Символічним завершення Майдану можна вважати перемогу співаючого ректора на довиборах у серці Козацької України - Черкасах. Перефразовуючи відомий анекдот: який народ така й революція. Не здатен на революцію народ який обирає нардепами гламурних персонажів, як і не здатні на неї ці ж персонажі. Революційна риторика Яценюка, це як лірика Поплавського:

 
"Зустрілися ми на Подолі,
Я був наче юний орел.
Вона – подарунок від долі,
Краплина із чистих джерел.
Домовились біля фонтану,
О восьмій як я зрозумів.
Ми прийшли на побачення рівно у вісім,
Я в Київ, вона в Тель-Авів."...
 
Отак і з Майданом. Хтось приїхав виборювати Правду в Київ , а хтось гроші в ...  Росію, Китай чи Євросоюз, мабуть призабувши - власником грошей є той хто їх друкує, а не той хто позичає. Всі згадані державні утворення лише позичальники...
 
Гламурні революціонери такі ж фальшиві як і юні орли в оточенні курвів у віночках. Революція як і кохання це не їхнє. Гламур перетворює революцію в кулуарні домовленості, а кохання у секс за кар'єру. 
Революційний порив та протест пов'язнули у попсовій трясовині. Самоорганізація народу перетворилася у річ в собі - їй не знайшлося місця в охлократичному політикумі, який по своїй суті є теж річчю в собі, тільки з протилежними властивостями.
 
Гламурна охлократична революція не виключає кровопролиття (https://vgolos.com.ua/blogs/ohlokratiya_113441.html) , але тільки як результат провокацій, а не праведного гніву. Абстрактна (на рівні архетипів масової свідомості) мотивація " за ЄС або "все дістало" може стати причиною такої ж невмотивованої, а значить і маніпульованої, агресії, а не народного повстання, до якого закликали романтики та провокатори. 
 
Україна зміниться коли  Майдан пройде під гаслом Заповіту Тараса Шевченка, а не під "Хава Нагілу"  Поплавського: 
 
"Знову тобі співають веселі дзвони
І кличуть: "З нами танцюй"
Бачиш, велике свято і нас багато
Сьогодні з нами танцюй.
Приспів:
Хава не гіла, хава не гіла, хава не гіла
Вей несміха.
 
Слова Заповіту, сподіваюсь, нагадувати не потрібно.