Літературна премія «Ангелус» (Literacka Nagroda Europy Środkowej Angelus) вручається у Вроцлаві за найкращі прозові твори авторів з Центральної Європи, які в своїх текстах звертаються до найважливіших, найактуальніших тем сучасного світу, дає поштовх до роздумів і глибокого пізнання інших культур.

Переможець отримує статуетку ангела та чек на 150 тисяч злотих ($ 49 тис., або близько 400 тис. грн).

Номінуватися на цю премію можуть книги, видані польською мовою за попередній рік.

Першим лауреатом «Ангелуса» у 2006 році став Юрій Андрухович за роман «Дванадцять обручів».

Після переможцями були австрійський письменник Мартін Поллак, угорці Петер Естерхазі і Дьордь Шпир, чеський письменник Йозеф Шкворецький, білоруська письменниця Світлана Алексієвич, відома українському читачеві своєю книгою «Чорнобильська молитва», і хорватський і боснійський письменник Міленко Ергович.

Премія була заснована в 2006 році, її організатором і засновником є влада Вроцлава, Забужко – восьмий переможець «Ангелуса».

Отримуючи нагороду, Оксана Забужко подякувала Вроцлаву за відчуття, що Україна відтепер вже в Європі: «Навіть після саміту у Вільнюсі, який, я сподіваюся, буде успішним для України, я буду говорити, що наш рух до Європи почався з Вроцлава. Те, що цю книгу в Польщі почули і оцінили, важливо не тільки мене».

«Музей покинутих секретів» (Muzeum porzuconych sekretów) вийшов польською мовою в минулому році у видавництві WAB, перекладач – Катажина Котинська.

Журі цього року очолила російська поетеса і журналіст Наталія Горбаневська.

Крім Оксани Забужко, у фінал «Ангелуса» також увійшли польські письменники Єжи Пільх, Щепан Твардох Анджей Стасюк, Казімєж Орлось, росіянка Людмила Петрушевська і австрієць Маркус Карл Гаусс.

Професор Анджей Завада, член журі премії «Ангелус»: «Роман Оксани Забужко можна порівняти з романом іншого польського фіналіста Щепан Твардоха «Морфій». Я маю на увазі не проблематику, але загальні точки зору. Вони починають свою розповідь в минулому, у роки Другої світової війни і завершують сучасним життям і сучасними поглядами на націю, історію, патріотизм, і одночасно – любов, людську солідарність.

І обидві ці книжки дуже дискусійні, вони вимагають від нас мислити оригінально, позбутися стереотипів, навчитися дивитися на історію з позиції сьогоднішнього дня. Для нас, поляків, книга Забужко цікава тим, що ми можемо бачити через всю цю книгу сучасне сприйняття України її історії». 

Джерело: УП