Як розповіла Галина Дорощук, начальник управління культури і туризму Львівської облдержадміністрації сільський (зелений) туризм, або агротуризм, є одним з видів екологічного, пізнавального туризму, який останнім часом набуває поширення і продовжує активно розвиватися в багатьох європейських країнах. Не є винятком і Україна. Ще в кінці ХІХ століття на лікування або відпочинок до Карпат у сільські садиби приїздили відомі поети, митці, науковці, політики: І.Франко, Л.Українка, М.Грушевський, В.Гнатюк.

Сьогодні на території музею-садиби Івана Франка в с.Нагуєвичі Дрогобицького району функціонує «Будинок літератора» в якому поселяються письменники, поети і працюють в атмосфері Франкового краю над своїми творчими роботами.

Характерно, що в розвинених країнах світу такий вид відпочинку користується попитом не лише у людей середнього достатку, а й у заможної частини населення. Адже агротуризм дає можливість міським жителям відпочити в сільській місцевості на природі, позбутися стресів, познайомитися із привітними та щирими людьми, пізнати народні традиції та звичаї, спробувати себе в різних видах сільської праці й оцінити українську народну кухню. Сільський зелений туризм дає прекрасну можливість повернутись до природи, до землі, до свого коріння, суті і стати самим собою в унікальній атмосфері тиші сільської місцевості, пізнати культуру через етнофестивалі і відвідання унікальних дерев'яних храмів, що збереглися і функціонують у нашій місцевості. Особливо цікаво для міських дітей побачити живих тварин (корів, кіз, баранів), які пасуться на пасовищах, попити парне молоко – прямо «з-під корови».

На сьогодні в області близько 500 агроосель, які знаходяться в основному в гірських районах – це Сколівський, Турківський, Жовківський, Дрогобицький, Яворівський, Старосамбірський та курортних зонах Східниця, Моршин, Трускавець. Функціонує 5 громадських об'єднань, які сприяють розвитку сільського туризму та об'єднують власників агроосель та реалізовують ряд грантових проектів.

– Сьогодні ці господи активно приймають туристівх, котрі мають можливість відпочити в сільській місцевості і отримати відповідні послуги колоритного характеру – це і кухня і народні промисли, послуги з активного відпочинку, -- розповідає Галина Дорощук. - Разом з цим кожна приватна садиба намагається показати культуру і народні традиції.

Туристи із задоволенням зустрічають на селі Новорічні, Рідзвяні, Пасхальні свята. В літній період на території цих садиб проводяться етнофестивалі, на які з'їжджаються фольклорні колективи, народні майстри не тільки нашої області, а з навколишніх сусідніх областей. Власники садиб намагаються своїх гостей залучити до збирання ягід і грибів, походів в гори, риболовлі, познайомити з архітектурними пам'ятками, культовими місцями, скелями і гротами.

Одним із чинників організації такого туризму є безперечно створення комфортних умов для туриста ( це і умови проживання, наявність стоянок для автомашин, санітарно-гігієнічних умов, колоритне облаштування садиб, урізноманітненням екскурсійних можливостей, влаштування майстер-класів із приготування українських страв (вареники, борщ, пампушки, кутя, паска, кулачі та інш.).

Тобто на Львівщині є великий потенціал, який необхідно раціонально використати для того, щоб бути привабливими і розвиватися. Це дасть змогу більше залучити туристів, створити нові робочі місця, залучити фінансовий ресурс для розвитку сіл, містечок, регіону в цілому, сприятиме багатофункціональному розвитку сільських територій.

А для цього необхідна увага всіх: від популяризації можливостей агротуризму до активного сприяння. Потрібен Закон України «Про сільський зелений туризм», потрібно прийняти ряд нормативних документів як для єдиних правил сертифікації, категоризації садиб, так і для можливостей надання пільгових кредитів їх власникам для відповідного облаштування, створити дієві інформаційно-методичні навчальні центри для підготовки обслуговуючого персоналу такої сфери діяльності. А відповідальність мають ділити як власник садиби, так і сільський (селищний) голова, представники всіх гілок влади, депутати місцевих органів самоврядування.