Львівський міський голова Андрій Садовий повідомив: його хочуть зняти.

«Голова фракції партії Порошенка в міській раді Адамик, голова фракції «Свободи» Лопачак, спільно з депутатом і співвласником тютюнової фабрики Козловським (також БПП) зареєстрували ухвалу про дострокове припинення повноважень мера Львова. Інтерес хлопців простий. За рік до місцевих виборів позбавити місто легітимного мера і грабувати з розмахом», – написав Садовий у своєму «Фейсбуці».

Цього ж ранку під стінами львівської Ратуші почалася безстрокова акція за відставку мера. На протест прийшли львів’яни, яких Андрій Садовий у п’ятницю називав «ригами» та «алкомафією». Сьогодні ж, вочевидь, після того, як з’ясувалося, що львівські «риги та алкомафія» – це, скоріше, сам Садовий і його свита, аніж протестувальники, міський голова обізвав їх уже по-іншому. На цей раз – «псевдоактивістами із кримінальним корінням».

https://www.facebook.com/andriy.sadovyi/photos/a.901835036522719/2344399382266270/?type=3&__xts__%5B0%5D=68.ARAeaMD48QSj6CjXxFsTOI0BydAlJ-YNdaDzqFbVwGD4ejqst-oh4_E6X8Thf-e3mhqBJeuWMFbIjH84Vv9U5V4XBACCb1YPDqQ-DY45XZBx9d-78IcAm936VyQWQfPRQSro_Vu2RN0mQvUlciA-yP7iDQ_eig4gnlB_WkjxyoGw5Ar5Q9mvJklUjPjvGfGJ9yHwZqDELxGG2bOpoNdkelS60N5Hn7rPloCgdWK-9ppTwv1buWTCuNr_TtnfD1xT7Ucap3DATJgpglQi_zp6IX-xHLS4A_PZd9jZdwAD_RvJU9d0I4XqD871j3KB0bb6K6blCZR-PbhM_36GN3gnt55cvQ&__tn__=-R

За що Садового виганяють зі Львова та до чого тут кримінал – читайте далі у матеріалі.

Активіст із 90-х

Активними зв’язками із громадськістю Андрій Іванович Садовий почав займатися на початку 90-х. Тоді Союз розвалився, Україна отримала незалежність, а українці – ваучери. Економіка впала у стан агонії, а на її тілі почали надуватися мильні бульбашки. До створення однієї з таких мильних бульбашок мав стосунок Андрій Садовий.

«Коли почалася приватизація, з’явилися так звані фінансові посередники – компанії, які збирали у людей ваучери (їхні приватизаційні сертифікати), й обмінювати їх на свої акції, – розповідає «Вголосу» політексперт Юрій Ситник. – А вже за виручені в людей сертифікати компанії-посередники почали скупляти державне майно. У підсумку, державне майно опинилося в руках засновників цих компаній, а простих громадян-вкладників просто ошукали. Це була широкомасштабна афера, якою на Галичині займався безпосередньо Андрій Садовий».

Так, Ситник має на увазі ЗАТ «Галицькі інвестиції», створену у Львові 1995 року. Компанія була зареєстрована на вул. Й. Сліпого, 7 у Львові. В установчих документах компанії першим у списку засновників був Олександр Войкін – однокурсник та особистий водій Андрія Садового. За тією ж юридичною адресою згодом була зареєстрована ще одна структура – ТзОВ «Галицькі інвестиційні цінні папери». А за адресою вул. Личаківська, 72  пізніше зареєстрували відкритий взаємний фонд інвестиційної компанії «Галицькі інвестиції». Ці три інвестиційні структури стали своєрідними відмикачками до фінансових потужностей багатьох знакових підприємств. ЗАТ «Галицькі інвестиції» та ТзОВ «Галицькі інвестиційні цінні папери», наприклад, були засновниками ВАТ «Південьелектромережбуд», головою правління якого був Андрій Садовий. Водночас «Південьелектромережбуд» був засновником ЗАТ «Галицькі інвестиції» та відкритого взаємного фонду «Галицькі інвестиції».

