Чому апельсини ніхто не зриває і не їсть з’ясувалось дуже швидко: більш гидких цитрусових в житті не доводилось пробувати. Хто би міг подумати, що апельсини бувають настільки кислими і гіркими.

П’ятниця

Так співпало, що в Севілью ми приїхали у п’ятницю ввечері і це треба було бачити. Все місто гуляє! У всіх кнайпах танцюють, в деяких – на столах, у барах людей більше ніж посадкових місць, на вулицях співають – такий собі фестиваль. Гуділо місто майже всю ніч, зате в суботу зранку на вулиці – ні душі. Городяни почали прокидатись ближче до обіду, тоді ж почали відкриватись перші кафе. Пройшла година – і в кафе знову натовпи. Потім заклади громадського харчування брали невелику паузу – закривались на сієсту і ввечері усе відбувалось за п’ятничним сценарієм: танці, співи, ніхто не спить. А спробуй поспати, коли вулицею гримить військовий оркестр. Затихло все тільки у неділю – чи то дощ розігнав усіх по хатах, чи прийдешній початок робочого тижня – так і не зрозуміло.

Коні

Коней в Севільї дуже багато, коні їздять дорогами, для коней є спеціальні парковки. Коней настільки багато, що їхній сморід часто перебиває цей чарівний запах апельсинів. До того ж перевізники, звичайно, чіпляються зі своїми пропозиціями до туристів. Висновок, хочеш спокійно гуляти містом – ховай фотоапарат.

І раз вже згадали про тварин, то треба згадати і про інших, тих що хвостаті друзі людини. В Андалузії, очевидно, не чули про звичку прибирати за своїми улюбленцями, більше того, в Андалузії навіть не паряться, щоб пес не робив своє діло посеред тротуару. Тож в Севільї потрібно уважно дивитись під ноги – заміновано. І це при тому, що кожного дня вулиці миють шампунем!

Зоряні війни

Як відомо, в Севільї знімали один з епізодів «Зоряних воєн». Неомудехарський стиль площі Іспанії вдало вписався в марсіанські пейзажі фільму. Ми ж собі площу прозвали ВДНХ. Все дуже просто: площа збудована у 20-х роках напередодні іспано-американської виставки. А зараз, окрім музеїв, тут знаходиться мерія Севільї.

На площі викладені мозаїчні панно усіх регіонів Іспанії, прокладений канал, яким можна покататись на човні, все виглядає масштабно, вражає, але присмак кіношних декорацій залишається. Вузенькі вулиці центру міста приваблюють більше.

Але прогулятись сюди таки варто: дорогою знаходяться університет в приміщенні тютюнової фабрики (на якій, за легендою працювала та сама Кармен), і хунта Андалузії.

Парки

Парків в Севільї багато. Якщо тротуари «мінують» собаки, то в парках варто остерігатись голубів. Окрім «літаючих щурів» на зелених острівках живуть папужки. Їхнє щебетання чути постійно, а от побачити (а тим більше сфотографувати) важко – літають високо і швидко.

А ще парки на ніч зачиняють. То ж будьте уважні.

Уляна Куйдич, «Вголос»