В пояснювальній записці до законопроекту Володимир Литвин доводить, що Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, яку в Україні ратифікували у 2003 році, була потрактована неточно.

Зокрема, за словами народного депутата, зміст закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» від 15 травня 2003 року не відповідає ідеологічним засадам Хартії, не є збалансованим у підходах до оцінки потреб різних мов, натомість стандартизує їх, нівелюючи в такий спосіб цілі, що переслідує Хартія, а тому потребує внесення змін.

Литвин зазначає, що відповідно до хартії термін «регіональні мови або мови меншин» означає мови, які традиційно використовуються в межах певної території держави громадянами цієї держави, які складають групу, що за своєю чисельністю менша, ніж решта населення цієї держави та відрізняються від офіційної мови (мов) цієї держави; він не включає діалекти офіційної мови (мов) держави або мови мігрантів.

«Поняття «традиційно використовуються» у контексті положення преамбули, де зазначається, що деякі з цих мов знаходяться під загрозою вимирання, треба розуміти як такі, що мають давнє історичне коріння щодо своєї появи та вжитку на цій території і не є панівними або конкурентоспроможними щодо офіційної мови держави. Саме в контексті можливого вимирання ці мови, як зазначається в преамбулі, потребують охорони і розвитку. При цьому, як ведеться далі, вони «не повинні зашкоджувати офіційним мовам», – наголошує Литвин.

Таким чином, на переконання екс-спікера, закон про ратифікацію Європейської Хартії потребує доопрацювання насамперед в частині перегляду положень щодо статусу наведених у ньому мов, їх складу, диверсифікації щодо потреб згідно з відповідними пунктами статей частини ІІІ Хартії, а це потребує окремого ретельного вивчення мовної ситуації з метою конкретного визначення потреб щодо відповідних мов з наступним їх виокремленням: або на суто індивідуальній основі, або за груповим принципом.

Крім того, основними положеннями законопроекту визначено, що статус української мови як державної є однією із основоположних засад конституційного ладу в Україні.

Також наголошується, що державна мова застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.

Цим проектом також пропонується визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про засади державної мовної політики», оскільки його положення не відповідають Конституції України, іншим законам України, а також не узгоджуються з Законом України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин».