Милі та радісні обличчя окупували центр славного Львова. Світле майбутнє приїхало до них на трамвайчику, розмальованому у кольори райдуги-дуги за останнім словом дизайнерської думки.

У цей історичний та ювілейний день відбувається символічний акт відкриття клумби у формі логотипу Євро 2012 та презентація логотипу Львова неподалік фігури Матері Божої, що має свідчити про те, що Бог є і що на майбутньому чемпі Він буде якимсь тільки Йому відомим чином розподіляти Свої вболівальницькі порухи між Своїми іпостасними постатями. Оскільки 3 якось не дуже ділиться на 2 – то якась з країнок-організаторок може вже сповіщати, що Господь саме її любить більше з огляду на таку численну перевагу.

Зважаючи на численні кари, приписані адептами ортодоксалізму багатостраждальному вкраїнського народу – Господь її любить більше за Польщу, а того ж Януковича – можна навіть вважати останньою супостатною краплиною, яка доточить камінь на якому збудується нова і вільна Україна та нарешті здійсниться оте борисфенне пророцтво Нострадамуса в одному з катренів.

Аналогічний попередньому реченню пафос возносився й на відкриті того євроклумбусу. Місцеві аборигени (Садовий і Горбаль) покатали метрів 200 на святковому євротрамвайчику дорогого гостя – віце-прем’єр-міністpа Бориса Колеснікова та розповіли про епохальне минуле міста. Дорогий гість став настільки дорогим Львову завдяки своїм частим візитаціям, що його вже можна було приписати у якомусь будиночку навпроти Ратуші, щоб він непохитно жив тут, не витрачав державні кошти на мандрівки і непомильно стежив за будівництвом стадіону, з якого Садовий успішно спригнув.

Після маршу дизайнерського трамвайчика відбулось заквітчане євроклумбою поклоніння божку Дерибану та були проголошені урочисті слова про Схід і Захід разом. Захід та Схід поділились і помирились в процесі підготовки до Євро-2012, а Колесніков підсумував цей символічний акт клумбосадіння, як історичний момент прелюдії до нарештного здійснення національної мрії, тобто ідеї.

На хвилі загального піднесення Колесніков відмазав Садового від кримінальної долі Юри Дєточкіна пов'язаної з нецільовим використанням коштів, призначених на будівництво стадіону. Колесніков відмазав євроклумбу (як мистецький твір) від звинувачень у марнотратстві та виголосив оду клумбному милуванню ока та гедоністичному способу життя за якого не потрібно дути за кордон у пошуках гарнішої долі. І десь між рядками, Колесніков ще раз примазав бідні Карпати до олімпійської мегаутопії у якомусь недалекому і тому, ще світлому майбутньому.

Раптом, звідки не візьмись, з'явився шизовий дяпчик і почав дякувати Колеснікову за вищезгадане щасливе майбутнє і попросив втихомирити на євротрибунах львівських фанатів у контексті буйств англійських фанатів. Як це чудо природи з'явилось, так воно й зникло, ставши передвісником біди на цій дольче віті.

Схоже на те, що трамвайчик на якому приїхало світле майбутнє – пришвартований у кримінальній справі, яку прокуратура Львівської області порушила за ч.5 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України за фактами зловживань на КП "Львівелектротранс", про що Вголос писав тільки ТУТ.

Дана кримінальна справа щодо вагонів трамваїв іноземного виробництва ще не закрита, а це, шляхом нехитрих логічних послідовностей, дає змогу написати, що Колеснікова катали у цей урочистий день на трамвайчику з кримінальним відтінком. В країні, де забужани вірять, що Бог приїхав до них на січкарні, така кримінальна мандрівка Колеснікова за посередництва Садового – то краплина в морі правопорушень та поклоніння божку Дерибану.

фото: doctormacro.com