Безпосередній наслідок цієї афери – кричуща несправедливість і беззаконня: повноцінну допомогу на відшкодування збитків від стихії в Кружиках змогла отримати далеко не кожна постраждала сім’я. Яскравий тому приклад – становище, в якому опинилася родина Ярослава Карпінця.

Замість відшкодування – акти-фальшивки

Родина ветерана праці Ярослава Йосиповича Карпінця в селі Кружики проживає в старенькому дерев'яному будинку (згідно акту Дрогобицького відділу «НДІпроектреконструкція», будівлю  орієнтовно споруджено 60 років тому).

У липні 2008-го внаслідок стихійного лиха житлу було завдано значної шкоди: найбільше постраждали бетонні стрічкові фундаменти (від вимивання основи та просідання – з розкриттям тріщин до 50 мм та з зсувом і нахилом частини будинку), а також -  стіни, підлога. двері.

Проте капітальний ремонт будівлі не проведено до сих пір, оскільки комісія  Калинівської сільради (з обстеження наслідків паводку) очевидні пошкодження не зафіксувала  і справедливої компенсації родині пенсіонера не виділила. Це при тому, що в аварійному будинку проживає шестеро осіб: Ярослав Карпінець, його дружина та їх онука з малолітніми дітьми − вдова, мати-одиначка Наталія Пасічна, яка самостійно виховує трьох доньок −  одинадцяти, п'яти і двох років.
 
Як таке могло статися? Все дуже просто: під час обстеження наслідків паводку члени комісії склали завідомо неправдиві акти і визнали Ярослава Карпінця потерпілим від стихійного лиха, що відноситься до третьої категорії. 
 
В акті від 28.07.2008 р.,  зазначивши загальний обсяг пошкоджень, що вимагають капітального ремонту будинку, члени комісії «не помітили» тріщини в фундаментах і рекомендували… поточний ремонт.
 
А в акті від 26.09.2008 р. зафіксували лише одну тріщину в фундаментах і «не побачили» деформації підлоги, дверей, руйнувань господарських споруд.
 
Після чого рекомендували звернутися в проектний інститут для визначення збитків. При цьому не врахували  ані свій попередній акт, ані акту, що був  складений Дрогобицьким відділом «НДІпроектреконструкція» 20.08.2008 року (за заявою Я.Карпінця відділ інституту виготовив кошторисний розрахунок вартості робіт на капремонт будинку на загальну суму 122,8 тис. грн.). 
 
«Паперове» правосуддя
 
Щоб отримати справедливу компенсацію,  родина Карпінець протягом останніх трьох років виграла  п'ять судів (районних, апеляційних) і домоглася скасування всіх незаконних рішень Калинівської сільради. 
 
У судовому порядку члени родини були визнані потерпілими від стихійного лиха другої категорії, а Самбірську райдержадміністрацію було зобов'язано виплатити їм грошову компенсацію - 63 тис. грн.
 
Однак справедливість восторжествувала лише на папері. Рішення суду  керівництво Самбірської РДА  виконувати не спішить, посилаючись, зокрема, на те, що субвенція на ліквідацію наслідків повені була одноразовою і ці кошти вже давно витрачені. Вигравши п’ять судів, члени сім’ї Карпінець сьогодні змушені оббивати  пороги прокуратури.
 
Лист відчаю
 
Із звернення Наталії Пасічної до голови Самбірської райдержадміністрації І.І. Білака (в заяві  викладено прохання невідкладно вирішити питання про надання житла):
 
«З самого початку повені й упродовж тривалого часу діти перебували в затопленому приміщенні, бруді, мулі, смороді. Майже всі дитячі речі  знищила вода, дітей навіть не було у що перевдягти. Я не мала грошей не тільки самостійно вивезти їх із забрудненої місцевості на оздоровлення, а навіть купувати питну воду. Моїх дітей не внесли до списків потерпілих від повені й не відправили на оздоровлення. Грошову компенсацію в розмірі 1000 гривень я отримала лише на старшу дитини шкільного віку.
 
Діти занедужали і тривалий час  лікувались у Львівській обласній дитячій клінічній лікарні «Охматдит». Старша донька, переживши стресову ситуацію, захворіла на енурез. Лікування жодного результату не дало. У молодшої дитини постійно нежить, хронічній бронхіальній кашель, задишка, що також пов'язано з переохолодженням і тривалим перебуванням дітей у вологому  помешканні. В будинку досі неприємній запах, випари від намулу, які діти весь час вдихають, що негативно впливає на стан їхнього здоров'я. Це при тому, що діти перебувають на диспансерному обліку й потребують постійного лікування, в тому числі і комплексного санаторно-курортного лікування.
 
Подальше  проживання моїх дітей в аварійному будинку є практично неможливим. Згідно з висновками комісії, яка провадила обстеження, моя сім'я невідкладно потребує покращення житловий умов».
 
Як відреагувала на це звернення влада? Формальною відпискою.