Пане Володимире, Вам, як людині, яка працювала поряд із Борисом Григоровичем, відомо, яким головним справам присвячував свій час Герой України.

Перш за все – це робота над туристичним маршрутом «Золота підкова Львівщини». Саме за ініціативи Бориса Григоровича замки Галичини Олеський, Золочівський, Підгорецький та Свірзький були об’єднані у цей маршрут. Найбільший об’єкт у цьому маршруті – Підгорецький замок. Саме на нього було би зараз направлено найбільше зусиль директора, тому що він вимагає концептуального вирішення. Борис Григорович хотів поєднувати можливості як музею, так комерційних чи приватних фірм, щоб зробити комплекс, який міг стати у перспективі надзвичайно привабливим для туристів. Він хотів відкрити тут ряд музейних експозицій. У нас є багато речей, які ми могли б відновити.

Він хотів відкрити виставкові зали, створити музей Плісниська, у якому показати історію України з давніх часів. Для цього планував залучити експонати, які є у Львові – в Історичному музеї, в Інституту українознавства.

Також Борис Григорович вважав, що на другому поверсі має бути постійно діючий театр для того, щоб організовувати там театральні речі. Він думав також і про Плісниське городище.

Звичайно, що він бачив впорядкування та благоустрій території. Борис Григорович хотів задіяти заїжджий двір у Підгірцях для того, щоб створити готель, у якому зупинятимуться туристи. Для цього потрібно зробити інші об’єкти інфраструктури. Зокрема, там би мають бути площадки для заїзду транспорту.

Була концепція створити місто чи село, яке має цілу низку пам’яток і мало відображати історію наших земель протягом певних віків.

Над якими ще проектами працював Борис Григорович?

Окрім «Золотої підкови Львівщини», Борис Григорович почав працювати над іншим туристично-пізнавальним маршрутом, який носить історично-патріотичний характер. Йдеться про створення маршруту, який мав би пройти на південь від Львова: Львів – Звенигород – П’ятничани – Жидачів (ми взяли під свою опіку об’єкт у с. Руда Жидачівського району) – Стрийщина, яка, як відомо, пов’язана з Степаном Бандерою та його побратимами. Це маршрут, який має подавати історію нашого народу від княжих часів до шістдесятництва і до проголошення Незалежності України.

Ось такі два магістральні, головні напрямки, над якими працював Борис Возницький. Їх повинна завершити працівники галереї.

Яким завданням Галереї є найголовнішими?

На моє переконання, найголовніше на сьогодні – зберегти все те, що було зроблено нашим директором. І ще одне дуже важливе – Борис Возницький відкрив світові геніального скульптора Іоана Георга Пінзеля. Він працював над тим, аби показати ці неповторні роботи у французькому Луврі. Мабуть, успішне проведення такої виставки повинне відбутися у пам’ять про Бориса Возницького.

Фото: Вікіпедія