Mouse On Mars "Parastrophics" (2012)

Німецькі електроніки після 6 років альбомного мовчання вирішили обдриблінгувати деякі модні тренди бігом на місці.

Вони вже знають про Flying Lotus та аквакранк і тому організовують для бажаючих своєрідну дитячу забавку. Кубик Рубіка для дещо збочених на електроніці слухачів. Для тих, хто не в темі, слухати іронічні мутації "Parastrophics" дуже важко і незрозуміло для чого.

Вже з цьогорічних позицій, їх IDM з елементами заглітченого диско або електрофанку є в чомусь самопародією. Аквакранк додає саунду анімаційного звучання дитячих ностальгій, які закономірно, надзвичайно веселі для посвячених.

Хаус заплетений в IDM дуже смішний у своїй впевненості, як і технократія поєднана з хіп-хопом. Кислотний дайвінг для своїх розслабляє ще більше. І це навіть за присутності глітчу, крізь який ще потрібно перелізти на той бік.

Пам’ятаючи про Flying Lotus, дрібноатомний спейс з передчуттям небезпеки перевторює глітч на оперні стандарти ("Syncropticians"), в яких господарює дитячий садочок зі своїми диско-перестрілками.

В якомусь сенсі, "Parastrophics" – це саме запис дитячої групи, які з молоком матері всотували передову електроніку та аніме, у той момент, коли вони акумулюють свою енергію у роздягальні за секунди до виходу на прогулянку, де відразу ж усім зроблять розвеселий хардкор ("Baku Hipster").
 

 

Bear In Heaven "I Love You, It’s Cool" (2012)

Бруклінці Bear In Heaven вирішили стати ближчими до землі, після висот попереднього диску "Beast Rest Forth Mouth" (2009).

Краутом чути вже мінімально. Все більше переважає електропоп травмований романтизмом 80-х. Діапазон електропопних голосів впадає у крайнощі.

З одного боку – звично холодний сексапіл з моментами нойзу та психоделічності ("Noon Moon", "Sinful Nature", "Cool Light"), що так претендує на таємничість, чи принаймні, втаємниченість ("World of Freakout"). Саме тут, щоб не втрачати вагової категорії Bear In Heaven дають трохи EBM-у.

Зі ще іншого – райдужно-весняний електропоп з останніми зимовими днями ("The Reflection of You", "Kiss Me Crazy"). І щоб вже зовсім не втрачати профорієнтації, на фініші альбомі від Bear In Heaven майже несподівано можна почути психо-фолкову баладу під Девендру Банхарта.
 

 

The Magnetic Fields "Love at the Bottom of the Sea" (2012)

The Magnetic Fields продовжують своє вічне свято і за оголошеної клоунади дарують комедійні замальовки з дуже несподіваними ефектами.

Жартівливі куплети алюзовані 60-ми та їх бароко та психо-попом вже звичні у їх легковажності виконання ("The Only Boy in Town", "Goin’ Back to the Country", "I’d Go Anywhere With Hugh") та інколи, кабаковим стьобом над авторитетами ("Andrew in Drag", "The Horrible Party").

В тій переслуханості ретро, відчувається іронізування над дитячими ілюзіями чіллвейву з їх увагою до звуків реклами та мультфільмів за стіною ("The Machine in Your Hand", "I Don’t Like Your Tone").

Тому так несподівано в арсеналі The Magnetic Fields з’являється електропоп, що так сюрреалістично обтанцьовує ті нездійсненні спогади ("God Wants Us to Wait", "Your Girlfriend’s Face") і якому так сверблять руки засунути бітлів чи біч бойз у достатньо органічний для них шугейз ("Infatuation", "I’ve Run Away to Join the Fairie").


Robert Glasper Experiment "Black Radio" (2012)

Розслаблене угрупування експериментаторів Роберта Гласпера дрейфує у напівтемряві такої штуки, як smooth jazz і не забуває про джаз-реп, нео-соул та навіть дабстеп у варіанті Джеймі Вуна.

Smooth jazz, транзитом через привітання Шаде, досягає особливо теплих глибин у варіанті Еріки Баду ("Afro Blue"). Неподалік клубляться "Ah Yeah" та "Consequence Of Jealously" з реверансом літнім психоделіям Kool & the Gang.

Джаз-реп розкручують Lupe Fiasco і Bilal ("Always Shine") та мінімалістичний еквілібрист Mos Def ("Black Radio").

Травматична іпостась Білала, поміж усіх мутацій альбому, презентує чистий варіант нео-соулу ("Letter to Hermoine"), бо на усіх інших транформаційних прикладах "Black Radio" присутній мікс нео-соулу та дабстепу, як заповідав сам Jamie Woon ("Gonna Be Alright").

З таких перехресть й з'являється нірванистий хіт "Smells Like Teen Spirit" хитромудро деформований вокодером у космічний свінг.