За тиждень до Великодня Львів нарешті повернувся до звиклого ритму життя. Державна комісія із надзвичайних ситуацій перевела місто з «червоної» у «жовту» зону, відтак з понеділка, 26 квітня, запрацювали всі магазини, торгові центри, ресторани та заклади культури. Під забороною залишили тільки проведення масових заходів та нічні клуби.

Бізнес зітхнув із полегшенням, адже отримав можливість зібрати прибутки напередодні і під час свят та таким чином хоча би трохи закрити збитки, отримані за понад місяць простою. Натомість медики — настрожилися, а дехто і взагалі — заговорив про чергову хвилю коронавірусу (вона, мовляв, прийде вже за два тижні — внаслідок скупчення людей у храмах і масових святкувань в розважальних закладах).

Водночас для Львівської міської ради таке рішення центральної влади стало несподіванкою. Як і торік, мерія готувалася до Великодня з дотриманням жорстких карантинних обмежень — розробляла спеціальний протокол святкувань і навіть скасувала проведення традиційного Великоднього ярмарку через перебування в «червоній» зоні. Однак, в останній момент уряд змінив усе своїм рішенням.

Тож як усе-таки святкуватиме Львів? Якою насправді є ситуація із коронавірусом? Чи готове місто до нової хвилі захворювання і що слід робити, щоб її уникнути? Про це та інші важливі питання із життя міста — у розмові зі Секретарем Львівської міської ради Маркіяном Лопачаком.

Львів’яни вже встигли змиритися з тим, що на Великдень усім доведеться сидіти вдома, аж раптом уряд вирішив перевести нас із «червоної» відразу у «жовту» зону, оминувши «помаранчеву». Виглядає на те, що і для міської влади це було неочікувано. То яка ситуація в місті зараз? Послаблення карантину виправдане?

Дійсно, рішення державної комісії із надзвичайних ситуацій стало для нас несподіванкою. Але ситуація тут насправді двояка.

З одного боку, послаблення карантину — це однозначний плюс для бізнесу, який унаслідок локдауну опинився у дуже скрутному становищі. Я сам раніше займався підприємництвом і добре розумію, як важко вижити в таких умовах. Та й всі львів’яни, напевно, вже дещо втомилися від тривалих обмежень.

З іншого боку, медики це рішення уряду називають поспішним. Міська рада робила все для того, щоб захворюваність у Львові зменшувалась, і карантин врешті дав результати — динаміка пішла на спад. Тим не менше, ситуація все ще складна. На госпіталізацію й досі потрапляє у рази більше людей, ніж на виписку, реанімації переповнені, близько 70% людей, які звертаються по допомогу — у вкрай важкому чи критичному стані.

Словом, ситуація кращає, але розслаблятися ще не час.

Міністерство охорони здоров’я вже заявляє про вихід України з третьої хвилі епідемії коронавірусу. Водночас, є побоювання, що після свят до нас може прийти нова хвиля — через скупчення людей у храмах, масові гуляння та застілля у ресторанах. Чи готовий Львів до такого розвитку подій?

Станом на сьогодні більше половини ковідних ліжкомісць у львівських лікарнях є вільними. І Львів продовжує працювати над тим, щоб їх ставало все більше. Тобто до гіршого місто буде готове, але хочеться все ж сподіватись на краще.

Зараз усе залежить від кожного з нас особисто. Від того, наскільки сумлінно самі будемо дотримуватись заходів безпеки, і від того, наскільки відповідальними будемо у стосунку до оточуючих.

Користуючись можливістю, закликаю львів’ян на свята уникати великих скупчень людей, користуватися масками, антисептиками, дотримуватися соціальної дистанції, а за поганого самопочуття — не приймати гостей і не долучатися до застілля.

З тим самим звертаюся і до підприємців. Упродовж останнього місяця було багато фактів грубих порушень у закладах різного рівня. І зняттю локдауну це точно не сприяло. Тож прошу хоча би тепер бути свідомими. Краще провести ці свята з особливою обережністю, ніж після них відправитись на черговий затяжний жорсткий локдаун.

Як просувається процес вакцинації?

Згідно з офіційною статистикою, Львівщина стабільно тримається на третьому місці за темпами вакцинації в Україні — після Києва та Дніпропетровщини. Загалом в області вакциновано вже близько 42 тисячі людей, з них у Львові — близько 24 тисячі. Процес триває, вакцинацію проводять 10 стаціонарних і 10 мобільних бригад.

Ну, але, порівняно з іншими країнами, ці цифри, звісно, смішні.

В Ізраїлі вакциновано вже 58% населення, з них 55% — двома дозами. У Великій Британії — 50% населення, з них 19% — двома дозами. У США — 42% населення, з них 29% — двома дозами. Навіть у сусідній Польщі було вакциновано вже понад 9 мільйонів людей, там і українців починають вакцинувати безкоштовно — студентів, офіційно влаштованих заробітчан і навіть їхніх родичів! Досить просто прийти до лікаря із закордонним паспортом. Тим часом у нас вакциновано всього 1,3% населення (це близько 450 тисяч) і з них двома дозами — всього 9 людей! 9 людей!!!

