З квітня 2005 року в рамках програми ТАСІС (Технічна допомога країнам СНД) за фінансової підтримки Європейської Комісії французька консалтингова компанія СОФРЕКО реалізовує в Україні проект реформування Державної податкової служби. Мета проекту – сприяти перетворенню ДПС на установу державного управління європейського зразка, встановленню довіри та нових партнерських стосунків держави та громадян, податкових органів і платників податків, влади та бізнесу на основі принципів прозорості, неупередженості та верховенства права. Детальніше про проект “ДІАЛОГУ” розповів керівник робочої групи СОФРЕКО Матс Грамперт

- Розкажіть, будь-ласка, детальніше про проект. Наскільки ефективним він може бути в Україні в умовах реформування податкової системи України?

- Ми навіть дивуємось, як багато нам вдалося зробити за той відносно невеликий проміжок часу, проотягом якого триває проект. За ці два роки робоча група працювала над змінами до деяких законодавчих актів України, постанов Кабінету Міністрів, а також нормативних документів Державної податкової адміністрації України. Хоча, звичайно, з огляду на політичну ситуацію в Україні, деякі наші пропозиції ще не пройшли розгляду в парламенті.

Ми працювали як над змінами й доповненнями до законодавчих актів, так і над розробкою внутрішніх нормативних документів та інструкцій ДПА України, відповідно до інших законодавчих змін. Тож, звичайно, як тільки ці доповнення будуть ухвалені, розроблені за нашої участі проекти наказів та інструктивних документів теж можна буде приймати і, керуючись ними, працювати.

Проте, я переконаний, що навіть, якщо ті пропозиції, які ми напрацювали, не будуть ухвалені на законодавчому рівні, вже той факт, що ми співпрацюємо з ДПА, є позитивнм, бо таким чином підготований грунт для подальших змін. Люди, які пройшли цей шлях, зможуть далі працювати в тих напрямках, які потрібні для подальшого розвитку служби.

Є ще один аспект, який не стосується законодавчої бази – технології, підходи до роботи, якісь методи, інструменти, які були застосовані. Вони не лежить в площині законодавства. Це більш функціональні аспекти. І я завжди наголошую, що ми не ставимо собі за мету лише роботу над змінами законодавчої бази для діяльності податкових органів. Функціональні аспекти також мають значення.

За час роботи над проектом ми представили дуже багато напрацювань країн-членів ЄС, Організації економічного співробітництва та розвитку. Ми представили інформацію про те, який шлях вони пройшли, з чим вони зіткнулися, який досвід накопичили. Маючи таку інформацію ДПА може уникнути багатьох помилок, яких у процесі розвитку своїх податкових служб припустилися європейські країни.

Крім того, ми мали можливість обмінюватися думками з нашими колегами у неформальній обстановці і таким чином навчатися одне в одного. У нас різна культура, різна ментальність, різні підходи до вирішення питань. Вони бачили, як ми вирішуємо ті чи інші питання, і це є досвідом, знаннями, які українські колеги можуть використовувати в своїй роботі.

На мою думку, області і регіони повинні активніше долучатися до реформування податкової служби: ініціатива повинна йти не лише з центральних органів донизу, але й у зворотному напрямку. Тому ми й намагалися стимулювати рух ідей з областей до центру.

- Чи в інших країнах СНД запроваджували подібні програми?

- Аналогічні програми працюють у Росії, Молдові, Грузії – практично у всіх країнах СНД. Європейський союз через Єврокомісію виділяє кошти на фінансування програми технічної допомоги країнам СНД і Монголії. Ця програма працювала до кінця 2006 року. В Україні ми працюватимемо ще до липня цього року. Це була велика програма з багатьма напрямками, що включала реформування системи державного управління, органів, що займаються справами сім´ї та молоді, демократизації суспільства тощо. Для вирішення кожного напряму була створена окрема програма, зокрема й наша – з реформування системи Державної податкової служби.

- В Україні Ви спілкуєтеся лише з податківцями, чи й з платниками податків?

- Мені випадає нагода спілкуватися не лише з податківцями, а й з представниками різних компаній, зокрема іноземних. Часто спілкуємося з керівниками підприємств – членів Європейської Бізнес Асоціації. Тобто, ми маємо багатосторонні контакти і отримуємо інформацію з різних джерел.

- Однією з основних засад проекту є лібералізація стосунків податківців і платників податків. Чи не спричинить це протилежного результату – послаблення контролю і несплати податків?

- Я так не вважаю. Якщо ця лібералізація відбуватиметься правильно, то жодних негативних наслідків не буде. Я завжди підкреслюю, що така лібералізація не повинна відкидати роботу з порушниками податкового законодавства. Річ у тому, що коли ми говоримо про лібералізацію стосунків з платником, це не означає, що ми повинні переформатувати наші ресурси і відмовитися від перевірочної роботи, кинувши всі ресурси виключно на обслуговування платників. Тобто, йдеться не про перерозподіл ресурсів. Йдеться про те, якою повинна бути відправна точка у стосунках податківців із платниками, як працівники фіскальних органів ставитимуться до клієнтів. Іншими словами, податківці повинні нібито вдягати одяг платника податків і намагатися думати, як вони, знати, які в них можуть виникати проблеми і ситуації та допомогти їм.

Наприклад, у нас, в податковій службі Швеції, ми побачили, що якщо ми максимум уваги приділяємо групі сумлінних платників – покращуємо їх обслуговування, спрощуємо подання звітності тощо – то таким чином ми створюємо для порушників клімат, за якого їм важче працювати з порушеннями. Ми “перетягаємо” сумлінних платників на наш бік. І коли вони бачать наше ставлення, вони стають на наш бік і це міняє ставлення суспільства до оподаткування загалом. І, в свою чергу, непрямо впливає на порушників: їм стає все важче порушувати законодавство, бо вони наражаються на негативне ставлення партнерів, які є законослухняними громадянами.

Найгірше ж, коли ці законослухняні громадяни стикаються з негативним, байдужим ставленням з боку податківців. Кожного разу, коли вони йдуть до податкової і не можуть вирішити якісь питання, або стикаються з великою кількістю ускладнень – необхідністю прийти ще раз, вистояти в черзі тощо – в них створюється чи підтримується враження, що податківці погано працюють. Мовляв, їм ніякого діла немає до платників податків – аби тільки гроші стягнути. Таким чином негатив накопичується у сумлінних платників. Вони і далі сплачують податки, але роблять це неохоче. Таким чином порушники, ті хто ухиляється від сплати, знову ж таки непрямо, дотично отримують підґрунтя для виправдання своїх дій. Це створює негативну атмосферу і з цим треба боротися.