Один з експертів – Лілія Овчарова, директор Центру аналізу доходів і рівня життя, – розповіла, що населення Росії приголомшене зростанням цін. Люди почали надавати перевагу дешевшим продуктам, а від придбання низки деяких раніше доступних товарів тепер змушені відмовитися. Двозначні показники інфляції, велика ймовірність припинення індексації соціальних виплат і зарплат бюджетникам завжди є характерними для кризових ситуацій в економіці будь-якої країни. Проте нинішній спад доходів населення Росії може стати найтривалішим за останні два десятки років.

Якщо проаналізувати економічний стан РФ після розпаду СРСР, то з такою експертною думкою можна погодитися.

Річ у тім, що всі попередні економічні кризи в Росії тривали недовго. Періоди падіння доходів населення становили приблизно рік або півтора, після чого наставав більш тривалий період їх зростання. 1992 року, наприклад, коли інфляція подолала позначку 2600%, зниження доходів відбувалося увічі швидше від падіння ВВП, але вже наступного року почалося відновлення: реальні доходи громадян зросли на чверть.

Другим відчутним періодом кризи став 1995 рік, коли для фінансової стабілізації було запущено механізми зниження державних видатків. Це позначилося на скороченні або затримці фінансування статей, які істотно впливали на доходи населення: не виплачували зарплати, затримували пенсії, стипендії тощо. Однак тоді ця політика таргетування інфляції, не досягнувши цільових показників щодо її зниження, призвела до падіння реальних доходів на понад 13%, порівняно з попереднім роком, а реальна зарплата зменшилася на 26%.

У дефолтному 1998 році індекс споживчих цін становив 184%, а доходи, порівняно з попереднім роком, знизилися на 28,2%. Проте вже 1999 року на тлі активного процесу імпортозаміщення, а також за річної інфляції 135% доходи знову зросли на 12%.

Потім завдяки сприянню Заходу настали сім років високих темпів економічного зростання і збільшення доходів, які за цей час потроїлися.

Кризу у 2008-2009 роках пом'якшив швидкий «відскок» нафтових цін, тому населення не відчуло її «принад» повною мірою.

Нинішнє економічне падіння для РФ, на відміну від попередніх, має цілком інші характеристики. Цього разу Захід традиційно не витягує Росію з колапсу, а навпаки – провадить у нього. За рік економічних санкцій майже всі ресурси та інструментарії для зростання економіки фактично вичерпано. Споживчий попит зійшов нанівець, говорити про кредитування в наявних умовах годі – населення й так занадто закредитоване. А водночас, на відміну від попередніх криз, цього разу падіння доходів уже не обмежиться роком або двома.

Згідно з останніми прогнозами експертів, економіка РФ після затяжної економічної стагнації ввійшла у фазу рецесії, внаслідок чого очікують появи великої частки населення з доходами, нижчими від прожиткового мінімуму. Якою конкретно буде ця частка – ніхто не береться прогнозувати. Але передбачають, що такі показники будуть значно більшими від 2014 року, коли чисельність бідного населення офіційно зросла, порівняно з аналогічним періодом 2013 року, на 300 тисяч осіб. І хоча останнім часом курс долара перебуває приблизно на позначці 57-58 рублів, така ситуація є радше нетривалим затишшям перед бурею. Особливо на тлі домовленостей з Іраном про скасування економічних санкцій і дозвіл реалізувати чималі запаси нафти цієї країни на міжнародному ринку.

Матеріальні проблеми середнього класу

Керол Вільямс, журналіст із міжнародних питань, констатувала, що на тлі продовження тренду до зниження цін на нафту і західних санкцій економічний прогноз для Росії став іще більш невтішним. Особливо гостро фінансові труднощі відчули жителі російської провінції. Тепер багато кого з них переслідує думка, що відносне благополуччя минулих років уже не повернеться, принаймні в середньостроковій перспективі, пише  «The Los Angeles Times».

Цей висновок Керол Вільямс обґрунтувала на підставі прикладу зі життєвих обставин фахового робітника Андрія Міллера, зварювальника з Тверської області. У нього виявили захворювання легенів, отож він не може працювати за фахом. Уже кілька місяців чоловік перебуває на лікарняному, «спостерігаючи, як його купівельна спроможність швидко зменшується».

