На останній сесії Львівської облради депутати не затвердили програму розвитку сільського зеленого туризму в гірських населених пунктах Львівської області у 2008-2009 роки, яку представила заступник голови облради, голова фракції БЮТ Людмила Козак. Ця програма була зініційована громадськістю цих гірських районів і ними ж, в основному, розроблена. Вона також пройшла слухання у всіх профільних комісіях і отримала їхню підтримку. Натомість депутати відправили програму на опрацювання.

Позаяк розвиток туризму сьогодні декларується на рівні області як один із пріоритетних напрямків розвитку, така поведінка депутатів видалася нам трохи дивною. Тому ми попросили наших інформаційних партерів з’ясувати, що думають про це розробники програми, а також фахівці.

Людмила Козак: Всі райони Львівщини, у тому числі гірські, повинні отримати шанс на розвиток…

Пані Людмило, чому на Вашу думку, депутати "провалили"прийняття програми розвитку зеленого туризму в області?

Програма прийнята лише за основу, вцілому її депутати не підтримали. Сумно мені від того, тому що під час обговорення депутати показали, що всі розуміють необхідність вести у гірських районах хоч якийсь вид підприємницької діяльності. А програма зеленого сільського туризму є надзвичайно актуальна в наш час, особливо в територіях, які є поблизу кордону. У стратегії розвитку ми написали, що Львівщина це є ворота у Європу і хочемо зробити привабливими наші території, і хочемо, щоб туристи до нас їхали. Вони будуть залишати тут гроші, набиратися вражень, будуть мати свою думку про Україну.

А такі живописні місця як в Турківському і Сколівському районах, є надзвичайно привабливими.

Напевно депутати сповідують подвійні стандарти, бо навіть деякі депутати, закріплені за Турківським районом, не голосували в підтримку програми, знаючи, що ініціатива цієї програми виходила від Турківського району.

Що для мене як для заступника голови обласної ради було дуже важливим? Я не є спеціалістом з туризму, я є освітянка, але я як заступник голови обласної ради курую гірські райони. Я побачила, що на місцях люди виявили ініціативу, вони щось хочуть робити, вони бачать як можна вирішити проблему в тих селах, де люди взагалі сидять без роботи, дати їм таку можливість…

В нас була створена робоча група, яка працювала над програмою, взявши за основу вже розроблену в Турківському районі. Це були ентузіасти, які знають як це робити, вміють це робити. Програма була написана фаховою. Коли ми прийшли на комісію з питань бюджету, комісію з питань культури, комісію АПК, – всі комісії підтримали. На комісії з питань культури мені сказали, що програма зроблена дуже фахово, по науковому і т.д.

Мене дивує, що виступаючі говорять – "так, це дуже важливо для промоції нашого району", а потім, коли беру роздруківку, ці люди, які так виступали, вони не голосують...

У чому Ви вбачаєте проблему? Можливо є якась політична складова провалу цього рішення?

Думаю, що тут є і політична складова, бо депутати питали, чому саме я доповідаю. А я просто підхопила ініціативу, бо в мої обов’язки як заступника голови бути куратором цих районів, я там буваю і знаю проблеми цих районів. Я була на міжнародній конференції з питань туризму, бачила як це робиться у Польщі. Я спілкувалася із заступником голови Івано-Франківської ОДА і знаю скільки Івано-Франківська область вкладає грошей і як там розвивається туризм. А ми чомусь завжди маємо пасти задніх!

Яка тепер подальша доля програми?

Хоч програму відправили на доопрацювання, думаю, здоровий глузд переможе. Можливо, мені більше треба було працювати з депутатами, бо не розумію, чому люди говорять одне, а не голосують. Я буду ще говорити з кожною фракцією. Я все-таки хочу домогтися того, щоб всі райони отримали шанс на розвиток. Я вважаю за необхідне дати їм таку можливість.

Мене дивує позиція наших чиновників, бо якщо проаналізувати хто не голосував, то в більшості своїй це люди, які є на посадах державних службовців. Чомусь вони лякаються, коли я вперше прийшла з пропозицією дати півмільйона на розвиток агротуризму. А вони кажуть: «Ой, така сума, чи встигнемо освоїти?».

Але ж мова йде про те, що людей не тільки треба навчити це робити, а їм треба показати як це робиться, вивчити зарубіжний досвід, провести семінари… Це ж прості люди з села. Вони започаткують, а далі це піде як ланцюгова реакція, бо сусіди подивляться на досвід. Людина взяла позику в банку, обласна рада відшкодовує їм відсотки з тої позики, кредит людина з часом поверне, бо будуть приїжджати туристи, оселя розвивається, стає конкурентноздатною.

Що хочуть туристи? Вони хочуть мати хатинку в селі, лісі, їм не потрібно, щоб там був євроремонт, їм треба елементарні послуги – щоб там була вода, прийняти душ і нормально сходити в туалет. Це елементарні речі. Люди отримують позику, роблять це, а далі в кожній хаті є вишиванки, килимочки… За цим люди приїдуть.

На як заходи програмою передбачено спрямувати основні фінанси?

Найбільші кошти у програмі були передбачені на найголовніше: промоція, навчання, відшкодування відсотків по кредиту і забезпечення діяльності робочих груп у районах.

Люди беруть позику в банку, а відсотки ми будемо відшкодовувати, тобто вони будуть повертати тільки ту суму, яку позичили. Крім цього ми запланували кошти на проведення навчальних семінарів, моніторингу, функціонування робочих груп у кожному районі. Для функціонування таких груп ми записали для кожного району – ноутбук, цифровий фотоапарат. Ми хочемо, щоб наші люди також по-європейськи працювали, щоб у відділі у справах культури і туризму була елементарна офісна техніка. А депутати чомусь цього злякалися – "о, ви хочете купити ноутбуки…" Але це ж 5 районів! А їм чомусь стало шкода, що десь в Турківському районі хтось буде мати той цифровий апарат. Також були закладені кошти на створення веб-сайту.