Голова спостережної ради ЗАТ «Галицькі інвестиції» Богдан Пужак, який клявся, що Садовий до діяльності його компанії жодного відношення не має, як керівник структури, що має контрольний пакет акцій підприємства, призначив Андрія Садового головою ради «Південьзахіделектромережбуду». Той, в свою чергу, як керівник підприємства, взяв Пужака до себе на роботу й призначив його своїм підлеглим – головою правління підприємства. У 2002 році вони обмінялися посадами. І тоді вже важко було зрозуміти, чи то «Галицькі інвестиції», отож Пужак, контролювали діяльність «Південьзахіделектромережбуду», чи Садовий, як керівник підприємства — засновника «Галицьких інвестицій», керував діяльністю інвестиційної компанії.

«Утім, зрозуміло одне: через компанію «Галицькі інвестиції» Садовий ошукав 200 тисяч людей на загальну суму 210 мільярдів карбованців (за офіційним курсом НБУ від 1 вересня 1996 року – це 21 мільйон гривень або 12 мільйонів доларів, - ред.), – каже Юрій Ситник. – Після того, як «Галицькі інвестиції» збанкрутували, у Садового з’явилися великі маєтки та ЗМІ, він почав робити політичну кар’єру. Отакий старт – масштабне шахрайство, яке досі не покарали».

«Думаєте, у 90-х можна було просто так ошукати 200 тисяч людей? Для цього треба було отримати «добро» місцевого криміналітету», – каже «Вголосу» один з організаторів пікету під ЛМР, учасник російсько-української війни на Донбасі Олег Дудок. «Кожна ятка на базарі тоді платила «відкати» рекетирам. З тих часів почав збагачуватися, працюючи в неправовому полі, і Садовий. У кримінальних колах мав кличку «Батон». Був у них чи то бухгалтером, чи то фінансистом. Очевидно, такий спосіб «заробітку» став для Садового звичкою, тож, коли гроші закінчились, він почав шукати інші варіанти збагачення. Тут йому якраз згодилася посада мера. За 14 років керування містом садомафія навчилася красти на всьому, не гребуючи навіть життями людей», – додає Олег Дудок.

Криваві гроші

«Сьогодні Садовий заявляє, що його хочуть усунути, щоб «грабувати з розмахом», то спочатку нехай подивиться в дзеркало на себе і свою фракцію», – каже «Вголосу» очільник фракції «Свободи» у ЛМР Маркіян Лопачак. «Я б хотів нагадати, що дерибан в ЛМР якраз і відбувається на чолі з Андрієм Садовим і його виконкомом. Уже писано-переписано про розкрадання комунального майна та земель, про списання коштів із міської казни та інші маніпуляції. На минулій сесії міської ради нам ще й стало відомо, що підконтрольне Садовому АТП № 1 потай перерахувало 28 мільйонів гривень бюджетних грошей на фірму-прокладку Ігоря Чуркіна – російського олігарха і власника розваленого і розграбованого ЛАЗу. Тут ми маємо справу із найцинічнішою аферою в місті за минулі десятиліття, у якій серед обманутих – сотні працівників ЛАЗу, яким так і не виплатили зарплати, держава, якій не заплатили податків та внесків до пенсійного фонду, комунальні та приватні підприємства різних міст України, яких Чуркін «кинув» на гроші.

Але найгірше і найстрашніше – Грибовицьке сміттєзвалище. Садовий відмивав на цьому мільйони щороку! Через це загинули четверо осіб. Минає три роки з часу трагедії… А покарання і досі немає», – зазначає Лопачак.

