Кандидат психологічних наук Дмитро Попов розповів, чому адаптація людей після карантину буде складною.

Про це він заявив у коментарі для ІА «Вголос».

«Якщо говорити про психологічну точку зору, то у ситуації, яка склалась, поєднались одразу кілька феноменів і їх усіх треба враховувати. По-перше, довготривалість такої «відпустки» впливає на те, як люди вийдуть на роботу. Навіть після звичайної відсутності на робочому місці тривалістю 2 тижні, працівники не відразу можуть ввійти у звичний ритм, а тут ми протягом двох місяців сиділи вдома. Є такий жарт: чи всі ми пам’ятаємо, де ми працювали? Враховуючи, що на  своїх робочих місцях люди мають багато комунікацій і зв’язків, то людям доведеться все це згадувати. Але це дрібниця, це пройде швидко», – пояснив Дмитро Попов.

«Друге, що нам слід пам’ятати, це те, що країна розділилась на дві «секти». Одні притримуються думки «сидіть усі вдома, бо ми всі помремо», а друга – «ви обманюєте, ніякого вірусу не існує». Перші будуть продовжувати носити маски, хтось навіть носитиме одноразові рукавички і недовірливо дивитись у бік інших зі страхом заразитись коронавірусом. Друга «секта» буде скоса дивитись на перших, мовляв, «подивіться, які придурки, країна нормально живе, а вони все захищаються».Найважливіше тут розуміти, що і одні, і другі мають право на власну точку зору, тому конфліктувати через це дуже неправильно. Ми повинні толерантно ставитись один до одного. Хоче людина ходити в масці чи навіть протигазі – нехай собі ходить. Хоче людина ходити абсолютно незахищеною – це її вибір. На превеликий жаль, наші люди не відразу зможуть це сприйняти. Наше суспільство взагалі дуже поляризоване:  на мові, ідеології, віросповіданні й навіть ставленні до Порошенка та Зеленського. Тому я вважаю, що це явище і тут буде проявлятись у конфліктах на побутовому  чи робочому рівні», – додав психолог.

«Ще одна річ, яка неодмінно ускладнить адаптацію, це зростання кількості розлучень. Люди виходять із «ув’язнень» у своїх домівках, сімейні пари набридли один одному, вони «наїлись» один одним. Це найбільше буде стосуватись пар, вибір партнера яких був не дуже продуманий, і подружжів, які не мають дітей, а отже немає того «цементу», який укріплює шлюб. Хоча це теж буде різкий сплеск, а потім і ця статистика впаде.

Крім того, дуже важливим є вплив засобів масової інформації . Одні відстоюють позиції за продовження карантину, інші проти цього, в усіх є свої аргументи і в головах людей через це утворюється хаос. Одна стаття пише, що все погано і коронавірус наступає, інша стаття каже, що це все світова змова, ще в одній стверджується, що вакцинації роблять для того, щоб всі померли, а четвертий матеріал взагалі – про контроль населення через чіпізацію. Я би радив читачам менше звертати увагу на таке. Ви маєте власну позицію, дотримуйтесь її і краще не звертати увагу на конфліктогени навколо», – підкреслив спеціаліст.

«Також на українців вплине і неможливість виїхати на відпочинок за кордон, адже аеропорти і вокзали закриті і ніхто точно не знає, коли їх відкриють. Тобто, відпустки не в Україні стають малореальними. Не будемо нікого обманювати, українці вже звикли до відпочинку в інших державах. Якщо це не Індія і Балі, то, як мінімум, це Туреччина та Єгипет. Такий фактор теж негативно позначиться на психології наших громадян», – підсумував він.

Більше читайте тут: Життя після карантину: як не «поїхати мізками»