Про це пише в своїй книзі «Роздуми над музичним розумом» американський нейробіолог Джей Шалкін (Jay Schulkin). На думку вченого, музика дарує людині не лише задоволення, але й подає певний матеріал для аналізу головному мозку. Ту роботу, яку він виконує, слухаючи музику, можна порівняти із заняттями спортом для тіла.

Лише кілька хвилин прослуховування музики дають змогу запустити всю гаму ментальних механізмів, жоден із яких не призначений саме для музики, зауважує Шалкін. У процесі своєї еволюції люди навчилися оцінювати дійсність на основі своїх естетичних відчуттів, які поміж іншого дає їм музика. Вона також привчає людський мозок до сприйняття несподіванок та відхилень від звичного перебігу подій.

Джей Шалкін звертає особливу увагу на так звані інформаційні молекули, які регулюють багато ментальних та фізичних дій людини. Вони відіграють ключову роль для розвитку людської чутливості до музики.

Британсько-американський невролог Олівер Сакс наголошує, що лише людина з усіх живих істот реагує на музичний ритм.

«Виглядає так, що музика має особливу силу приводити нас у рух. Ритм дає відповідний імпульс, що спонукає людину рухатися під музику. Це виключно людська здатність. Діти спонтанно рухаються у ритм музики. Жодна інша жива істота цього не робить спонтанно. Ритм має динамічний, прямий ефект, під впливом якого люди починають залюбки рухатися», – пояснює невролог.

Вчені наводять приклад дофаміну, нейромедіатора. Коли ми слухаємо музику, ця психоактивна речовина вивільнюється в тих частинах головного мозку, які відповідають за організацію наших дій: щобільше дофаміну в організмі, то легше людині розрізнити, що є важливим для неї, а що ні. Отож, впливаючи на дофамін, музика виховує в людей більшу осмисленість в діях, переконаний американський нейробіолог.

Джерело: Радіо Свобода