«Грибовичі – це є другий Чорнобиль, проте відкритий, без саркофагу. Якщо цей саркофаг не збудувати, то масштаби лиха з кожним роком все збільшуватимуться. Я пропоную його будувати і вкладати в це великі гроші. Мені важко зрозуміти, чому людям 15 років давали обіцянки, але їх виконання ніхто не контролював... ». Ці слова казав сам Андрій Садовий. 13 років тому, вперше обираючись на посаду міського голови Львова.

https://www.youtube.com/watch?v=rf0txVcSlMs

На виборчій кампанії Садовий наголошував на необхідності закриття сміттєзвалища, до цього його згодом змушували рішення судів. Роки минали, але міський голова не згадував про свої обіцянки. А потім сталась трагедія – загинули четверо осіб. І на поверхню виплили факти, які пояснили: чому Грибовицьке сміттєзвалище продовжувало працювати, незважаючи на всі загрози, які це приносило. І все неспроста.

Десятки журналістських розслідувань засвідчили: міська влада заробляла на Грибовицькому сміттєзвалищі. Заробляла «по-чорному».

Мерія офіційно заявляла, ніби місто щодень продукує 730 тонн сміття. За його вивіз містяни платили приблизно 100 млн грн за рік. Перевірити цього ніхто не міг, адже відповідного зважувального обладнання у Львові просто не існувало. Після трагедії у Грибовичах, коли львівське сміття почали вивозити до інших міст, з’ясувалося, що Львів продукує менше ніж 400 тонн непотребу на добу, тобто удвічі менше, ніж заявляли в ЛМР. Звідси й виходить, що лише на вивозі непотребу на сміттєзвалище чиновники ЛМР щороку відмивали близько 50 млн грн.

За час правління Садового 43 компанії з України, Чехії, Франції, Мальти, Польщі, Італії, Німеччини, Австрії, Нідерландів, США, Канади, Латвії і Туреччини пропонували свої послуги для вирішення проблеми Грибовицького сміттєзвалища. Але мер відмовив усім. На смітті продовжували заробляти. Доки не сталася страшна трагедія, доки не загинули люди.

Тоді Нацполіція відкрила кримінальні провадження через службову недбалість проти чиновників Садового. Минуло три роки – результату жодного.

«Справа ніяк не просувається, – каже «Вголосу» дружина загиблого у Грибовичах рятувальника  Богдана Юнко Ірина. – Засідання відбуваються раз у півроку. Хтось не прийшов, хтось захворів... Останнє засідання мало відбутися в січні. Не відбулося – перенесли на березень. У березні повідомили, що один із підозрюваних лежить у лікарні. Вже майже червень. Він досі у лікарні й не відомо, коли звідти вийде. Адвокати підозрюваних постійно затягують із засіданнями, щоби все зійшло з рук, щоби дочекатися часу, коли спливе термін давності справи. Три роки вони це тягнуть, то й ще два протягнуть… Засідання ж відбуваються раз у півроку. І  то не завжди. Ми ходили до міської ради, запитували, чому справу не розслідують. Там нам обіцяли допомогти… А хто допоможе, якщо міська рада сама в цьому замішана?»

Допомогти вирішили львівські депутати. Ухвала про дострокове припинення повноважень мера Львова, яку сьогодні зареєстрували Лопачак, Адамик і Козловський, підставою для усунення Садового з посади називає судове рішення саме у справі Грибовицького сміттєзвалища.

Йдеться про рішення апеляційного суду Львова від 30 січня 2017 року, відповідно до якого міського голову Львова Андрія Садового було визнано винним у бездіяльності щодо не закриття Грибовицького сміттєзвалища.

«Після тієї трагедії Садовий не має жодного морального права і далі керувати містом. Життя людей – це вже занадто», – каже Маркіян Лопачак.

Легітимний-2

Після всіх цих подій Андрій Садовий заявляє, що за рік до місцевих виборів львівські депутати зібралися «позбавити місто легітимного мера і грабувати з розмахом»…

Одного «легітимного» із такими ж принципами управління Україна вже мала. Закінчив у Ростові. Другий «легітимний», як убачається, невтомно працює у тому ж напрямі.

Яна Федюра, «Вголос»