Подружжя з Тернопільщини розповіло історію народження своєї донечки, на появу на світ якої вони чекали 10 років.

Про це пише «Нова газета».

2-річна Міленка Саверіна — улюблена донечка тернополян Ірини та Михайла. Коли жінка народжувала свого первістка, пологи були складними, у матері зупинилося серце, врятувати дитинку лікарі вже й не сподівалися. Але крихітка вижила. Однак зараз у дитини - ДЦП (спастичний тетрапарез), вона не може ходити, сидіти, заледве тримає голову, тривалий час була під апаратом штучного дихання, їла через зонд… І все це, як переконані рідні дівчинки, через лікарську безвідповідальність.

Мати дівчинки Ірина була перукарем у салоні краси, тепер — щосекунди біля донечки, батько Михайло працює комірником на складі.

«Вона для нас все. Не стане її — не стане нас, — каже мати дівчинки. — Після пологів нам говорили в реанімації, що вона не буде жити. «Це растєніє», — сказав лікар, відраджував вкладати у неї гроші. «Ваша дитина ще жива?..» — здивувався, коли ми прийшли повторно на прийом. «Уявіть собі!» — відповіла жінка. - Інша лікарка, в якої теж хвора дитина, порадила мені народити здорового малюка і не перейматися донькою, мовляв, ніхто тебе не осудить, навіть якщо відмовишся від неї. «А чому ви не відмовились від своєї дитини?» — перепитала я, вражена її словами. «Ти ще молода, не розумієш. Нічого доброго не чекай…» — «підтримала» мене».

Та додала: «Кожен мій крок з нею — це велике диво. А з лікарів навіть ніхто не вибачився перед нами… Народжувала я в перинатальному центрі Тернопільської міської лікарні №2. Вагітність протікала добре, очікувана дата пологів була 18 березня, але перейми почалися 12 березня. Наперед я домовлялася за пологи із завідуючою відділенням Наталією Кузьмінчук, тому зателефонувала до неї. Лікар сказала чекати частіших переймів, потім їхати до пологового, де мене прийме черговий. У лікарні не дуже зраділи неплановій породіллі, бо була неділя. Оглянули мене, щось вкололи… Думаю, мені призупинили пологи. Так я дотягнула до наступного дня… О 19.30 відійшли води,  а в 21.32 — прокесарили. Мене накололи різними препаратами, майже нічого не пам’ятаю після того, як відійшли води. Вже потім дізналася, що мені робили епідуральну анестезію, після чого у мене зупинилося серце. Про це я не просила, навіть не планувала таке. Хто приймав рішення — не знаю, хто ставив підпис у згоді — теж не знаю… Налякані таким поворотом лікарі тоді рятували мене, а не дитину… У Києві медики казали мені, що скоріш за все це було передозування анестезії».

Одразу ж після пологів Саверіним порадили охрестити донечку, бо мало хто вірив, що вона виживе. Назвали Марією, а вже згодом, під час повного обряду хрещення, дали ще й друге ім’я — Мілена. Три тижні немовля лежало в реанімації під апаратом штучного дихання, ще три — у відділенні патології, через півтора місяця виписали. Відтоді батьки почали возити дитину на реабілітацію до державних та приватних клінік Тернополя, Львова, Києва.

«Донечку забрали до реанімації, мене відкачували… За ніч переписали всю мою історію… Лише з Божою допомогою та за молитвами священиків ми витягли Міленку з реанімації, — продовжує розповідь Ірина. — На жаль, наша сумна історія непоодинока. Знаю, що після нас у пологовому померло немовля, згодом — породілля… Багато хто запитує, чому я не зверталася до суду. У мене не було ні сил, ні часу судитися, ті кошти, які я би потратила на адвокатів, краще вкладу в своє дитя. До того ж я не чула, щоб хоч одного медика покарали за помилку чи безвідповідальність. У моєму випадку була незлагоджена робота: медик, з якою я домовлялася, не змогла приїхати, а чергові лікарі не бралися за мене… Не треба було зупиняти пологи… «Вдень народжуємо, вночі спимо!» — таку фразу сказала мені одна лікар, пояснивши, що не хоче сидіти біля мене. Хіба так можна?! Хіба це лікарі?! Вони покалічили нашу крихітку…»

Цьогоріч дитина пройшла курс лікування в спеціалізованій клініці в Китаї, на кінець літа запланований другий етап. Лікування за кордоном дороговартісне, тому родина просить про підтримку в небайдужих людей.

Кошти для лікування Міленки можна перерахувати на картку: 5168 7573 7706 7758 (Саверін Михайло, батько дівчинки).