Маркіян Іващишин нещодавно повернувся зі США, які відвідав на запрошення Держдепартаменту. Протягом трьох тижнів у складі української делегації він споглядав за тим, як відбуваються президентські вибори у США, відвідавши при цьому шість різних штатів. Вголос попросив Маркіяна Іващишина поділитися своїми враженнями від цієї подорожі.

Маркіяне, якою була програма Вашого перебування у США і що означає споглядати за виборами в Америці?

Я був не стільки спостерігачем, як споглядачем виборчого процесу. Ми дивилися як відбуваються вибори на останньому етапі, включно з днем голосуванням та як підводяться перші підсумки. Програма була складена так, що ми зустрічалися з людьми, здебільшого із середовища, яке підтримувало Обаму, наприклад, «лівими» профспілками. Можна сказати, що зустрічі були переважно з особами, які постраждали від американського суспільства. Ми мали вислуховувати цих людей і погоджуватися з ними. А я собі вибрав окрему функцію – попробувати вплинути на результат виборів, агітувати за кандидата, який є найбільш вигідним для України.

Тобто Ви вважаєте, що Маккейн був би кращим, ніж Обама президентом Америки для України?

Так, безперечно. Я переконаний, що це б означало меншу загрозу для України з боку Росії.

Чи вдалося заагітувати когось голосувати за Маккейна?

Вдалося. Я зі здивуванням виявив для себе, що американці дуже далекі від історії як світової, так і американської. Наприклад, для багатьох з тих, с ким мені доводилося спілкуватися, було відкриттям, що США у роки Другої світової війни воювали не тільки проти японців на Далекому Сході, але й вели бойові дії в Європі. Вони не чули про 1936 рік, про сілезький синдром. Я наводив історичні приклади про Росію і доводив, що Америка має зараз бути консолідованою і сильно, а тому необхідно обрати Маккейна. Для американців дивним було таке слухати, тому що вони не вбачають в Росії загрози, для них ці проблеми – надто абстрактні.

У вашій групі були тільки представники України? Кому з кандидатів вони симпатизували?

Так. Вони всі підтримували Обаму, лише я за – Маккейна. Насправді, в Америці бути за Обаму – це мейнстрім. Я не зустрічав у Америці на вулиці людей, які б агітували за Маккейна і проявляли свою прихильність до нього. Хіба що це були працівники його ж виборчих штабів. Складалося враження, що якщо ти за Маккейна – то ти якийсь «рагуль», абсолютно непрогресивний, забичений, не любиш негрів, тобто расист і т. п.. Мене це не кремпувало, тому я дозволяв собі носити значок республіканців, за що отримував компліменти від нормальних людей, хоча й небагато.

Кампанія Маккейна була дуже пасивною. Але це був свідомий тактичний вибір штабу Маккейна. Вони прийняли рішення, що необхідно вести якраз таку інертну кампанію, бо вважали, що Америка є достатньо консервативна і не наважиться зробити такий радикальний крок, тобто обрати чорного президента. Маккейн програв ті штати, в яких традиційно вигравав, в яких чорні не ходили на вибори. Чорні, ліберали і молодь не ходили до цього часу в Америці на вибори взагалі. Покладалися тільки на міф, що всі люди не посміють проголосувати за чорного. Так не говорили вголос, але відчувалося, що вони дуже на це надіялися.

Ви, як фахівець, вважаєте, що поразка Маккейна була спричинена технологічними прорахунками?

Саме так.

Якщо б Вас залучили до роботи в штабі Маккейна, які б поради Ви зробили?

Я порекомендував би проводити кампанію агресивніше і не покладатися на стереотипи. Обама «ламав стереотипи» чи в ході кампанії, чи в підході до своїх програм. У його програмі багато популізму. Я би радив Маккейну робити теж саме.

Обама дійсно виграв за рахунок популістських обіцянок?

Його програма – суцільний популізм. Я в один день мав зустріч з представниками однієї із чорних громад, які переконані, що як тільки прийде Обама, в них раптом школи стануть в три рази багатші і соціальні виплати збільшаться. А через годину зустрічався з «зеленими», тобто екологами, які були переконані, що водночас Обама виділить купу грошей на екологічні програми. Над питанням звідки брати гроші на усі ці взаємовиключні речі, ніхто з них навіть не пробував задуматися.

Обама дійсно заявляв про те, що введе пільгові податки для тих, хто використовує екологічну електроенергію. Але це означає недонадходження коштів у бюджет. І в той же момент він обіцяв збільшити соціальні виплати. Це незбалансовані речі.

Чи можна провести паралелі з українською політикою: на кого подібний Обама, Маккейн? І чи можна щось запозичити для України із американської системи виборів?

