З України, за даними голови Державної податкової служби Олексія Любченка, за останні три роки на закордонні рахунки було виведено 22,4 мільярда доларів.  Зокрема, п'ять мільярдів - на Кіпр, чотири мільярди - до Нідерландів, три мільярди - до Великобританії, два мільярди - до Німеччини. За даними ДПС, 10 мільярдів із 22,4 мільярда доларів становлять дивіденди. Загалом із 22,4 мільярда доларів в Україні було сплачено лише 0,63 мільярда доларів податку за середньою ставкою 2,8 відсотка.

При цьому рівень іноземних інвестицій, за які на телебаченні так активно бореться, як минула так і теперішня влада становили:

  • у 2018 році 2 млрд 870 млн доларів.
  • у 2019 році 2 млрд 531 млн доларів.

Єдиними виведеними з України коштами, які вдалось хоч частково повернути – це «гроші Януковича». Так у 2019 році Державна виконавча служба Міністерства юстиції стягнула на користь України з кіпрських компаній EROSARIA LTD та Aldoza Investments Limited, які пов’язані з Віктором Януковичем та колишніми високопосадовцями, 55 млн гривень та 1 млн доларів США. Проте, за словами експертів – це «крапля в морі». Адже клан екс-президента крав в України мільярди доларів на рік.

Чи можна уникнути виведення коштів з України та як їх повернути. Про це ІА Вголос запитав у екс-міністра економіки України Володимира Ланового, голови комітету економістів України Андрія Новака, економіста Олександра Охріменка, та економічного аналітика Бориса Кушнірука.

«Голова ДПС повинен надати інформацію, а по яких схемах з України виводяться ці гроші»

Чому з України виводяться такі великі гроші?

Борис Кушнірук:

Коли голова Державної податкової служби, говорить про виведені гроші, він має чітко вказати, а як це відбувається. Тут мало прозвучати і те, по яких формальних схемах це робиться. Бо частина з цих грошей – це можуть бути сплачені дивіденди, частина – аванси, які насправді не повертаються, частина – роялті. Ще механізмом виведення коштів можуть бути цінні папери. Тобто ці гроші мають свою історію і узагальнювати це в одну фразу та не пояснювати, а як саме вивели з України кошти – це неправильно. Далі – ці гроші виводили через банки, де є своя система контролю. І вочевидь хоча б формально виведення цих грошей було законним. Якщо ні – значить потрібно судити і банкірів. І ще ми маємо знати, чи були з цих грошей сплачені податки.

Якщо ж це все було незаконно, то голова ДПС повинен надати інформацію, а по яких схемах з України виводяться ці гроші. Далі – треба було б покарати винних.  Як на мене, це не зовсім зрозуміла та коректна заява, але вона чудово заходить з точки зору піару. Всі, послухавши, мали б побігти «палити» недобросовісних бізнесменів, прізвища яких, до слова, не були вказані.

Проте це не означає, і те, що бізнес в Україні добросовісно платить податки. Я не виключаю, що частину коштів все таки було виведено по схемах, без оподаткування. Але чомусь ми не почули, а по якій схемі гроші виводяться з України, хто це робить, тобто конкретні прізвища. А це було б дуже цікаво.

Олександр Охріменко:

Те, що в офшори ідуть гроші, цього ніхто не заперечує. Вони і згодом і вигляді інвестицій повертаються назад. Бо головні інвестори України – це Кіпр та Нідерланди.

Наша податкова звичайно не хоче, щоб гроші виводили з України. І це нормально. Але потрібно створювати умови, щоб бізнесу було вигідно не виводити грошей, а навпаки з офшорів інвестувати у державну економіку.

Офшорні зони використовуються не лише в Україні, а й в інших державах світу.  А тому в Україні мають бути сприятливі на це умови для бізнесу, а це – відкритий ринок, однакові правила гри та чесні суди.

Яка основна схема із виведення грошей з України?

Володимир Лановий:

Схема виведення коштів дуже проста: наприклад, вивозять з України сировину – руду, зерно чи будь що. Тут вказали, що вона коштує копійки, а закордоном продали за величезні кошти. Відповідно і сплатили набагато менше податків, ніж це могло бути.

Так само при ввезені в Україну: ціна вказується космічна, хоча коштує щось там небагато. І як наслідок – гроші можна вивести на офшори. Тобто взалежності, як вигідно, олігархи зменшують чи збільшують вартість того чи іншого товару.

Щодо експорту та імпорту, то наші олігархи виводять капітали саме шляхом продажу продукції та неповного повернення коштів назад. Окрім того держава їм ще і повертає 20% ПДВ.

Також проблема у тому, що з України вивозять сировину, оскільки на неї мінімальна рента і плюс - повернення ПДВ.

На ваш погляд цифра $22,4 мільярди виведених коштів за три роки – реальна?

Володимир Лановий:

Я думаю, що голова Державної податкової служби не володіє усією інформацією про виведені із України гроші. Більше знає Національний банк, який може відстежувати рахунки. Але з іншого боку, цей регулятор теж обмежений законом і він не може втручатися в операції.