Нині його зарплата становить приблизно $330 у місяць, тобто стала удвічі меншою, ніж торік. Дружина Міллера перебуває в декретній відпустці й отримує додаткові $100 декретної допомоги. Андрія Міллера охоплює паніка, коли він думає про непевне фінансове становище його сім'ї зі шести осіб. Чоловік переживає, незважаючи на заяви уряду про збереження бюджетних асигнувань для оборонного сектору, що втратить роботу на військовому заводі в Бологоє. Навіть якщо він і далі отримуватиме грошову допомогу з інвалідності, його сім'я вже не зможе дозволити собі колишніх витрат.

Раніше, як і більшість росіян, сім’я Міллерів належала до стабільного середнього класу, а тепер у цієї категорії громадян фінансовий достаток почав пришвидшено зникати. Люди реально відчули на собі наслідки падіння цін на нафту і західні санкції, які «серйозно вдарили» по державному бюджету, в якому експорт енергоносіїв становить понад половину доходів скарбниці. Проте чимало жителів таких провінційних міст, як Твер, готові до «нетривалих» складних часів на тлі «націоналістичної ейфорії, яку викликає відверто непохитна позиція Путіна в його ставленні до давніх суперників із часів Холодної війни».

«Серед громадян російської провінції страх за майбутнє зростає, хоча гнів через падіння рівня життя, судячи з усього, все ще перебуває під контролем», – наголосила Керол Вільямс. Вона вважає, що багато росіян неосмислено сприймають репортажі державних ЗМІ, які називають причиною їхніх життєвих труднощів змову США і Саудівської Аравії проти РФ, щоб обвалити ціни на нафту й допровадити країну до банкрутства.

Міністр фінансів Росії заявив, що цього року спад цін на нафту обійдеться скарбниці в $180 мільярдів. Таким чином, урядові знову доведеться брати кошти з Фонду національного добробуту і валютних резервів. А колишній міністр фінансів Олексій Кудрін попередив, що Росія перебуватиме в економічній стагнації щонайменше до кінця 2018 року. Він також закликав Путіна застосувати його «безмірну популярність», щоб провести болючі, але необхідні структурні реформи.

На тлі торішнього подвоєння інфляції середній заробіток сімей у РФ становить 31,2 тисячі рублів, скоротившись на 8%. У доларовому еквіваленті середня заробітна плата знецінилася на 50%. За прогнозами аналітиків, до кінця цього року росіяни витрачатимуть приблизно половину сімейного бюджету для придбання продуктів харчування.

Не вийдете на роботу – розстріляємо

Хронічна затримка заробітної платні стала причиною страйку понад 60 педагогів у чотирьох школах і ліцею Шілкінського та Краснокаменського районів Забайкальського краю. У цій критичній ситуації Володимир Бурматов, перший заступник голови комітету Держдуми з питань освіти, звернувся до генерального прокурора РФ Юрія Чайки з клопотанням розслідувати причини цього тривожного соціального явища. А Костянтин Ільковський, губернатор Забайкальського краю, заявив, що затримки зарплат учителям не настільки серйозні, щоб вони не виходили на роботу, тим паче, що від їхнього страйку грошей усе одно більше не стане, повідомив місцевий інформаційний ресурс «Чіта.ру».Вирішувати питання з учителями-страйкарями прибув і співак Йосип Кобзон, уродженець Донецького краю, а за сумісництвом – депутат Держдуми РФ від Забайкальського краю. Він запропонував протестувальникам бути терплячішими і не покидати місце праці через затримки зарплат, нагадавши, що під час війни «вчителі разом із класами виходили на розстріл».

Педагоги Забайкалля сприйняли слова Кобзона як закамуфльовану погрозу, що держава може навіть застосувати репресії, якщо вони відмовляться працювати задарма. Ось така вона депресивно-гнітюча дійсність, представлена лише двома прикладами «рускої глубінки», для середнього класу РФ у період економічно «розвинутого путінізму».

Ярослав Левків, спеціально для «Вголосу»