Про результати цього дослідження розповів виконавчий директор Центру Михайло Шелеп.

Аналіз здійснювався в рамках громадської кампанії Мережею партнерів з вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування, організованої Громадянською мережею ОПОРА у Львові за підтримки Європейського Союзу. Методологія була апробована у 11 обласних центрах України. Наступного року кампанія охопить усі обласні центри.

Аналітики ЦПАВК опрацьовували відповіді на запити, контент офіційного веб-сайту та друкованого видання ради, а також безпосередньо спостерігали за роботою муніципалітету. Загалом «публічність» вимірювалася на основі понад 200 показників, які пізніше узагальнювалися відповідно до спеціально розробленої методології. Таким чином був визначений Індекс публічності місцевого самоврядування Луцька.

Крім того, зважаючи на всеукраїнський масштаб вимірювання, було складено рейтинг міст (обласних центрів), де проводилися заміри щодо рівня відкритості й прозорості функціонування органів місцевого самоврядування. Результати дослідження дозволили оцінити і порівняти вцілому публічність муніципалітетів, а також сформувати окремий рейтинг публічності міських голів, виконавчих органів та депутатського корпусу. Вцілому вимірювання Індексу публічності націлене на те, щоб зрозуміти наскільки публічно приймаються рішення і втілюється в життя політика муніципалітету, і яким є внесок основних суб’єктів місцевого самоврядування.

Публічність кожного з трьох суб’єктів місцевого самоврядування оцінювалася окремо за 100-бальною шкалою. Загальний Індекс публічності – це зважена сума значень цих трьох оцінок. Вага об’єктів вимірювання визначалася з огляду на обсяг повноважень та політичних можливостей органів та посадових осіб місцевого самоврядування в сфері забезпечення публічності.

Згідно з результатами дослідження органи місцевого самоврядування Луцька з показником 65% займають другу позицію в рейтингу публічності. Попереду лише Івано-Франківськ. Третє місце посів Львів. Таким чином, Луцьк входить до переліку міст із задовільним рівнем публічності місцевого самоврядування.

Михайло Шелеп відзначив позиції окремих суб’єктів місцевого самоврядування Луцька в порівнянні з іншими містами. Так, Луцький міський голова Микола Романюк став другим за рівнем публічності серед міських голів, а виконавчі органи Луцької міськради – третіми.

Найбільш неочікувані для авторів дослідження були результати щодо рейтингу публічності депутатів міських рад. Хоча Луцька міська рада отримала показник 55%, що відповідає низькому рівню публічності, однак серед усіх рад, що були включені у моніторинг, її результат став найвищим. Таким чином, за словами Шелепа, луцькі депутати можуть вважатися найбільш публічними серед обранців з 11 міст.

Щоправда у порівнянні з міським головою Миколою Романюком депутати виявилися менш публічними.