Лідер проросійського руху «Український вибір», голова політради партії «За життя» Віктор Медведчук заявив, що окремі райони Донецької та Луганської областей повинні мати у складі України автономію з власним урядом і парламентом, що необхідний «прямий діалог із Донецьком і Луганськом», а миротворчі сили ООН мали б лише охороняти місію ОБСЄ з обов’язкової згоди бойовиків. Саме такої позиції з цих питань дотримується Кремль.

Про це кум Путіна заявив в ефірі телеканалу «112 Україна», передає “Радіо Свобода”.

За його словами, для того, щоб виконати «головне завдання — повернути Донбас в Україну й Україну на Донбас», необхідні «політична воля української влади» і «прямий діалог із Донецьком, і з Луганськом, і з Москвою».

«Якщо не буде сьогодні прямого діалогу з Донецьком і Луганськом української влади чи інших представників… ніяких домовленостей про повернення цих територій і людей, які живуть на цих територіях, не буде», — сказав він в інтерв’ю, яке вів російською мовою.

За словами Медведчука, він має власний «мирний план», який передбачає для окупованих територій «особливий статус».

«Я бачу цей особливий статус у наданні їм автономії, можливості створити свій уряд, свій парламент, але автономія у складі України», — заявив він.

Віктор Медведчук також згадав, як президент Росії Володимир Путін виступив за власну версію миротворчої місії ООН для окупованої частини Донбасу, головною метою якої було б дотримання безпеки працівників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. Він висловив жаль, що з цим проектом не погоджуються у світі.

Він також стверджував, що вводити таку місію навіть на лінію дотику між неконтрольованими і контрольованими урядом територіями «можна тільки зі згоди тих, хто перебуває в Донецьку і Луганську».

«Тим більше, що Москва висловлює з цього приводу тверду позицію, і я як людина, котра вела перемовини на цю тему в Москві, добре знаю їхню позицію, яку висловлював публічно президент Росії», — додав Медведчук і знову повторив вимогу Москви про «прямий діалог між Києвом і Донецьком та Луганськом».

Медведчук уже не вперше публічно виступає в ЗМІ з позицій Москви та Кремля.

У Москві торочать про необхідність для Києва виконати обов’язки за мінськими домовленостями і йти на «прямий діалог із Донецьком і Луганськом», маючи на увазі підтримуваних і спрямованих Росією бойовиків на окупованій частині Донбасу. При цьому в Москві заявляють, що Росія не має ніяких обов’язків, бо, мовляв, не є стороною домовленостей. Тим часом усі мінські домовленості уклали саме Україна, Росія й ОБСЄ, представники підтримуваних Росією сепаратистів підписалися під ними в неофіційному статусі.

І Київ, і Захід наголошують, що перемовини з бойовиками, угруповання яких визнані в Україні незаконними та терористичними, неможливі, зокрема, й будь-яке узгодження з ними подробиць можливої місії ООН. У Києві та на Заході звертають увагу, що збройні сепаратистські угруповання ДНР і ЛНР є не стороною конфлікту, а лише представниками «окупаційних адміністрацій Росії», і діють за вказівками Москви. Тим часом саме Росія є стороною російсько-українського конфлікту, хоча намагається подати свою агресію як «внутрішньоукраїнський конфлікт». У Росії ж прагнуть такого варіанту врегулювання конфлікту, який надав би підтримуваним і керованим Москвою проросійським сепаратистам на окупованій частині Донбасу щонайширшу незалежність від української влади і при цьому з вирішальним голосом у визначенні внутрішньої та зовнішньої політики України.

Росія домагається створення місії ООН на Донбасі в обмеженому форматі — лише для охорони беззбройних працівників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, насамперед біля лінії контакту. Україна й її західні союзники відкидають такий підхід, що означав би замороження теперішнього конфлікту, і вимагають створення місії, що взяла б під контроль усю окуповану частину українського Донбасу, обов’язково включно з кордоном із Росією, і мала б широкий миротворчий мандат. Росія у відповідь блокує розгляд пропозицій України та Заходу в ООН.