Це важко зробити. Хіба що провести паралелі за результатом. Адже значна частина людей, які приєдналися до політики, в основному молодь і розчаровані національні та расові меншини, вони мають завищений рівень очікувань від Обами. Думаю, що вони розчаруються, але це не буде перетворено в Майдан і ще щось. Більшість з них просто знову перестануть ходити на вибори.

З чисто технологічної точки зору, в проведенні виборів в Америці є щось цікаве для українців? Можна щось запозичити?

Запозичити варто було б систему державного управління, відношення до демократії. Ми, наприклад, були в Каліфорнії, там водночас відбувалися паралельно декілька виборів. Всюди дуже великий насичений лист місцевих референдумів. Від 5 до 20 питань. І він багато в чому екстраполює поведінку того чи іншого кандидата.

Наведіть приклади питань, які виносяться на місцеві референдуми?

Наприклад, чи варто взяти державну позику 150 млн., щоб її покласти в банк і на проценти робити виплати ветеранам В’єтнаму. Тобто вирішуються достатньо локальні проблеми, які стосуються міста, штату. Всюди було питання про дозвіл або заборону одностатевих шлюбів. Таке враження, що найбільше їх хвилюють одностатеві шлюби. І це було, між іншим, найважче питання для кандидатів. Скажімо, Обама мусив підтримувати до певної міри представників сексуальних меншин, бо він же прогресивний. А з іншого боку - така позиція відштовхувала від нього традиційні церкви, які в значній мірі його підтримували.

У Обами є шанс зберегти за собою президентську посаду через чотири роки?

Так. Через чотири роки демократи програють конгрес, сенат, а от через вісім – можуть програти на довший термін президентство. Бо зараз був задіяний весь ресурс для перемоги Обами, тобто обіцяно багато. А він одразу ж після виборів трохи починає цофатися назад. З моєї точки зору, грамотно робить, адже не можна жертвувати державою заради популізму. Але чи зрозуміють це ті люди, які його підтримали?

Наскільки важливий для американців фактор партійної приналежності?

Хіба що в розумінні традиції, позиціонування. Партійність насправді дуже мало означає, включно з голосуванням. Все таки у них відчуття, що президентські вибори – це мажоритарні вибори, а не партійні. Особистість дуже багато значить, а от пряма кореляція між кандидатом та його партійною приналежністю відсутня. Тому виходить, що в одному штаті, на одній території вибори в сенат можуть виграти республіканці, а в конгрес – демократи. Наприклад, Обама виграє округ, а сенатором обрали республіканця.

Що слід очікувати від Обами в плані зовнішньої політики Америки, в першу чергу для України?

Думаю, що Обама буде абстрагуватися від твердої зовнішньої політики.

Це означає, що Україна не отримає ПДЧ?

Якщо Росія не буде проти, то Україна отримає ПДЧ, якщо Росія буде проти, то Обама не буде конфліктувати з Росією.

А Ющенко має хороші персональні зв’язки в оточенні Маккейна?

Не тільки і не стільки персональні, насправді це зв’язки світоглядні. В цьому середовищі американці чітко пам’ятають, що таке сілезький синдром і те, як починалася ІІ Світова війна. Відторгнення не буде. Вони дивляться на сучасну міжнародну політику з урахуванням взаємовідносин та поведінки Росії. Все таки треба дивитися, наскільки агресивно в геополітичному плані буде себе вести Росія. Прихід Обами дає їй більше шансів до експансії, до агресивності у стратегічних питаннях.

Недавно в Інтернеті з’явилася інформація про суми, які витрачають українські політичні партії на піар в Америці. Там про це щось чути?

Хіба що на рівні лобістів. Українське лобі є, але воно складається переважно з американців.

Яку політичну позицію займають українці, які живуть у США?

Здебільшого вони є республіканці. Для них питання геополітичних взаємовідносин з Росією було визначальним.

Паніка в Америці після перемоги Обами є?

Є в консервативних колах.

Чого вони бояться?

Вони бояться, що Обама може піти на популістські кроки, підняти податки для певних категорії людей, які багато заробляють. А це просто може вбити американську економіку.

Після виборів у нас відбулися зустрічі з американськими політологами. Вони робили прогнози. В тих штатах, де ми були, це в центральній частині, де загострене расове питання. Для багатьох стояло питання, чи вони переступлять ту межу абсолютно на рівні перфоменса. Як тільки воно відбулося, вони раптом такі розпружені стали.

Багато білих у так званих гуманітарних середовищах мають певний комплекс вини за сегрегацію. І вони були дуже активними в агітації за Обаму. Після виборів зустрілися, вони вже були спокійні, почали цофатися в правий бік. Вони собі доказали, що вони «прогресивні», а далі почали думати, що черга за хлібом це – погано.