Величезні, зруйновані споруди, потріскані вікна та облуплена фарба. Так сьогодні виглядає трамвайне депо на перетині вулиць Сахарова-Вітовського.

Про це йдеться у програмі "Правда. Розслідування" на телеканалі НТА.

Складно повірити , що 120 років тому тут лише починало вирувати життя. Саме тоді вулицями Львова поїхали перші електричні трамваї, які витіснили кінні, а у місті почалось спорудження електростанції та трамвайного депо. Свого часу тут не лише ремонтували, а й навіть виробляли трамваї.

Та час минав і колись успішне підприємство з кожним роком дедалі більше занепадало. І ось рік тому, підточені негодою та людською байдужістю, ці ангари отримали не менше, не більше, а унікальний шанс на друге дихання. Принаймні, саме так тоді стверджував міський голова Андрій Садовий у своїх традиційних відеозверненнях.

"За такими проектами майбутнє і шанс дати друге життя пам`яткам архітектури промислового значення, які прийшли в занепад", - стверджував він.

Врятувати трамвайне депо від занепаду мав унікальний інвестор – підприємство «Лем Стейшн». Старі ангари планували реконструювати до невпізнаваності та організувати там унікальний простір – із місцем для коворкінгу, концертниим залом, майстернями, міні-офісами, студентським «Кампусом», центром юнацької творчості, дитмайданчиком та навіть мистецькою галереєю. А ще на території мала б бути парковка та паркопростір із садовими меблями. От лише міські депутати "раптово збунтувались" проти солодких мрій про реконструкцію. І вже у липні цього року відмовились голосувати за інвестиційний договір. Не допомогли навіть особисті поруки міського голови Садового.

"Є таке поняття як довіра. Я достатньо добре знаю цих людей, які хочуть реалізувати цей проект", - божився тоді мер.

Виявляється, підприємство «Лем Стейшн» має аж шістьох іменитих творців. До прикладу, один із них - Тарас Кицмей – відомий співзасновник ІТ-компанії "СофтСерв". Ще один бізнесмен зі сфери технологій – Дмитро Косарєв. Марк Зархін – іменитий ресторатор (якщо ви бодай раз пили філіжанку кави чи кварту пива у центрі міста, то, швидше за все, робили це у одному із його численних закладів). У клубі «добрих знайомих» Садового також є і Олег Мацех – із ним Андрій Садовий точно добре знайомий, адже Мацех свого часу очолював комунальне підприємство «Лев». Але долучилися до створення фірми Олег Дрінь та Тарас Добрянський – обох пов`язують із відомим у Львові готелем «Леополіс», який неодноразово опинявся в епіцентрі критики – чого лише варта історія купівлі фірмою Добрянського у міста тисячі квадратних метрів у центрі Львова під готель усього за два мільйони гривень...

Чи то давні скандали далися взнаки, чи домовитись із депутатами не вдалося, однак голосування за договір із «Лем Стейшн» міські обранці влітку провалили. Втім, із другої спроби назбирати голосів за договір таки вдалось.

"Чому така цікава територія і міське майно віддається групі підприємців не на конкурсній основі?", - обурився тоді один із депутатів, Тарас Чолій.

Питання риторочне. Бо хоч де-юре конкурс таки був, де-факто конкурентів фірма «Лем Стейшн» не мала. А міські чиновники ще тоді виправдовувались – мовляв, конкурс інвестиційний, відповідно до закону так можна.

"Відсутня конкуренція – це ознаки певної домовленості. І ці ознаки можуть вилізати боком нам в майбутньому. Друга річ була – таке зауваження – чому на такий довгий період часу?" - додав депутат.

Період і справді не короткий – майже півстоліття. При цьому за договором, який депутати таки підтримали, креативний простір у депо мусить бути лише перші двадцять років оренди. Далі, як то кажуть, - чого душа забажає.

Більше - у відео. Прямі ефіри "Правди. Розслідування" дивіться щочетверга о 19.45 на телеканалі НТА.

https://www.facebook.com/NTAchannel/videos/354681571821229/