Участь в нараді взяли понад 10 тисяч сільських і селищних голів зі всієї України, в тому числі 319 сільських і селищних голів Львівщини. Делегацію від Львівщини очолювала заступник голови Львівської облради Людмила Козак, яка поділилася з Вголосом своїми враженнями.

Людмило Володимирівно, як Ви оцінюєте результати роботи наради? Чи вдалося уряду найти точки дотику і порозумітися з представниками первинної ланки місцевого самоврядування?

Відкриваючи форум, Прем’єр назвала його найважливішою нарадою у своєму житті. «Можливо ця нарада є найбільш значною подією з 1861 року, від часу скасування кріпосного права», - зазначила Юлія Тимошенко.

Нарада відбувалася у надзвичайно плідній атмосфері. Прем’єр-міністр Тимошенко та уряд зробили все від них залежне, щоб налагодити конструктивний діалог із сільськими та селищними головами. Перед нарадою були створені робочі ініціативні групи, які напрацьовували пропозиції для Кабінету міністрів стосовно покращення ситуації на селі. У процесі підготовки форуму Тимошенко двічі (23 квітня і 16 травня) особисто зустрічалася з членами ініціативних груп. Ще до виїзду в Київ всі учасники наради отримали пакет документів, які пропонувалося обговорити на нараді. Робочі матеріали були також опубліковані в «Урядовому кур’єрі» і на сайті Кабміну, отож з ними могли ознайомитися всі зацікавленні громадяни.

Тому ми їхали на зустріч з членами уряду підготовленими, зі своїми зустрічними пропозиціями по кожному питанню. В підготовці до наради активну участь приймали не лише голови сільських та селищних рад, але й депутати районних і обласних рад. Так, депутатські комісії з питань місцевого самоврядування, з питань АПК, бюджетна комісія Львівської облради виробили та подали свої пропозиції.

Про що в них йшлося?

Ми запропонували розширити перелік власних доходів місцевих бюджетів. Ще одна пропозиція стосується підходів до фінансування освіти. Як відомо, згідно бюджетного кодексу, кошти на утримання закладів дошкільної освіти розраховуються за формулою з розрахунку кількості дітей, які охоплені дошкіллям. А ми запропонували виходити з розрахунку кількості дітей дошкільного віку, тобто, усіх дітей. На нашу думку, такий підхід стимулюватиме розвиток дошкілля. Також Львівська область запропонувала здійснювати розподіл коштів державного бюджету на придбання шкільних автобусів між територіально-адміністративними одиницями відповідно до кількості дітей, які проживають у сільській місцевості і потребують довезення. Були пропозиції щодо медичного обслуговування, щодо проведення адміністративно-територіальної реформи, щоб здійснювати її з метою зменшення кількості малочисельних сільських громад. Була також пропозиція щодо планування населених пунктів – прискорити розробку генерального плану, тобто схеми планування територій сільських населених пунктів за рахунок відповідних коштів з державного та обласного бюджетів. Багато було пропозицій і від нашої області, і від інших областей щодо фінансування дорожнього господарства, адже стан доріг у нас катастрофічний.

Чи вдалося ці пропозиції озвучити на самій нараді?

Якщо говорити про перебіг наради, то перш за все хотіла би відзначити високий рівень організації та проведення самого заходу, який, напевно, не має аналогів в Україні за кількістю учасників. На сцені в залі були присутні всі міністри уряду. Також були народні депутати від БЮТу. До виступів запрошувалися як представники робочих груп, так і бажаючи з числа присутніх в залі. Спрогнозувати у якому напрямку піде дискусія і передбачити якою вона буде, було практично неможливо. Однак незалежно від того, з якого регіону були виступаючі – чи це виступав сільський голова з Донецької, чи з Харківської областей, чи з Криму – пропозиції були конструктивні і цей діалог з владою сприймався сільськими головами позитивно. Після обговорення проблем Кабміном приймалися певні постанови.

Загалом виступили близько 15 сільських голів. Представник Львівщини, селищний голова Добротвора, торкнувся у виступі питання штатного розпису сільських рад, в якому на сьогодні є тільки голова і секретар. Він запропонував у сільських радах, де населення понад 2 тисячі, ввести посади заступника сільського голови, заступника з діяльності виконавчих органів. Ще виступав голова Бережницької сільради Жидачівського району. Він наголосив на тому, що сьогодні сільський голова має 74 власних повноважень і 875 делегованих. Але ці делеговані повноваження ніяк не підтримані фінансово.

