Нещодавнє рішення компанії Google пожертвувати п’ять мільйонів доларів для придбання захисниками дикої природи безпілотних літальних апаратів дало привід світовим мас-медіа вкотре звернути увагу на проблему браконьєрства та нещадного винищення популяцій африканських слонів та носорогів.

Експерти вкрай стурбовані – за останній рік кількість вбитих тварин наблизилася до рівня 1980-х, які захисники природи вважають «кривавими». Тоді поголів’я африканських слонів скоротилося приблизно удвічі, а в країнах Східної Африки – на 80%. Чорних носорогів у 1970 році налічувалося 65 тисяч, на початку 1990-х – лише 2200 особин.

Дрони проти браконьєрів

Завдяки грошам Google Всесвітній фонд дикої природи сподівається запустити програму патрулювання безпілотними літальними апаратами (їх ще називають дрони) чотирьох ділянок у Африці та Азії, де фіксується найбільше браконьєрських проявів.

Дрони не матимуть на борту зброї. Їх головне завдання: збір інформації он-лайн та негайне інформування правоохоронних органів про місцезнаходження груп браконьєрів. Всесвітній фонд дикої природи сподівається, в першу чергу, на стримуючий ефект повітряного патрулювання. Щоправда, надій на успіх не так уже й багато.

Проблема в тому, що силові структури більшості африканських країн так чи інакше сприяють браконьєрам, простіше кажучи, «кришують» їх, отримуючи за це відповідну винагороду. Більше того, іноді незаконним відстрілом тварин займаються самі правоохоронці.

Так, збройні сили Уганди, одні з найближчих партнерів Пентагону на континенті, довший час були тісно пов’язані з незаконною торгівлею частинами убитих тварин. Також доведено, що принаймні в 1978-1986 роках підрозділи SADF – збройних сил Південно-Африканської Республіки – займалися видобутком і вивезенням слонової кістки та рогів носорога з Анголи і Намібії в ПАР.

Треті після наркотиків та зброї

За оцінками експертів, контрабанда браконьєрських трофеїв є в даний час третім за масштабами міжнародним чорним ринком, поступаючись лише нелегальній торгівлі наркотиками і контрабанді зброєю. Точно оцінити обсяги глобального браконьєрського бізнесу не здатен ніхто: ООН лише подає приблизні цифри в десятки мільярдів доларів.

Основною причиною прибутковості цього кривавого бізнесу є сталий попит на слонову кістку, роги носорога та інші частини тіла тварин серед мешканців Південно-Східної Азії. Тут вони використовуються для виготовлення прикрас (зокрема, різноманітних амулетів), крім того, мешканці регіону переконані в їхньому лікувальному ефекті.

Аналіз даних про великі конфіскації слонової кістки засвідчив, що майже 80% конфіскацій припадало на експорт саме в країни Південно-Східної Азії. Скажімо, головним споживачем контрабанди останків носорога є Тайвань, а найбільше слонової кістки купують мешканці Китаю, Японії та В’єтнаму.

Щойно 20 жовтня 2012 року Гонконг захопив рекордні 3,8 тонни контрабандної слонової кістки – найбільшу партію на даний момент в Китаї і найбільшу в світі за останні два роки. У партію входили 1209 бивнів і шматочків слонової кістки, вони були виявлені на борту двох суден з Танзанії та Кенії і помічені як «пластиковий лом» і «рожеві боби».

Показовими можна вважати й результати дослідження, проведеного співробітники організації Save the Elephants (Врятуйте слонів), штаб-квартира якої знаходиться в Лондоні, і кенійського відомства охорони дикої природи KWS. У восьми азіатських містах, де побували інспектори, було виявлено понад 110 тисяч виставлених на продаж виробів із слонової кістки. В одному тільки Таїланді було виявлено 88 тисячі виробів.

Водночас чимала частка контрабанди іде і в США, де присутня численна китайська діаспора. Останнім часом Служба управління ресурсами риб і диких тварин США (US Fish and Wildlife Service) відзначає збільшення обсягів нелегального ввезення частин тіла африканських тварин.

Слід зауважити, що браконьєрством займаються не поодинокі мисливці, а потужні транснаціональні угруповання. Воювати їм є за що: якщо в Африці кілограм необробленої слонової кістки коштує 45 доларів, то в країнах Азії за нього дають вже 250 доларів. Після переробки ціни зростають до захмарних висот.

Брак коштів та слонячий апетит

Боротьба з браконьєрством та контрабандою утруднюється багатьма об’єктивними обставинами. Головне – це, звичайно, брак коштів в урядів тих держав, де живуть рідкісні види тварин. Так, для ефективної охорони слонів необхідно витрачати щорічно не менше 200 доларів на кожен квадратний кілометр. Жодна країна Африки, навіть багата Південнго-Африканські Республіка, не може дозволити собі таких витрат.

Існує ще одна не менш серйозна проблема. Справа в тому, що дорослий слон щодня з’їдає до 100 кілограмів трави, чагарника та гілок дерев. Підраховано, що для харчування одного слона протягом року потрібна рослинність з площі близько п’яти квадратних кілометрів (нині в національному парку Цаво на кожного слона припадає лише один квадратний кілометр).

Колись стада слонів здійснювали міграції на багато сотень кілометрів і пошкоджена рослинність встигала відновлюватися. Однак тепер люди освоюють все більше і більше нових земель, і слони все частіше вступають в конфлікт із фермерами, винищуючи посіви. Паркан з дроту, через який пропущено слабкий електричний струм, що огороджує африканські національні парки, не здатен стримати гігантів. Захищаючи свої плантації, люди вбивають слонів, сприяючи тим самим браконьєрам, яким вони продають бивні вбитих тварин.

Законодавство не діє

Торгівля слоновою кісткою була повністю заборонена в 1990 році в рамках Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою знищення конвенції (англ. Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora, CITES).

Однак, у 1997 році на конференції CITES в Хараре (Зімбабве) Намібія, Ботсвана і Зімбабве добилися дозволу на «контрольований» продаж слонової кістки та рогів носорога. Мова тоді йшла або про старі запаси, або про відстріл тварин у виняткових випадках.

Однак насправді ця юридична шпарина стала в нагоді, перш за все, транснаціональним браконьєрським угрупованням, адже жоден експерт не може відрізнити бивень слона, убитого незаконно від того, який був застрелений «у винятковому випадку».

На фото: Президент Кенії особисто підносить смолоскип до купи слонячих бивнів вагою п’ять тонн на загальну вартість 16 мільйонів доларів. Подібні промоційні заходи проходять в африканських країнах регулярно

За матеріалами: ifaw.org, inosmi.ru , huntingukraine.com, zooclub.ru

Фото: dw.de