В Україні з 2014 року запрацював безвізовий режим. За цей час громадянам видано понад 10 млн біометричних паспортів. А це означає, що перед українцями відкрилися можливості безперешкодно перетинати кордони 128 країн світу.

Але за всім цим позитивом криється друга сторона медалі – на біометричні документи заробили недобросовісні чиновники і комерсанти, здійснивши виведення українських грошей через офшори. За підрахунками експертів, ціна питання приголомшує – 3 000 000 000 (три мільярди) гривень, які вивели з державного підприємства Поліграфкомбінат «Україна» у період з 2013 по 2019 роки.

Одним з основоположників махінацій в процедурі виготовлення біометричних документів називають керівника Державної міграційної служби України Максима Соколюка.

 

 

 

 

 

 

Він починав свою успішну кар’єру в епоху Міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка за сприяння Сергія Арбузова, виконуючи завдання по знищенню Державного центру персоналізації. Це було зроблено з метою створення ряду схем для виведення з цієї індустрії грошей в офшорні компанії.

З тих пір пан Соколюк побував на посадах радника голови Міграційної служби, начальника Державного центру персоналізації МВС, заступника директора Поліграфкомбінату «Україна» і в підсумку посів крісло самого голови Державної міграційної служби України.

Зауважимо, що, перебуваючи на держслужбі, йому вдалося не тільки уникнути люстрації, але і під заступництвом «потрібних» людей «заслужити» високих посад, які безпосередньо пов’язані з паспортними аферами.

Приміром, за ідеологічної підтримки Максима Соколюка в Україні зруйнована працююча з 2004 року інформаційна система ідентифікації осіб і видачі паспортних документів, в тому числі і біометричних. Це було зроблено з метою отримання величезних коштів з держбюджету для створення нової системи.

Проте замість цього він створив «кульгаву», що керується в ручному режимі інформаційну систему, робота якої спрямована не на вирішення державних завдань, а виключно на «забезпечення квитками» громадян України паспортними документами.

І тепер, покриваючи свою некомпетентність і непрофесіоналізм, Максим Соколюк «віялом» розсилає циркуляри різним державним відомствам, щоб вони в пожежному режимі враховували його недоліки у своїй роботі. Цим він перетворює життя громадян і державних службовців в чисте пекло. Якщо не сказати більше – ставить державну безпеку під загрозу і залежність від руки якогось співробітника, що сидить на комбінаті, ім’я якого ніхто не знає.

ПРОСТА СХЕМА – ЗА РІК 63 МЛН ГРИВЕНЬ У КИШЕНЮ

Соколюк, будучи заступником директора з персоналізації документів Поліграфкомбінату «Україна» розробив схему впровадження в роботу підприємства систему Уніт (наказ № 19 від 27.02.2015). Потім, пересів у крісло голови Державної міграційної служби і сам же разом з перебуваючими в той час на посаді директора Поліграфкомбінату «Україна» Максимом Степановим затвердив технічну специфікацію на чіп, який імплантований у електронні українські біометричні документи. Тим самим, вони поставили країну в залежність від одного іноземного виробника чіпів і вітчизняного розробника «Національної операційної системи».

За цією схемою Соколюку в змові з групою осіб вдалося тільки в 2018 році вивести через Уніт в офшорну компанію 63 млн гривень. Українські платники податків навіть не здогадуються, що кожен рік з їхньої кишені наживаються умілі ділки, нечесно примножуючи свій добробут.

Призначення в 2017 році нового директора ПК «Україна» Юрія Онищенка не виправило цю ситуацію, а навпаки суми відрахувань роялті УНіТу збільшилися в рази. І це всього лише приклад роботи однієї схеми протягом одного року.

АФЕРА НА ЗАХИСНИХ ЕЛЕМЕНТАХ НА 7 МЛН ЄВРО В РІК

Ще одна велика схема спільної роботи Соколюка та державного підприємства Поліграфкомбінат «Україна» пов’язана з використанням захисних голографічних елементів, імплантованих у паспорт громадянина України у вигляді ID-карти і закордонного паспорта. Для цих документів захисні елементи поставляються естонською компанією-посередником OU FEATURE, офшор колишнього директора Поліграфкомбінату «Україна» Максима Степанова.

Згідно з відкритих реєстрів податкових органів Естонії, у цієї компанії значиться лише 8 працівників. Офіс складається з двох кімнат розміром 10-12 кв. м, що знаходиться на 23-му поверсі будівлі City Plaza у місті Таллінн. Своїх виробничих потужностей OU FEATURE не має, матеріали замовляються у великих виробників. Але компанія з невеликим доходом отримує велику чистий прибуток. Це підтверджує, що фірма пов’язана з відмиванням грошей.

Викликає підозру синхронність реєстрації прав з рішеннями Кабінету Міністрів України. А саме через кілька місяців після затвердження Кабміном технічного опису та зразка паспорта громадянина України у формі ID-1 (Постанова КМУ від 25.03.2015 № 302) було зареєстровано авторське право OU FEATURE (жовтень 2015 року).

Аналогічна ситуація склалася і з реєстрацією голографічного захисного елемента для закордонного паспорта. Але найдивніше, що цей використовується голографічний елемент французької компанії, що поставляється через естонська офшор OU FEATURE, відсутня в технічному описі, затвердженим Кабінетом Міністрів України Постановою № 152 від 07.05.2014.

Невже голова Державної міграційної служби України Максим Соколюк як замовник і підписант специфікації документа про це не знає?

І тепер, згідно з законодавством Європейського Союзу, естонська компанія OU FEATURE отримує від виробника цих голографічних захисних елементів французької компанії SURYS (колишня Hologram Industries) ліцензійна винагорода (роялті) у розмірі близько 1 євро за штуку.

Враховуючи, що лише за 2018 рік було оформлено 7 млн біометричних електронних, то компанія-пустишка OU FEATURE на рівному місці отримала майже 7 млн євро від українських платників податків. І це тільки за один рік! Тобто, левова частка чистого прибутку від виробництва документів становить виплата роялті за авторське право.

А тепер увага! Оскільки Максим Соколюк обіймав керівні посади як на ПК «Україна», так і в Міграційній службі у той час, коли затверджувалися технічні вимоги до документів, то його участь у цій схемі з виведення грошей в офшори не викликає сумнів.