Якщо говорити про пропозиції, які були напрацьовані представниками Львівщині, як і представниками інших регіонів, то всі вони були передані організаторам наради, в ініціативні групи, а отже були враховані та обговорювалися під час самої наради.

Прем’єр Тимошенко які конкретно виокремила проблеми у своєму виступі?

Доповідь Тимошенко тривала годину і мала п’ять основних напрямків. По-перше, прем’єр-міністр визнала, що визріла необхідність об’єднання сільських і селищних голів у асоціацію, оскільки відсутній єдиний консолідований орган, який міг би напрацьовувати пропозиції і співпрацювати з урядом у вирішенні проблем сільських громад. Юлія Володимирівна зупинилася на процедурі створення такої асоціації, а у матеріалах для учасників наради був навіть включений спеціальний посібник з описом самої процедури.

Друга проблема – створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, які дадуть можливість краще використовувати досвід сільської кооперації. В час кризи сільське господарство - єдина галузь, яка має позитивну динаміку. Але питання збуту продукції і налагодження кращого зв’язку від виробника до споживача потребує якісно нового вирішення. Воно може бути вирішено з допомогою ось таких с/г кооперативів. Учасникам наради були запропоновані взірці всіх документів, потрібних для створення кооперативів, а також практичні рекомендації, як ці кооперативи створювати.

Третя проблема – економічна криза. Тимошенко у виступі зупинилася на напрямках подолання фінансової кризи, які можуть відбуватися за участі сільських і селищних голів та працівників агропромислового комплексу. Вона чітко визначила 12 напрямків подолання кризи. Наголос був зроблений на створенні гуртово-роздрібних ринків. У нас на Львівщині вже є такий досвід – ринок «Шувар». І це, можливо, та перша ластівка, яка дала поштовх уряду для напрацювань по цьому питанню.

Прем’єр говорила також про проблеми енергетики на селі, як необхідно заощаджувати енергоносії, використовуючи альтернативне паливо.

Два блоки питань стосувалися змін до Закону про місцеві податки і збори і до Бюджетного кодексу. Юлія Володимирівна наголосила, що вона планує бюджет 2010 року формувати на абсолютно новій бюджетній політиці, щоб планування відбувалося знизу до гори, а не навпаки, як є тепер. Адже сьогодні село фінансується за залишковим принципом. Отже, необхідно добре спланувати видатки бюджету розвитку. І в першу чергу, податок на доходи фізичних осіб залишати громаді. Податок на землю та транспортний збір також було запропоновано залишати громаді. Останні кошти повинні використовуватися на ремонт доріг. І для того, щоб покращити стан наших доріг, необхіно зробити такий крок. Екологічний збір також 100% планується залишати в першу чергу у тих районах, де розташовані підприємства, які забруднюють навколишнє середовище. Йшлося також про внесення змін в оподаткування нерухомого майна.

Торкнулася прем’єр також теми видатків на соціально-економічний розвиток, які зараз розподіляються за принципом лобіювання народними депутатами: хто крутіший, тому і вдається урвати кошти з бюджету на регіон. Необхідно внести формульний розподіл цих коштів залежно від кількості населення. Так буде справедливо і прозоро. При перевиконанні планових показників поступлень до бюджету необхідно, щоб хоча 50% залишалося в громади на місцях на соціально-економічний розвиток.

Учасники наради активно обговорювали також питання про подохідний податок. І Юлія Володимирівна навіть поставила на голосування питання, де має бути це податок: там, де людина працює, чи там, де проживає. Фактично зал підтримав пропозицію, щоб подохідний податок залишався за місцем проживання людини, тому що треба розвивати територію, послуги, освіту і т.д. Податок на прибуток підприємства також повинні платити за місцем розташування, а не в центральному офісі. Адже багато підприємств мають центральні офіси в Києві і, відповідно, там великі надходження, а район не має ніякого зиску від того, що на його території розміщені підприємства. Всі озвучені пропозиції були включені до проекту Закону про податки і місцеві збори.

Далі всі постанови Кабінету міністрів, проекти яких обговорювалися, були поставлені на голосування і одноголосно були прийняті членами уряду. Причому, на підтримку постанов, щоб міністри бачили, як постанова сприймається громадою, голосували і сільські голови. Юлія Володимирівна сказала, що відразу їх і підпише, щоб вони якомога швидше вступили в дію, і почали працювати.

