Причому, у власність Спілки Порохову вежу передали вже у часи незалежності України у 1994 році у безоплатне користування. Тепер архітекторів хочуть «ущільнити» за радянським принципом, коли квартири львів’ян перетворювали у комуналки, розселяючи «визволителів», залишаючи власникам одну кімнатку.

Як майно Спілки опинилося на балансі обласної ради, як Львівська обласна рада перетворюється у майнового рейдера? Ці та інші питання архітектори Львова адресують громадськості.  

У відкритому листі за підписом члена Спілки архітекторів України Юрія Джигіля до Голови Львівської обласної ради архітектори Львова висловили свій протест щодо підготовленого рішення №435 від  25 квітня 2017 р. «Про надання в оренду Львівській обласній організації Національної спілки архітекторів України частини приміщень».

Позиція львів’ян щодо неприпустимості таких дій з боку влади була озвучена на 5-му Пленумі Національної спілки архітекторів України, що днями відбувся у Києві. Представники всіх обласних організацій НСАУ, які представляли архітектурну громаду усієї України, підтримали звернення львів’ян про захист їх майнових прав та законних інтересів у користуванні цими правами.

Упродовж останніх 20 років це не перша спроба відібрати Порохову Вежу у її законного користувача. Серед думок, які нині вирують у архітектурній громаді Львівщини, такі дії теперішньої обласної влади характеризують як невігластво і рейдерство. Але це і не дивно. За всі роки Незалежності влада, яка не вклала ані гроша у львівський Будинок архітектора, яка у 2009 році незрозуміло як набула право власності на пам’ятку архітектури Національного значення, тепер пробує розчленити єдиний майновий комплекс законного користувача шляхом проведення комерційного конкурсу.

У зв’язку з цим правління Львівські обласної організації Національної спілки архітекторів України закликає всіх своїх членів, всі творчі спілки Львівщини, громадських організацій, всіх небайдужих львів’ян підтримати нашу позицію у законному захисті наших майнових прав.

Подаємо також юридичні та історичні підстави права Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України (ЛОО НСАУ) на довічне безкоштовне користування приміщеннями Львівського будинку архітектора – колишньої Порохової башти, пам’ятки архітектури національного значення (охоронний № 336)

Внутрішній простір Порохової башти, пам’ятки архітектури ХVІ ст., спеціально запроектований для функціонального використання як Будинок архітектора Львівського відділення Спілки архітекторів України згідно реалізованого у 1956-1959 рр. проекту авторського колективу архітекторів В.Дорошенка, А.Діятяна та М.Юдкіна.

Історичні підстави:

У 1956 р. Андрій Шуляр, начальник відділу у справах будівництва та архітектури Львівського облвиконкому, запропонував правлінню львівського відділення Спілки архітекторів УРСР пристосувати Порохову башту, пам’ятку архітектури ХVІ ст. для використання під Будинок архітектора. Порохова башта на той час – це були тільки стіни, над якими у 1950-х рр. влаштовані конструкції даху. Був організований конкурс на кращий проект облаштування внутрішнього простору Порохової башти. Кращим визнали проект групи архітекторів: В.Дорошенка, А.Діятяна та М.Юдкіна, який передбачав влаштування внутрішнього простору у трьох рівнях. Проектно-кошторисну документацію виконала Львівська проектна група республіканського науково-реставраційного управління Держбуду УРСР під керівництвом Володимира Дорошенка.

Під час реконструкції всередині влаштовано два рівні залізобетонних перекриттів по новозбудованих цегляних стовпах та стінах, змонтовано сходові марші. Виконано сантехнічні, електротехнічні та оздоблювальні роботи. Будівлю електрифіковано, газифіковано, влаштовані водопровід та каналізація. В цокольному поверсі влаштовано газову котельню.

У результаті проведеної реконструкції влаштовані приміщення вхідного вестибулю та кафе на першому поверсі, фойє, виставкового залу, бібліотеки та приміщень адміністрації на другому поверсі, актового залу та офісного приміщення на третьому поверсі. Туалети влаштовані на першому та другому поверсі.

Фінансування реконструкції здійснювалось:

– за рахунок спеціальних коштів відділу у справах будівництва та архітектури Львівського облвиконкому, що використовувались на відбудову зруйнованих пам’яток архітектури (загальнобудівельні роботи);

– коштів Спілки архітекторів УРСР (оздоблювальні роботи, поставка та монтаж сантехнічного обладнання, забезпечення будівництва проектно-кошторисною документацією, ведення авторського та технічного нагляду за будівництвом).

