість козацької щаблі нам навмисно підсовують помальовану під залізо баварську сосиску, щоби ми нею розмахували, яка ще й виготовлена у 30-і роки минулого століття. Нам не потрібні пивні бунти! Нам цінніше чисті ідеали козацтва, УСС, УВО, ОУН та УПА! В своїй хаті своя правда і сила, і воля! Панове депутати мусять знати автора…