Які саме постанови та зміни до законопроектів були обговорені і прийняті урядом на цій нараді?

Про посилення взаємодії органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з підготовки і прийняття нормативно-правових актів; Про утворення Ради сільських і селищних голів при Кабінеті міністрів Україн, Постанова про внесення змін у додаток 5 до постанови Кабміну від 3 грудня 1997 року щодо фінансового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування: затверджені типові штати апарату сільських і селищних рад. Тепер типовий штат виглядає так: сільський (селищний) голова, заступник з питань діяльності виконавчого органу, керуючий справами і спеціалісти: спеціаліст-юрисконсульт, правда, залежно відкількості начелення або на цілий оклад, або на півокладу, спеціаліст-замлевпорядник і водій. Тобто, штати значно збільшилися. В пояснювальній записці є, скільки в якій сільській раді буде штатних одиниць. Те, що буде спеціаліст-землевпорядник і юрисконсульт, було сприйнято дуже позитивно.

Постановою Кабміну було затверджено план заходів з розвязання проблемних питань соціально-економічного розвитку сільських населених пунктів. У цій постанові прописані всі пропозиції, які були висловлені в ході дискусії, і законодавчі ініціативи.

Учасники обговорення практично одноголосно підтримали проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання земельних відносин. Під час виступів йшлося про те, що земельний податок орендарі мають платити не з моменту, коли починають працювати, а з моменту, коли починають оформлювати документацію. Бо інколи це оформлення розтягується на місяці і територіальна громада втрачає кошти. Отже, якщо підписана угода про оренду, відразу повинна сплачуватися орендна плата. І це також стимулюватиме орендарів пришвидшити вироблення усіх потрібних документів.
Обговорювалися також проекти законів Про внесення змін до закону про плату за землю та Про особисте селянське господарство. Було багато нарікань, що селяни, які мають господарство, були позбавлені права при втраті роботи реєструватися у центрах зайнятості. Тут же були запропоновані зміни щодо обліку особистих селянських господарств та їх членів і Закону про зайнятість населення, відповідно до яких селяни, так як усі, хто втратив роботу, зможуть отримувати соціальну допомогу.

На нараді також розглядалося питання забезпечення громадського порядку і пожежної безпеки. Виступали сільські голови, де є один дільничний міліціонер на 3-4 села. І була прийнята постанова уряду з питання забезпечення громадського порядку та пожежної безпеки у сільській місцевості.

Учасники наради заторкнули і питання проекту змін до Конституції. Присутні позитивно сприйняли пропозицію, щоб депутати місцевого самоврядування обиралися так само, як і депутати Верховної Ради на 5 років і щоб вибори відбувалися одночасно.

На завершення були прийняті резолюція Всеукраїнської наради з питань соціально-економічного розвитку, звернення до ВРУ, до усіх парламентських фракцій щодо невідкладного прийняття єдиним пакетом усіх законодавчих ініціатив, які були озвучені на нараді. Було також прийнято звернення до Президента України консолідувати усі зусилля і створити гідні умови для кожного громадянина. У цьому зверненні ми підтримали ініціативи уряду.

Спілкування учасників наради з членами уряду обмежилося лише обговоренням постанов?

Після перерви сільські голови розійшлися працювати по секціях за участі галузевих міністрів. Там вже відбувлася дискусія сільських голів безпосередньо з міністрами і були напрацьовані пропозиції, які уряд в подальшому прийматиме на своїх засіданнях. Працювали такі секції: бюджетна та соціальних питань; земельних відносин, комунальної власності і майнових відносин; секція інженерної та соціальної інфраструктури в селі; охорони громадького порядку та пожежної охорони; формування дієздантих територіальних громад, територіальна основа і правові відносини.

Учасники роз’їхалися пізно ввечері, але усі були надзвичайно задоволені конструктивним діалогом за участі найвищих посадових осіб.

Атмосфера була надзвичайно дружня. Сільські голови зрозуміли, що влада їх нарешті почула, що до їхніх проблем на місцях - а це проблеми громади, бо Україна – аграрна держава, велика частина населення проживає саме у селах - дослухалися. І ці проблеми треба вирішувати. І вирішувати не у владних кабінетах, а за участі тих людей, яким громада довірила керувати державною. Сподіваюсь, що уряд відчув підтримку сільських голів і тепер ніхто з його членів, напевно, не зможе не підписати чи не виконати те, за що голосували сільські голови.