Розробку інтер’єрів здійснили архітектори Андрій Шуляр, Ярослав Новаківський, Ярослав Назаркевич, Олег Радомський. Панно-зграфіто, присвячене засновникам Львова на стіні на третьому поверсі над сходовим маршем виконали студенти інституту прикладного і декоративного мистецтва під керівництвом Романа Сельського.

Урочисте відкриття Львівського будинку архітектора відбулось 9 травня 1959 р.

Інтер’єри кафе на першому поверсі завершили пізніше, у 1963 р. за проектом Володимира Дорошенка та Володимира Блюсюка. Декоративне панно з керамічних елементів було виконане студентом-дипломантом інституту прикладного і декоративного мистецтва В.Гітерманом.

У 1973 р. була проведена реставрація будівлі Порохової башти: частково знята зовнішня штукатурка, відчищена кам’яна кладка стін, розкриті бійниці, закладені декілька вікон тощо.

Упродовж останніх 25 років всі протиаварійні та ремонтні роботи в приміщеннях Порохової башти – Львівському будинку архітектора, зокрема, ремонти даху, ремонт інженерного обладнання, внутрішні оздоблювальні роботи тощо забезпечувались Львівською обласною організацією НСАУ. Кошти державного, обласного та міського бюджетів на утримання та ремонт приміщення Порохової башти не виділялись.

Таким  чином, реконструкція Порохової башти була здійснена завдяки значному фінансовому (оздоблювальні роботи, поставка та монтаж інженерного обладнання будинку, безкоштовне виконання робочої документації та ведення авторського та технічного нагляду) та інтелектуальному (проведення архітектурного конкурсу та вибір кращого проекту для реалізації, виконання архітектурного проекту та робочої документації) Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України.

Утримання всі ці роки приміщення Львівського будинку архітектора, поточні ремонти, зокрема, ремонти даху, ремонт інженерного обладнання, внутрішні оздоблювальні роботи тощо забезпечувались Львівською обласною організацією НСАУ без залучення коштів державного, обласного та міського бюджетів.

Юридичні підстави

  1. Рішення Львівської обласної ради від 24.11.1956 № 1074 «Про передачу пам’ятника архітектури б. Порохової башти по вул. Радянській № 11 в довгострокову оренду Львівському відділку Спілки архітекторів».
  2. Порохова башта, пам’ятка архітектури державного значення (охоронний номер 336) згідно постанови уряду України  № 970 від 24.08.1963 р., у 1975-1992 рр. перебувала на балансі Державного історико-архітектурного заповідника, тобто була державною власністю. 
  3. Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки».
Стаття 21. Джерела формування майна та коштів творчих спілок: 
«…майно колишніх загальносоюзних творчих спілок Союзу  РСР,  до якого належать 
розташовані на території України будинки,  споруди, матеріально-технічні засоби, 
які за станом на 24 серпня 1991 року згідно з правоустановчими документами перебували 
у віданні творчих спілок колишнього Союзу РСР  або у володінні чи користуванні 
відповідних республіканських або територіальних структур
  1. Згідно з Статутом Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України п. 23:

Майно Організації:

Львівський будинок архітектора (колишня Порохова Вежа, 1554-1556 рр. – пам’ятка архітектури державного значення, охоронний №336) загальною площею 727,9 м2, який передано Спілці і відповідно, Організації на умовах безстрокового та безоплатного користування згідно з Законом України про професійних творчих працівників та творчі Спілки і який згідно з правоустановчими документами перебував у віданні Львівського відділення Спілки архітекторів України як структурного підрозділу Спілки архітекторів СРСР;

інженерно-технічне обладнання та меблі Львівського будинку архітектора.

  1. Розпорядження Президента України № 16-94 від 09.03.1994 р. «Про деякі заходи щодо розвитку національної культури»:
     …2.Кабінету Міністрів України, Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям розглянути в установленому порядку питання щодо передачі творчим спілкам у власність або у безстрокове безоплатне  користування  будинків і приміщень, які займають творчі спілки, їх відділення на місцях…
  2. Розпорядження Представника Президента України у Львівській області № 607 від 31.05.1994 р. «Про передачу у безоплатне користування Львівській організації Спілки архітекторів України пам’ятки архітектури 1554-1556 рр. – колишньої Порохової вежі по вул. Підвальній, 4 у м. Львові»:

На виконання розпорядження Президента України № 16-94 від 09.03.94 р., враховуючи значний внесок, зроблений Львівською організацією Спілки архітекторів України в реставрацію та пристосування пам’ятки архітектури 1554-1556 рр. Порохової Вежі (ох. №336) під Будинок архітектора:

  1. Передати в безоплатне користування Львівській організації Спілки архітекторів України вказану  будівлю.
  2. Управлінню охорони історичного середовища Львівської міської адміністрації (начальник В.Швець) укласти з Львівською організацією Спілки архітекторів України охоронне зобов’язання на використання пам’ятки архітектури – колишньої Порохової вежі.