Але я не наполягала на цьому, я казала – "якщо не хочете, щоб вони той ноутбук придбали, то можемо виділити більшу суму на відшкодування відсотків по кредитах…" Головне, щоб та робота пішла, але всі кошти дати на відшкодування кредитів також не правильно, тому що людей треба вчити.

Спілкування у Турківському районі з людьми мені показало, що в них… просто руки опускаються, якась така депресія відчутна… можливо від того, що вони стільки часу без роботи. Все-таки їм треба показати успішних людей, які вже це здійснили, дати можливість обмінятися досвідом, щоб вони мали можливість звідки черпати цей досвід, з ким порадитися. Людям потрібно просто допомогти зробити першим крок, а далі вони вже будуть самі працювати.

На сесії прозвучала фраза, що якщо не прийняти цю програму зараз, то у цьому році її вже буде не можливо запустити, голова обласної ради теж висловив таку думку. Чи є шанси, що вона запрацює ще у цьому році?

Я докладу максимум зусиль, щоб депутати ще до відпусток повернулися до цього питання. Бо в основному люди роблять ці роботи влітку, а не взимку. Якщо ми це зробимо протягом місяця, то програма запрацює.

Розмовляв Олександр Войтович, ІА "Presstime.com.ua"

Львівська область "пасе" задніх по розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському регіоні

Івано-Франківська та Закарпатська область вже давно випередила Львівську по розвитку агротуристичного бізнесу.

Про це "Вголосу про туризм" повідомив голова Львівського обласного центру сприяння сільському зеленому туризму Юрій Зінько, коментуючи програму розвитку сільського зеленого туризму в гірських населених пунктах Львівської області у 2008-2009 роках, яку депутати відправили на доопрацювання.

"Я не зовсім добре ознайомлений з програмою, але хочу сказати таке, що влада затягуючи весь процес прийняття рішень щодо розвитку сільського зеленого туризму заставляє львівську область в карпатському регіоні пасти задніх по сільському туризму. До прикладу, Івано-Франківська область ще минулого року затвердила програму розвитку сільського туризму з щорічним бюджетом 200-300 тис. грн. І тому, там багато людей йде у цей бізнес, легалізують його", – сказав він.

За словами п. Юрія, будь-яка підтримка галузі сільського зеленого туризму зі сторони нашої влади – це великий плюс, адже, нам і справді потрібні державні програми та дії, бо на місцях люди хочуть робити і для них підтримка області дуже важлива.

"В тому, що програма відправлена на доопрацювання є позитивний момент – це означає, що ми ще разом повинні попрацювати і влада, і громадські організації, і власники осель", – додав він.

Програма, яка передбачає розвиток сільського зеленого туризму в гірський населених пунктах Львівської області є не справедливою по відношенню до регіонів, де немає гір

Про це "Вголосу про туризм" повідомила заступник директора туристичного центру "Посвіт Дрогобиччини" Леся Ратинська.

"На мою думку, сільський зелений туризм повинен бути не лише в гірських регіонах Львівщини. В нас вся Львівська область має привабливі населені пункти. Гори мають свою привабливість горами, але, коли взяти Пустомитівський район, то там також є ліси, є дуже красива місцевість Раковець і люди би з задоволенням там працювали", Львівська облрада пошкодувала мільйон гривень на розвиток туризму в гірських районах" – зазначає вона.

"Людей потрібно вчити сільському зеленому туризму не лише в гірських регіонах, бо тоді виходить, що Жовківському, Золочівському, Перемишлянському районам не потрібно зеленого туризму, бо вони не мають гір, але ж які там чудові замки, там й справді є на що подивитися", – додала п. Леся.

"Якщо ми будемо розвивати сільський зелений туризм лише у гірській місцевості, то це буде не справедливо по відношенню до інших регіонів, де немає гір", – сказала Леся Ратинська.

Програма розвитку сільського зеленого туризму в гірських населених пунктах Львівської області у 2008-2009 роках є дуже цікавою та необхідною, проте потребує значних доопрацювань

Про це "Вголосу про туризм" повідомив заступник начальника управління культури та туризму Львівської ОДА Андріан Кліщ.

"Програма є дійсно дуже цікавою, необхідною та юридично правильною, проте все ж таки потребує певних доопрацювань", – сказав він.

"Перший мінус цієї програми – це той, що вона розрахована лише на 4 регіони області, тобто, Сколівський, Дрогобицький, Старосамбірський та Турківський, проте, на мою думку, сільським зеленим туризмом правильно би було охопити всю Львівщину, адже в нас ще є Бродівщина, Жовква, Гнідичів, де також не погано розвивається туризм", – пояснив п. Андріан.

"Другий момент – це те, що бюджет області вже затверджено і звідки взяти ці кошти, які зазначені у програмі не відомо. Є варіант задекларувати, проте, управління сільського господарства не виділить кошти на цю програму. Тобто, декларація би була, а самих коштів ні", – зазначив він.

"І саме основне, навіть, коли б ці кошти все ж таки знайшлися, то зараз червень місяць і власники агроосель вже почали приймати туристів, тому брати кошти і робити ремонт зараз ніхто не буде. Тобто, до осені це питання відкладається, а потім буде дуже важко освоїти ці кошти", – додав п. Андріан.

Тому, за словами Андріана Кліща, потрібно доопрацювати цю програму, прописати її технічне виконання, тобто, створити робочі групи, розвинути її на всю Львівську область і не лише на два роки, а принаймні до 2011 року.