Чим наші музеї можуть бути цікаві для іноземців?

 
Наші музеї віддзеркалюють розвиток країни, розвиток її культури, розвиток її природного середовища. Напевно, саме цим вони цікаві для іноземного відвідувача. Коли ми приїжджаємо в іншу країну – що для нас цікаве? Це культура, культурні скарби тієї чи іншої країни. 
 
Те ж цікавить іноземців у нашій державі. Наші експозиції не є такі інтерактивними, як у музеях інших країн. Однак хочу сказати тут і про специфіку музеїв. Жоден меморіальний музей або художня галерея в інших країн не є настільки інтерактивні, бо це не передбачає специфіка музею як за кордоном, так і в Україні. 
 
Скарби наших музеїв є цікавими для відвідувачів з інших країн. Це колекція ікон у національному музеї. Це постать Соломії Крушельницької – співачки світової слави, яка виступала на найвідоміших оперних сценах. Її дуже добре знають люди, які цікавляться оперним мистецтвом з інших країн. Ми це знаємо за власного досвіду. 
 
Якою є найбільша проблема наших музеїв? 
 
Найбільша проблема українських музеїв – це те, що вони замало відомі у світі, тобто в інтернеті замало інформації про наші музеї. У пошукову систему google я ввела запит музей і подивилася, що ж там висвітлиться. У першу чергу бачимо Музей води, хоч насправді це не є музей у нашому розумінні цього слова. Це є інтерактивна виставка, яка побудована за грант, за проектні кошти. Це не музей, але він найрозкрученіший. 
 
Потім висвітлився Музей шоколаду. Але це теж не є музей. На третьому місці Музей Пирогова. Це відомий музей, музей-скансен.  Відомим серед інтернет-спільноти є музей імені Гончара, музей Булгакова. Тенденція, яку я побачила в інтернеті, не висвітлює справжній стан речей. 
 
Потрібна робота з популяризації наших музеїв, треба побільше подавати інформації  в різні інтернет-джерела. Іноземці, коли планують поїздку в Україну,  у Львів зокрема, в першу чергу заходять в інтернет, дивляться, що там можна прочитати про наші музеї. Звичайно, також наші музеї повинні володіти іноземними мовами, щоб подавати інформацію не лише українською, а й англійською, німецькою, тобто мовами тих країн, представників яких ми хочемо бачити у наших музеях. 
 
Чи змінюється ситуація на краще у наших музеях? 
 
За останні 5-7 років наші музеї дуже змінилися. Велику роль у цих змінах відіграли контакти та участь у міжнародних проектах. У Львові мова йде про кілька музеїв – Історичний музей, Музей історії релігії, Музей Соломії Крушельницької. 
Також важливою і корисною була участь у нідерландському, британсько-українському проекті, завдяки цьому проекту ми навчилися контактувати зі школами. Саме завдяки цьому наші музеї стали дуже цікавими для дітей. 
 
Відбувається дуже багато майстер-класів у різних музеях, які приваблюють дітей. Це майстер-класи з виготовлення Яворівської іграшки в Національному музеї. Дуже цікаві програми організовує музей історії релігії, зокрема нічні екскурсії, які цікаві і для дітей, а також і для іноземних відвідувачів. 
 
Приваблюють іноземних туристів Королівські зали Історичного музею. Отже,  наші музеї, можливо, не такі розкручені. Недаремно промоційним гаслом проведення Євро-2012 у Львові є «Львів – останній нерозкритий секрет Європи». Тобто нас мало знають, але це не значить, що ми не цікаві для іноземних відвідувачів.
 
Фото: prostir.museum