На підставі наведених положень українського законодавства та розпоряджень та рішень місцевих органів влади можна зробити наступні висновки:

  1. Порохова башта, пам’ятка архітектури XVI ст., після 2-ої світової війни була в стані напівруїни – це були тільки стіни, над якими в середині 1950-х рр. влаштували конструкції даху. У такому стані цей об’єкт рішенням Львівської обласної ради в  1956 р. було передано в довгострокову оренду Львівському відділенню Спілки архітекторів. В результаті проведеної реконструкції в будівлі влаштовано внутрішній простір у трьох рівнях для розташування тут приміщень Будинку архітектора.
  2. Як пам’ятка архітектури державного значення, будівля Порохової башти перебувала на балансі відділу будівництва та архітектури виконкому Львівської обласної ради, а після утворення Державного історико-архітектурного заповідника у 1975 р. було передано на його баланс, на якому вона перебувала до утворення у 1992 р. управління охорони історичного середовища Львівської міської ради.
  3. На виконання Розпорядження Президента України № 16-94 від 09.03.1994 р. «Про деякі заходи щодо розвитку національної культури», яким давалось доручення місцевим державним адміністраціям «…розглянути в установленому порядку питання щодо передачі творчим спілкам у власність або у безстрокове безоплатне  користування  будинків і приміщень, які займають творчі спілки, їх відділення на місцях», розпорядженням Представника Президента України у Львівській області № 607 від 31.05.1994 р. Львівській організації Спілки архітекторів України передано в безоплатне користування Порохову вежу по вул. Підвальній, 4 у м. Львові з наступним обгрунтуванням: «враховуючи значний внесок, зроблений Львівською організацією Спілки архітекторів України в реставрацію та пристосування пам’ятки архітектури 1554-1556 рр. Порохової Вежі (ох. №336) під Будинок архітектора».
<>4.Ця законодавча норма зафіксована у Статуті Львівської обласної організації 
Національної спілки архітекторів України, зареєстрованого в органах державної 
влади згідно чинного законодавства:

П. 23. Майно організації:

Львівський будинок архітектора (колишня Порохова Вежа, 1554-1556 рр. – пам’ятка архітектури державного значення, охоронний №336) загальною площею 727,9 м2, який передано Спілці і відповідно, Організації на умовах безстрокового та безоплатного користування згідно з Законом України про професійних творчих працівників та творчі Спілки і який згідно з правоустановчими документами перебував у віданні Львівського відділення Спілки архітекторів України як структурного підрозділу Спілки архітекторів СРСР;

інженерно-технічне обладнання та меблі Львівського будинку архітектора.

  1. Весь час з дня відкриття у 1959 р. Будинку архітектора всі його приміщення загальною площею 727,9 кв.м використовувала Львівська обласна організація Національної спілки архітекторів України (правонаступник Львівського відділення Спілки архітекторів УРСР) в цілях її статутної діяльності. Залучення до співпраці юридичних та фізичних осіб для забезпечення проведення різноманітних заходів – виставок, презентацій, громадських обговорень, архітектурних конкурсів, концертів, відзначень урочистих дат, ювілеїв, діяльності кафе, видавничої діяльності, створення салонів з продажу тощо здійснювалось як одноразові акції чи на основі угод про співпрацю і не передбачало передачу в оренду окремих приміщень Будинку архітектора. Кошти, отримані від партнерів по співпраці, скеровувались на утримання приміщення Будинку архітектора та проведення ремонтних робіт.
  2. Спроби окремих представників органів місцевого самоврядування ревізії права ЛОО НСАУ щодо користування усіма приміщеннями Будинку архітектора є безпідставні і незаконні. Органи місцевого самоврядування зобов’язані дотримуватись у своїй діяльності положень законодавства України, яке зобов’язує їх не перешкоджати статутній діяльності національних творчих спілок, забезпечити їх майнові права, зокрема і право Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України на безоплатне користування приміщенням Львівського будинку архітектора (колишня Порохова Вежа, 1554-1556 рр. – пам’ятка архітектури державного значення, охоронний №336) загальною площею 727,9 м2.

Юрій Боруцький, спеціально для «Вголосу».