Головна проблема в тому, що вакцини в Україні майже немає. В Уряді кажуть, що на це бракує грошей. А тим часом аудит ковідного фонду, який було проведено на вимогу МВФ, виявив зловживання державних чиновників на сотні мільонів…

Говорити про це можна довго, але вплинути на ситацію ми, як депутати Львівської міської ради, на жаль, не можемо. Залишається хіба сподіватись, що тих, які нажилися на пандемії, буде справедливо покарано.

А що загалом з медициною у Львові на цей рік? Вистачає коштів на якийсь розвиток чи все забирає ковід?

Звісно, пандемія забирає багато. Від розгортання тимчасових шпиталів до закупівлі спеціального обладнання. І допомагати лікарям міська рада старається. По 20 тисяч гривень отримують медики, які захворіли на коронавірус, та по 10 тисяч гривень — ті, хто залучений до лікування хворих на ковід. Від початку пандемії з бюджету Львова виплачено вже 30 мільйонів гривень — це була допомога для близько 2000 медичних працівників, а на черзі — ще близько 1000 медиків.

Бюджет Львова, звісно, обмежений, на все не вистачає. Зрештою, медицина — це відповідальність центральної влади. Але де можемо — там дірки закриваємо.

Треба сказазати, що місцеві підприємці і волонтери відчутно допомагають. На останній сесії, до речі, депутатський корпус ухвалив чудове рішення — про нагородження медиків, підприємців і волонтерів, які взяли активну участь у боротьбі з пандемією. Невдовзі медичним працівникам, які рятували хворих на коронавірус, буде присвоєно звання «Почесний громадянин міста Львова», підприємцям, які допомагали місту під час пандемії — звання «Львів‘янин року», а родинам волонтерів, які підтримували учасників війни з РФ — звання «Шляхетна львівська родина». Ці люди допомогли Львову вистояти у важкі часи та врятували не одне життя, тож подякувати їм хоча б таким чином — наш обов’язок.

Але й не самим коронавірусом. На цей рік у бюджеті розвитку ми передбачили рекордні 259 мільйонів гривень для медицини. Це і ремонти, і реконструкції, і завершення тих об’єктів, які були початі раніше, і зведення нових об’єктів, і закупівля обладнання тощо. Тобто в цьому напрямку процес також іде. От лише на останній сесії затвердили купівлю нового обладнання для Дитячої лікарні на вул. Орлика на 30 мільйонів гривень.

Крім того, маємо шанс у найближчі роки отримати нову, з нуля збудовану, суперсучасну лікарню — Центр матері та дитини. Є інвестиційна ініціатива, яка полягає в тому, що буде збудований якісний новітній центр і від міської ради фактично не треба буде витрачати на це кошти з бюджету. Фактично — ми лише виділяємо земельну ділянку, на якій буде реалізовано цей проект.

Яка ситуація в інших галузях? Які пріоритети, окрім медицини, стоять перед міською владою на цей рік?

Окрім пандемії, проблем у Львові, дійсно, є ще багато. Це, насамперед, сміття, транспорт та інфраструктура. Ці питання вже давно потребують чітких та невідкладних рішень, проте з різних причин ніяк їх не отримують. Однак, по-трохи в цьому напрямку робота йде.

Так виглядає, що до кінця року врешті буде запущено електронний квиток, зараз уже триває монтаж першого обладнання на трамваї, автобуси та тролейбуси. Також велику суму на цей рік передбачено на розвиток дорожньої інфраструктури — це понад 460 мільйонів гривень. Ще близько 255 мільйонів на освіту, 100 мільйонів — на водопостачання і каналізування, 85 мільйонів на культуру, 53 мільйони на спорт.

Можна було би зробити більше, але левову частку цьогорічного бюджету з’їдають борги. Це і запозичення, які потрібно повертати, і оплата за ті об’єкти та проекти, які були збудовані чи реалізовані перед виборами, але не були тоді оплачені.

Рік однозначно буде непростим, ніхто напевне не знає, що чекатиме на нас завтра, тож по ходу ще доведеться визначатися, які речі будуть пріоритетнішими.

Великдень на носі. Як святкує сім’я Секретаря Львівської міської ради? Маєте якусь традицію?

Скажемо так, традицію мали. Доньки розмальовували писанки, дружина готувала кошик, одягалися у вишиванки і в суботу всі разом ішли до церкви у Львові. На сніданок у неділю їхали до батьків дружини на Львівщину, потім до моїх батьків, до інших родичів. А на обливаний понеділок — з друзями, зазвичай гуляли в Шевченківському гаю.

У нинішній ситуації, звісно, плани доводиться міняти. Ковідом у сім’ї не всі перехворіли, тому стараємось не ризикувати зайвий раз. А погода обіцяє затяжні дощі. Тож, швидше за все, на вихідних провідаємо батьків і будемо відсипатися вдома перед робочим тижнем.

Читайте також: