Сашко-лірник не лише лірник і хороший казкар, 14 квітня, під час свого виступу у Ляльці, Сашко дуже добре справився з роллю режисера. Це був справжній живий театр, з неперевершеною грою слухачів. Маса позитиву, хорошої енергії і дитинства.

Чи можна читати дітям „Химерні казки”?

Їх треба читати дітям, бо „Химерні казки” – це казки побудовані на нашій ментальності, духовності українській. І воно дітям правильну закладку дає. Нічого поганого в них немає. Тобто, казка – це відображення реальності, як ми її бачимо, як її українці бачать. „Химерні казки” ми такі і бачимо. Мої казки, наприклад, росіяни не розуміють. Українці розуміють всі і в цьому щось є. Тому їх потрібно читати дітям.

Як в письменників виникає бажання, читати свої твори, у вашому варіанті – читати свої казки?

Це йде від Бога. Така річ, таке бажання. Хочеться. Хочеться. Хочеться розказати. Хочеться комусь показати. Воно в мені, в середині пече. Я хочу донести щось добре, те що я думаю. А як? А через казку в мене виходить. Та основне – це треба любити дітей, свій народ і тоді вийде.

Чого не має бути в казці?

Ненависті. Все дуже просто – любов і ненависть. Все решта – душа підказує, як правильно сказати.

Ваша улюблена казка?

Моя улюблена казка, з того, що я написав – „Про чорного козака”. Вона якась така і добра, і романтична. Там все є. Така вона мені вдалась.

Чи бракувало вам в дитинстві казок?

Казок в дитинстві мені не бракувало. Я на казках виріс. Вдома у нас було дуже багато казок. І улюблені спогади – це коли грубка топить. Тепло. Зима на дворі, а батько читає Шевченка „Гайдамаків” або казки.

Така була велика книжка „Українські народні казки” і мене воно так вражало, перед очима в мене таке уявлялось! Зараз діти – вони якість такі нещасні з тим телевізором. Те, що їм показали, те й запам’ятав. А твоя фантазія не розвивається. Коли дитина читає казки, вона сама уявляє і у тому світі живе.

Чи знаєте якісь суперсучасні дитячі казки?

Знаєш, зараз не має суперсучасних дитячих казок. „Гаррі Поттер” – це теж казка. Але в ній немає того заряду, щоб я хотів. Я її читав. Вона мені подобається, те, що в людини добра фантазія. Та все ж, це схоже на якийсь Голівуд. Бойовик такий, за яким нічого не стоїть. Я не кажу, що Роулінг погано написала. Є там ідея, є там усе. Але це не наше трохи і воно пролітає мимо, не лягає на душу.

Але нехай буде. Повинно бути багато казок. Інформація має надходити будь-яка. Але обов’язово має бути своя власна, бо інакше ми сформуємо націю таких пластмасових людей, які їдять телевізор, п’ють електрику. Я колись казав, що пишу казки для того, щоб діти любили на телевізор, а маму з татом.

Тільки дітям варто читати казки?

Звичайно, ні! На концерти більше дорослих ходять. Я коли починав, то думав, що дітки будуть ходити. А зараз дивлюсь, дорослі навіть більше ходять. Людям чогось не вистачає. Ти дивись як слухали українські народні казки „Івасик-Телесик”, руками плеще! На душу лягає.

Потім людина вийшла і почала тут таке розказувати, а потім на контрасті, як відчувається заряд доброти. Ти бачиш! Обов’язково дорослим треба. Вони забувають, що вони теж діти, тільки такі діти, які стали великими – але все ж діти.

Зараз казки випускають з дуже великою кількістю ілюстрацій? Чи потрібно це?

Обов’язково. Бо коли я був малим, такі ілюстрації любив роздивлятись, я погоджувався з художником, чи не погоджувався. Сам малював. Для дитини дуже потрібен візуальний ряд. Це не мусять бути комікси, чи то й телевізор, але якісь такі ключові сюжети мають бути відображені.

Коли я тільки мову вчив, я взнав, що таке булава тільки з картиночки. Я побачив. Якийсь змій має бути.

Чи доходять руки до казок інших народів?

Так! У мене дуже велика колекція. Я читаю, вишукую щось цікаве, відмінності між нашою казкою та іншою. Щось цікаве для себе знаходжу. Я колись на телебаченні працював 3 роки, розказував щодня нову казку, не тільки свої, але й інші Але я їх обов’язково переробляв на свій лад.

А що Ви читаєте окрім казок?

Я читаю дуже багато. Люблю фентезі читати. Щось добре я читаю, а погане – відразу викидаю. Філософські книги читаю. Фройда читав, Канта. Теологічні книги. Дуже люблю читати історичну літературу. Про історію України, її невідомі сторінки.

Чи знаєте якихось добрих дитячих письменників?

Дитяча література є, автори є, а от казкарів справжніх – я не бачу. Всеволод Нестайко дуже добрий.

фото виступу Лірника Сашка у Ляльці тут