Пане Мирослве, чи ефективно вирішуються в області питання утилізації твердих побутових відходів?

Проблема складування твердих побутових відходів залишається складною. У Львівській області заборонено експлуатувати 49 сміттєзвалищ. На початку нинішнього року на території Львівщини було 671 сміттєзвалище, з яких лише 15 є паспортизованими, а 17 володіють державними актами на земельну ділянку, яка використовується для звалища ТПВ. Дозволами і лімітами на розміщення відходів на 2012р. володіють лише 13 звалищ.

Протягом 2011-2012 років суб’єктам господарювання видано 598 дозволів на розміщення відходів на 2012 рік та стільки ж погоджено лімітів на утворення та розміщення відходів.

Часткове вирішення питань утилізації відходів передбачено на нинішній рік фінансуванням з Обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Зокрема, по 250 тис.грн. передбачено для придбання сміттєвозів у Радехові, Стебнику, Буську, Дублянах та 320 тис.грн для придбання такої ж техніки для потреб курортного Любеня Великого. Цього року виділено 60 тис.грн. для завершення виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію полігону ТПВ для міста Рава-Руська. Ще півмільйона гривень передбачено використати на проведення обстежень визначених територій області для розташування на них полігонів ТПВ та сміттєпереробних комплексів.

Найскладнішою є ситуація з львівським міським сміттєзвалищем, що у Великих Грибовичах. Воно понад два роки працює поза межами правового поля – без дозволів та лімітів, і негативно впливає на навколишнє середовище та здоров’я мешканців довколишніх територій.

Але проблеми очисних споруд нині гостро стоять в усій Україні.

Мабуть, найбільше від них потерпають малі міста. І на Львівщині у тому числі. Наразі простіше назвати ті очисні споруди, які працюють добре, аніж перерахувати забруднювачів. Проблеми очисних споруд стоять гостро у наших курортних перлинах – Славську та Моршині. Керівництво Державного управління бувало на цих об’єктах, ми піднімали цю проблему на всеукраїнському та обласному рівнях. Завдяки цьому втручанню вирішення питання зрушило з місця. На 2012 рік передбачено півмільйона гривень на реконструкцію очисних споруд у Славському та 696 тис. грн. – на такі ж цілі у Моршині.

Не менш болючими ці питання є й у інших містечках. Зокрема, комунальники Турки скидають неочищені стоки у річку Яблунька, що є притокою Дністра. Також недостатньо очищені води в басейн Дністра скидають і підприємства в інших районах – МКП "Миколаївводоканал", КП "Пустомитиводоканал".
Басейн річки Стир забруднює КП "Радехівське міське водо-каналізаційне господарство", яке здійснює скид недостатньо очищених вод в річку Острівка.

Цього року все ж таки передбачене виділення коштів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища для часткового вирішення проблем очисних споруд.

У якому з малих міст Львівщини ситуація зі станом очисних споруд є найкритичнішою?

Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області занепокоєне ситуацією у Ходорові, де неочищені стоки втрапляють до річки Луг. Там реконструкція очисних споруд триває ще з 2000 року. За цей час на ці цілі витрачено 3,5 млн. грн., з них лише 177,7 тис. грн . – з місцевого бюджету. Ці споруди нині не працюють: вони недобудовані та непридатні до роботи, а існуюче на них обладнання псується під фактором погодніх умов. Кошти використано неефективно та нераціонально. Ходорівська міська рада звернулася з клопотанням про виділення у нинішньому році 1 млн.125 тис. гривень з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища для продовження робіт з реконструкції очисних споруд у місті.

За який час можна вирішити питання сміттєзвалищ, модернізації очисних споруд на Львівщині з коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища?

Положенням про обласний фонд ОНПС передбачено обов’язкове співфінансування заходів, які планується виконати за кошти фонду, із залученням коштів місцевих фондів і місцевих бюджетів. На жаль, за результатами 2011 року ми фіксуємо, що за кошти місцевих фондів виконувалися одні заходи, за кошти обласного – зовсім інші. За дуже рідкими винятками солідарного співфінансування не проводиться, хоча декларується при подачі заявок.

Є ще одна проблема – дуже низький рівень використання місцевих фондів ОНПС. Загалом по області у 2011 році використано менше ніж 32% отриманих протягом року коштів, а з урахуванням попереднього залишку – лише 26%, тобто чверть коштів фонду. Тобто на рахунках фондів на кінець року залишилося 29 млн. грн. А це – вартість будівництва сучасних очисних споруд для 100-тисячного міста. Можливо, нам варто запровадити ноу-хау, і щороку будувати по кілька очисних споруд в області за сконсолідовані кошти місцевих фондів, які їх все одно маринують на своїх рахунках.

Чи вдалося очистити Львівщину від пестицидів до початку Єврочемпіонату з футболу, як про це говорили раніше?

За два останні роки ми вивезли з Львівщини 740 тонн пестицидів. Цього року вивезено останні 340 тонн отрутохімікатів та залишків тари від них. Вивезення пестицидів цього річ відбувалося за кошти Державного бюджету.
Очищення області від пестицидів – агрохімікатів, які зберігалися на складах ще з радянських часів, розпочалося у 2008 році. Ці небезпечні речовини зберігалися у всіх районах області, окрім Самбірського.

Свою обіцянку очистити Львівщину від пестицидів до початку Чемпіонату Євро-2012 ми виконали. Однак мушу наголосити, що у процесі інвентаризації та при детальнішому вивченні цього питання можуть з’явитися ще незначні залишки пестицидів, які потребуватимуть утилізації. Тому якщо комусь відомо про такі «таємні» склади – прошу терміново інформувати наше управління.