В цій країні ідіотів та сцикунів ніколи не буде розколу. Це нікому не вигідно, щоб там не трубадурили телеканали і газети. Війна – невигідна, бо тоді виявиться, що в цій країні живуть одні мертвяки. Людей тут майже не лишилось, самі тільки привиди. В цій автономній теплиці з російським опаленням все застигло. Планомірне бігання по колу за запахом „Моменту” з кавалками хліба і фрагментами видовищ.

Совкові включення з майданчику януковичів в дусі боротьби за врожай. Інтелігенція, робітники та селяни – навіки разом. І якась така інфантильно-дурнувата розгубленість помаранчевих мітингістів з солов’їними калинознавцями з полонини. Виставка досягнень регіонів України.

Журналісти РТР, з серйозною дозою озвєріна, підгавкують вєлікоросам про ситуацію в Україні: мітинг януковичів зібрав 50 000 людей, а помаранчевих (фак їм) – в 100 разів менше. Це їх роль. Українські телеканали спокійно розрулюють новинну ситуацію. Це їх візуальна роль у свободі слова, якої не існує. Савік Шустер переходить з ICTV на Інтер – це важливіше за будь-які перевибори.

Пасочки-ковбасочки, церквушки-палаточки різноманітних уродів, які до Христа не мають жодного стосунку. Натурали-атеїсти, гоміки та комуністи в парламенті згадали про Христа. Вся президентська рать масовано згадала про Юду, побігла ставити свічечки, а Скрипка вже рекламує пасхальну кока-колу.

Регіони спопсились до нереальності. Після вбивства Кушнарьова, який хоч щось міг сказати і організувати, лишись одні недорозвинені гопи, тіпа Лєвченка та Кісільова. Чомусь мовчать Герман і Чорновіл. Вони чогось чекають. Тільки от чого? І тільки Янукович пише листи в Європу. Морозу, взагалі, ніхто не пише.

Ющенко проснувся. Видав указ. І знову заліз жінці під спідницю. Ходить церквами, втомлено і аби-як хреститься. Червоненка в інтерв’ю пробиває на сентиментал і він вже ледь не плаче. Юля рветься до корита. Правиця солом’яних патріотів пролітає. Єдине, на що вони здатні, так це ставити 9-метрові пам’ятники Шевченку, як проекцію своїх маленьких членів. Це їх анатомічна парафія.

Свідоме доведення одновимірної маси до стану остаточного пофігізму вигідне і помаранчевим, і голубим. Так легше хрюкати при владі. Будуть перевибори, чи не будуть – нічого в цій країні не зміниться. Мертві не кусаються.