Якось Вацлава Гавела запитали: «Навіщо ви здійснюєте люстрацію і даєте недосвідченим владу в руки — вони ж нічого не вміють?» Він відповів: «Краще 5 років помилок, ніж 50 років саботажу».

На тему люстрації багато написано і сказано, особливо останнім часом. Та все ж не можу не прокоментувати ті «люстраційні» процеси, що сьогодні відбуваються в Україні. Справа в тому, що ми можемо стати першою країною у світі, де це явище було дискредитовано, і скомпрометовано саме поняття ЛЮСТРАЦІЯ.

Отже, люстрація (від лат. lustratio — очищення через жертвопринесення) — заборона діячам високого рангу, які скомпрометували себе, впродовж певного часу або пожиттєво працювати на державній службі. Суть цього явища полягає у тому, щоб забезпечити чесність та порядність представників державної влади, не допустити збереження при владі людей, які будь-коли за свою кар’єру діяли на шкоду державі. Найчастіше люстрація застосовується, коли держава починає впровадження реформ, змінює режим держаного правління або напрям зовнішньої політики.

Що стосується України, здійснення люстрації нам необхідне, щоб знищити корупцію. За попередньої влади на чолі з Віктором Януковичем корупція вкоренилася і поширилася у органах влади на всіх рівнях. Це призвело до руйнування економіки, судової системи, зубожіння народу та повної деградації країни. Декларовані реформи не проводилися, кошти, виділені на різноманітні державні програми та зовнішньоекономічні позики розкрадалися. Очевидно, що посадовець, який хоч раз вчинив корупційне правопорушення не буде зацікавлений у реформуванні державної системи та викоріненні цього ганебного явища. Тому єдиний можливий шлях – заборонити всім корумпованим чиновникам працювати на державній службі.

Проти цього ніхто не може заперечити. Але люстрація повинна проводитися виключно прозоро, у правовому полі, з дотриманням усіх юридичних процедур. Для початку люстрації в Україні Верховна Рада має прийняти відповідний закон і лише тоді в країні розпочнеться очищення влади. Або ж принаймні повинна бути визначена єдина прозора процедура здійснення люстрації, та прописані вимоги щодо складу люстраційного органу.

А те, що сьогодні відбувається під виглядом люстрації лише дискредитує це явище. Активісти Майдану, прагнучи якомога скоріше очистити владу, вчиняють необдумані та не завжди правомірні дії: самостійно визначають, хто підлягає люстрації, без попередження вдираються у кабінети чиновників і без дотримання жодного порядку вимагають їх звільнення. Подекуди ці дії супроводжуються хамством, грубістю та межують з хуліганством. А найгірше в цій ситуації те, що цими активістами просто маніпулюють: певні особи їхніми руками намагаються здійснити банальне захоплення влади. Зрештою такі самосуди спричиняють безлад і зовсім не ведуть до очищення влади.

Я чудово розумію, що активісти Майдану чекають швидших та радикальніших змін. Після пережитої на Майдані трагедії люди не готові довіряти владі, вони бояться, що з часом емоції згаснуть і ніякої очистки влади не відбудеться. І це правильно. Але діяти таким чином, як зараз категорично не можна. Це зводить нанівець всі досягнення Майдану. Разом з тим треба розуміти, що наша держава зараз мусить мобілізувати всі сили для протистояння зовнішньому агресору. Сьогоднішня влада просто не має змоги негайно навести порядок в країні. Лише після усунення військової небезпеки можна буде братися до реформ зсередини. І це факт.

Тим часом громадські активісти замість проводити самосуди, могли б напрацювати процедуру та критерії, за якими буде відбуватися люстрація. Вони безумовно мають контролювати цей процес, забезпечувати його прозорість та публічність. Активісти майдану мають мати право голосу під час люстрації. Головне – вони повинні зберегти обличчя і не поводитися як варвари і дикуни. Люстрація – це не помста, не зганяння злості, захоплення влади. Це відповідальний суспільно-політичний процес, що вимагає відповідного ставлення.

Люстрація по-українськи повинна відбутися законно і цивілізовано, щоб у майбутньому, яка б політична сила не прийшла до влади, ніхто і ніколи не мав зауважень і претензій до того, як було здійснено очищення влади.