Міністерство охорони здоров’я на прикладі Київської області вивчає можливі алгоритми та логістику запуску системи трансплантації.

Про це повідомив заступник міністра охорони здоров’я Михайло Загрійчук, пише Інтерфакс-Україна.

“Ми розробляємо так звану систему округів. Буде, умовно кажучи, Київський трансплантаційний округ. Ми вирішили сконцентрувати зусилля тут, щоб відпрацювати логістику і технології та поширити їх на інші регіони”, – сказав він на зустрічі з колективом Київської міської клінічної лікарні (КМКЛ) №5 минулого тижня.

Загрійчук зазначив, що в рамках розробки механізмів запуску системи трансплантації визначено центри трансплантації, де здійснюватимуть пересадку органів. Такими центрами, зокрема, стануть Інститут ім. Шалімова, Інститут ім. Амосова та Інститут серця (усі – Київ).

“Нині ці три клініки активно упорядковують свої списки реципієнтів, тому що реципієнти мають пройти обстеження і бути максимально готові, адже дзвінок (про наявність донорського органа) може бути в будь-який момент”, – сказав він.

Крім того, визначено бази потенційного забору органів.

“Ми концентрувалися на найпотужніших клініках. Попередньо це була одна – ЛШМД (Лікарня швидкої медичної допомоги). Але потім зрозуміли, що в будь-якій клініці, де є реанімація, неврологія, політравма, інфаркти, рано чи пізно в реанімації з’являється потенційний донор. Тому обрали всі клініки, де є реанімації”, – сказав він, наголосивши, що МОЗ планує скасувати затверджений перелік клінік, які є базами для забору органів.

Заступник міністра також зазначив, що одним із важливих компонентів запуску системи трансплантації є координація та обмін інформацією між центрами трансплантації і реанімаційними відділеннями лікарень.

“На сьогодні немає єдиного реєстру реципієнтів. Це неправильно, ми цю ситуацію будемо змінювати. І навіть звітності про те, скільки пацієнтів помирає з потенціалом стати донором, також немає. Ми лише зараз починаємо отримувати інформацію і звітність від реанімацій Київської області”, – сказав він.

За словами Загрійчука, згідно з отриманою від клінік інформацією, зокрема, за два тижні у восьми реанімаційних відділеннях Києва (КМКЛ №№ 1, 2, 4, 6, 12, 17, ЛШМД та Інститут нейрохірургії ім. Ромоданова) померли 75 осіб, із них віком від 18 до 60 років без інфекційних захворювань, яких потенційно могли б розглядати як донорів, – 11 осіб. При цьому діагностику смерті мозку зробили лише одному пацієнту.

Як наголосив заступник міністра, “смерть мозку – це медичний діагноз, його мають встановлювати, не пов’язуючи з трансплантацією”.

Загрійчук також повідомив, що створена в МОЗ робоча група рекомендує з 1 квітня 2020 року розпочати роботу в тестовому режимі Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ), а її повноцінний запуск відкласти до 2021 року. При цьому робгрупа вважає за необхідне внести зміни до закону про трансплантацію, щоб уникнути блокування трансплантації в Україні з 1 січня 2020 року через відсутність ЄДІСТ.

Крім того, за його словами, робгрупа рекомендує відмовитися від ідеї створення окремого центрального органу виконавчої влади, який опікувався б питаннями трансплантації, а частину регуляторних функцій вивести із закону про трансплантацію на рівень підзаконних актів.

На думку Загрійчука, наразі необхідно ухвалити близько 50 таких нормативних актів.

Він повідомив, що на програму лікування за кордоном проект держбюджету-2020 передбачає близько 1 млрд грн. Водночас близько 90% українців, що загалом виїжджають на лікування до зарубіжних клінік, виїжджають для проведення трансплантації.

“У 2019 році на лікування за кордоном держбюджетом виділено 680 млн грн, і ще треба знайти близько 230 млн грн додатково. Наступного року на цю програму передбачено близько 1 млрд грн. Шкода, що держава обрала тактику віддавати ці гроші за кордон, а не інвестувати в українські клініки. Наше завдання – розвивати систему трансплантації в країні та почати переспрямовувати кошти з-за кордону у вітчизняні клініки”, – сказав він.

Як повідомлялося, з 1 січня 2019 року всі операції з трансплантації органів, які робили в Україні, зокрема споріднену трансплантацію, було зупинено через те, що з 1 січня не зміг набути чинності ухвалений у 2018 році новий закон “Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людини”, а той, що діяв, втратив чинність.

Новий закон не набув чинності через те, що Міністерство охорони здоров’я та уряд не ухвалили 29 підзаконних актів, необхідних для його реалізації, а також не було створено ЄДІСТ.

Як відомо, у четвер, 28 лютого 2019 року Верховна Рада ухвалила закон «Про трансплантацію». За відповідний законопроект проголосував 231 народний обранець.