За часів Януковича з України виводили по $18 млрд на рік

На мій погляд 22,4 мільярди виведених з України грошей за три роки – це вкрай невелика сума. Я думаю, що виводять десь до 10-12 мільярдів на рік. А за часів Януковича взагалі виводили до 18 мільярдів. Янукович тому і утримував курс стабільним, бо ті, хто заробляли всередині країни, а це були його люди, потім мали можливість купувати долари за низькою ціною і виводити їх закордон.

Я точно знаю, що мери навіть малих міст, особливо тих, що біля Києва, за часів Януковича, ставали власниками величезних маєтків закордоном.

Чи реально повернути незаконно виведені з України гроші?

Андрій Новак:

На сьогодні не треба малювати собі ілюзій про те, що виведені кошти, навіть якщо це зафіксовано, можна примусово повернути в Україну. Кошти йдуть не туди, де є примус, а туди, де є стимул їх вкладати та отримувати прибуток. А тому, перше, що варто розуміти: якщо українські бізнесмени виводять гроші з України, то це означає, що вони не бачать, куди їх вкладати та не вірять у розвиток української економіки. Друга їхня мотивація – це ухиляння від сплати податків в Україні. А тому гроші переводяться в офшорні зони, де податки нижчі або взагалі відсутні.

Все, що нам потрібно знати про повернення грошей в Україну – це справа Лазаренка. Там доведені конкретні суми, які виводились незаконно з України. Це все зроблено в американських судах, проте поки що жодного долара із грошей Лазаренка в Україну ще не повернули. А тому я б не мав ілюзій щодо інших коштів. Бо ця ж справа Лазаренка мала міжнародний резонанс та інформаційний розголос, проте ніякого результату для української економіки. А тому можна зробити висновок, що про силове повернення коштів з офшорів варто забути. Щодо грошей Януковича – то повернули копійки у порівнянні з тим, що було виведено з України.

Керівник податкової заговорив про трансферне ціноутворення, як запобіжник виведення грошей з України. Цим можна чогось добитися?

Борис Кушнірук:

Щодо трансфертного ціноутворення, то ідея тут полягає у тому, що за відсутності цього механізму, деякий товар закордоном купується за штучно завищеними цінами. Таким чином гроші виводяться з України.

Але впринципі у нас на основні групи товарів є механізм контролю. А тому ми маємо знати, по яких галузях відбувається це порушення і звичайно, працювати над його усуненням.

Андрій Новак:

Дійсно, формально трансфертне ціноутворення у нас діє, але  наші експортери та імпортери й надалі використовують схеми із заниження чи завищення вартості товарів. Це робиться для того, щоб утримувати надприбутки, ухилятись від сплати податків. Як наслідок, є гроші, які потім можна вивести закордон. А тому, якщо трансфертне ціноутворення запрацює не лише на папері – це буде позитив для Державного бюджету.

А як щодо податку на виведений капітал?

Андрій Новак:

З одного боку, податок на виведений капітал – це стимул залишати ці гроші в Україні, не виводити їх. Але водночас – це може відлякати тих нечисленних іноземних інвесторів, які легально працюють в Україні та сплачують усі податки. Бо власники коштів люблять вільно ними розпоряджатись і вони бояться залежати від того, що забороняє чи дозволяє робити влада. А тому, щоб вводити цей податок потрібно скасувати податок на прибуток підприємства. Проте і тут є небезпека, оскільки податок на прибуток приносить непогані гроші Держбюджету, а як працюватиме цей податок на виведений капітал і чи впринципі він працюватиме, чи знайдуться схеми, за допомогою яких обходитимуть оподаткування, невідомо. Варто просто прописати чіткі правила гри та ліквідувати усі схеми. Тоді це запрацює.

Як це можна тоді зупинити?

Володимир Лановий:

Потрібно не просто називати суми, а діяти. Якщо хтось занизив вартість продуктів, які продав закордон, значить їх потрібно карати. Можна також внести зміни до законодавства. Має бути бачення того, як можна мінізувати потоки грошей.

Наприклад, росіяни обкладають виїзним митом нафту та газ. І це дає їм можливість поповнювати бюджет та навіть створити золотовалютні резерви. А у нас чомусь нічого не обкладається, а навпаки – підприємців підштовхують до вивозу.

А далі потрібно дивитись на політику Нацбанку. От останній скандал – це те, що НБУ дозволив свого часу Коломойському вивести закордон 5 мільярдів доларів, а потім держава націоналізувала цей банк, профінансувавши все із коштів платників податків. І от у мене питання, чому НБУ свого часу дозволив олігарху провести таку аферу? Можливо хтось з них брав хабарі за те, щоб бути сліпими. Як на мене, то наша контророзвідка усе знає про виведений із України капітал і там мають уявлення, як це припинити. Проте потрібна політична воля президента. А поки ще в жодного із українських лідерів такої не було.

Марія Бойко, Вголос