Маркіяне, вітаю зі здобуттям ліцензії на Олімпіаду. Як в цілому оціните виступ нашої команди в Турині?

Дякую. Враження двоякі. З однієї сторони, ми виконали головне завдання – здобули ліцензії для України на Олімпіаду до Лондона. Приємно, що і ми, і дівчата здобули саме командні ліцензії. З другої сторони, ми повернулися без медалей. Це неприємно. Наші лучники вкрай рідко повертаються з міжнародних змагань без жодної медалі. У нас, звичайно, були шанси зачепитися за п’єдестал пошани. Утім, ми програли французам всього лише одне очко. Ми показали непоганий результат (221 очко – Авт.), однак французи набрали на бал більше. Гадаю, якби пройшли французів, у нас були б серйозні шанси втрутитися за розподіл місць на п’єдесталі пошани. У спорті так буває: ми показали непоганий результат, а суперник ще кращий. 

З французами ви змагалися, маючи уже в кишені олімпійську ліцензію. Не було розслабленості після перемоги над канадцями?

Ні. Перемігши канадців, ми поспілкувалися з хлопцями і сказали один одному, що будемо боротися за медалі. У нас була чітка ціль. На жаль, її виконати не вдалося. Загалом, у Турині був дуже представницький чемпіонат світу, участь у якому брало дуже багато збірних. Помітив, що країни, які раніше в стрільбі з лука нічим особливим не виділялися, зараз відчутно прогресують. У них відбуваються тенденції розвитку. Вистрелити може кожен із них. Щодо моїх особистих змагань, то можна було боротися за вищі місця. Думаю, з хлопцями більше виклалися на команду. Можливо, було певне психологічне виснаження.

Окрім стріл, лука і мішені, що вдалося побачити у Турині?

Екскурсій у нас не було. Утім, був вихідний день і мені вдалося поїхати оглянути місто. Перш за все поїхав до церкви, де зберігається туринська плащаниця. На жаль, вона зараз захована, тому сповна її розгледіти не вдалося. А саме місто багато на церкви. Відчувається там потужний релігійний дух. За винятком церков, архітектура особливо не вразила. Львів набагато гарніший (сміється…). 

Як зустріли команду лучників в Україні?

Нічого особливого. Зустрічей ніяких не було. Приїхав віце-президент федерації, потиснув усім руки і сказав, що ми молодці. А найдорожчий і найприємніший для мене був дзвінок дружини на рідній землі. 

Відійдемо від чемпіонату світу. Чи можливі зміни в команді перед лондонською Олімпіадою?

Так. Ми вибороли не особисті ліцензії, а ліцензії на країну. Наступний рік буде відбірним. Будуть вирішувати хто представлятиме Україну на лондонській Олімпіаді. Тішить те, що ми здобули команді ліцензії. Якби здобули особисті, не мали б права виступати в команді. Так набагато краще. У Лондоні троє виступатимуть в команді і троє змагатимуться в особистих змаганнях. В жінок усе так само. 

Не образливо, що ви вибороли ліцензію для країни, а на Олімпіаду можете не поїхати?

З егоїстичної точки зору, мабуть, так ,мовляв, я здобув ліцензію, я повинен їхати на головні змагання чотириріччя. А з точки зору позитивного виступу нашої команди, краще, щоб була можливість робити якісь зміни в команді. Склад на Олімпіаду формуватиметься за спортивним принципом. На Олімпіаду повинен їхати той, хто буде в кращій формі. Наприклад, на Олімпіаді в Афінах 2004-ого року замість мене поїхав Дмитро Грачов. Він не потрапляв в збірну до того, однак тренери побачили, що він на підйомі і включили його в склад. Тоді Грачов в Афінах став бронзовим призером командних змагань.

Фото: sport.img.com.ua