Така реакція компаній, на спроби українського парламенту взяти під контроль управління і розподіл прибутку видобувних компаній, в яких державі належить 50% плюс одна акція, пише «Дзеркало тижня».

Фактично це реакція на ухвалений парламентом 14 січня законопроект №1310, згідно з яким внесена принципова поправка в закон про акціонерні товариства, яка дозволяє провести збори акціонерів за кворуму 50% плюс одна акція.

Цей документ хоча і не дозволяє однозначно міноритарному акціонерові «Укртнафти» групі «Приват» Коломойського, яка володіє близько 42% акцій, ще довгі роки керувати цією компанію за своїм розсудом, але однозначно обмежить таке право з 2016 року, пише видання.

Навіть у тому випадку, якщо на наступній сесії Верховної Ради, з лютого 2015 року, депутатам не вдасться внести правки, які дозволяють вже в цьому році провести збори акціонерів «Укрнафти» без присутності недержавних акціонерів цього ПАТ.

Раніше міноритарні акціонери тієї ж «Укрнафти» успішно блокували проведення зборів акціонерів, користуючись тим, що для його законного проведення необхідний кворум не менше 60% плюс одна акція.

У ПАТ «Укрнафта» державі належить 50% плюс одна акція, якими управляє державна НАК «Нафтогаз України», близько 42% – у групи «Приват» Ігоря Коломойського; близько 8%, як стверджують ці «інвестори» – Littop Enterprises Limited, Dridgemont Ventures Limited і Bordo Management Limited, належать трьом іноземним компаніям, зареєстрованим на Кіпрі.

Саме ці три кіпрські інвестори «Укрнафти» 31 грудня 2014 року направили міністру енергетики та вугільної промисловості України Володимиру Демчишину письмове повідомлення про намір вирішити, за їх твердженням, багаторічну суперечку між ними, »інвесторами» та державою Україна і всіма її державними структурами».

Фактично багаторічна проблема державного управління активами, операційною діяльністю і розподілом прибутку добувної компаній «Укрнафта» пов’язана з такими вимогами держорганів до ПАТ:

1) Постачати весь природний газ, що видобувається «Укрнафтою», як і іншими держкомпаніями, в Україні для забезпечення потреб у газі населення за регульованим тарифом національним регулятором – НКРЕКП, який завжди встановлювався нижче граничної ціни газу, що встановлюється НКРЕ для промислових споживачів.

2) Розподілити та виплатити дивіденди (в бюджет України 2015 р. вже внесені як доходи дивіденди від діяльності «Укрнафти» у 2011-2013 рр. обсягом близько 2 млрд грн).

3) Вимогою Держфіскальної служби виплатити в бюджет України підвищені рентні платежі за видобуток природного газу та нафти за другу половину 2014 р., на суму близько 3 млрд грн.

Інвестори »вважають, що в даному випадку Україна здійснює свідомі дії, з одного боку, блокуючи можливість «Укрнафти» (УКН) розпоряджатися своїми ресурсами, а з іншого, – з допомогою підконтрольної Кабінету Міністрів України Державної фіскальної служби, застосовуючи до УКН додаткові санкції.

Таким чином, своїми діями стосовно інвестицій, як описано вище, Україна порушила кожне із згаданих вище зобов’язань за ДЕХ (Договору про Енергетичну Хартію. – ред) і заподіяла інвесторам і УКН істотні збитки, які перевищують 5 мільярдів доларів.

Інвестори вимагають компенсації цих збитків, а також гарантії того, що Україна надалі буде виконувати свої зобов’язання у відповідності з законодавством України і ДЕХ».

Компанії-інвестори, запевняючи у своїх дружніх намірах і доступності для обговорення суперечки, пропонують «мирне вирішення конфлікту в ході зустрічі з представниками України».

В іншому випадку, повідомляють кіпрські інвестори Демчишину, «якщо ця суперечка не може бути врегульована протягом трьох місяців з дати цього листа, інвестори мають намір перенести цю суперечку у міжнародний арбітраж».

Нагадаємо, що у процесі ухвалення Держбюджету-2015 Верховній Раді не вдалося ухвалити постанову, що передбачає денонсацію угоди з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування. Таким чином, компанії, зареєстровані в офшорній зоні Кіпру, як і раніше, можуть не платити податки в Україні.

Кіпрські компанії копію цього листа направили президенту України Петру Порошенку, прем’єр-міністру Арсенію Яценюку, міністру юстиції Павлу Петренку, главі МЗС України Павлу Клімкіну, а також голові правління НАК «Нафтогаз України» Андрію Коболєву.