У своїй промові вони звернулися до постаті Андрея зі словами «Митрополите, ми йдемо за тобою». «Митрополите, сьогодні українська Церква і народ ідуть тією дорогою, якою ти повів нас, учителю і пророче. Бо це є дорога свободи, правди, відродження і утвердження українського духу і нашої державності. Це є дорога до Бога і вічного життя. Митрополите Андрею, молися за всіх нас», – звертаючись до неба, сказав Блаженніший Святослав.

Разом з цим він нагадав, що історія становлення пам’ятника Андрею є частиною визвольної боротьби українців за свою свободу, свідомість, церковну і національну ідентичність, сьогодення і майбутнє.

«Сьогодні ми відкрили величавий пам’ятник. І кого ми бачимо перед собою? Ми бачимо не тріумфального князя Церкви в розкішних архієрейських шатах, а вбогого монаха, підперезаного шкіряним ременем чистоти поступу й убогості. Ми бачимо Мойсея українського народу, який стоїть й опирається рукою на непорушну скелю української історії. Опирається на стелу роду Шептицьких, який подарував нам Мойсея. Так само, як і Мойсей, митрополит тримає жезл, який є християнським хрестом, прикладеним до серця. Відчуваю, що митрополит нині зійде з постаменту і виведе свій український народ до обітованої землі», – наголосив Блаженніший Святослав.

Своєю чергою, владика Возьняк, поглядаючи на бронзову постать митрополита Андрея, зазначив, що пам’ятник стане окрасою Львова, до якого приходитимуть тисячі мирян. «Звертаючись думками до праведника Андрея, миряни знайдуть тут спокій і рівновагу, умиротворення і натхнення. Праведний митрополите, вимоли миру для нашої України!» – підсумував владика Ігор Возьняк.

В урочистостях брали участь близько 20-ти тисяч людей, які протягом кількох годин стояли під дощем і чекали на освячення пам’ятника. Журналіст «Вголосу» поцікавилася в парафіян, що вони думають про відкриття пам’ятника митрополиту.

Львів'янин Михайло Прийдан прийшов на церемонію освячення пам’ятника разом з родиною та двомісячним сином. Він поділився своєю радістю, адже нарешті постать Андрея визнають на рівні держави і Церкви. «Нарешті пам’ятник митрополиту Андрею постав перед нашими очима, і ми всі разом радіємо і поділяємо цю радість. Постать митрополита Шептицького надихає кожного з нас на добрі справи, бо складно збагнути велич стількох чеснот в одній людині», – підкреслив Михайло. Він також додав, що митрополит Андрей був розумним керівником і провідником Церкви. Все своє життя вимолював для українського народу, суспільства й України спокій та мир. «Вірю в те, що митрополит Андрей не залишить нас у тяжке сьогодення і молитиметься за нашу Україну», – зазначив він.

На думку старшокласниці Олени, яка приїхала на урочистості до Львова з Пустомитів, молодим людям обов’язково треба вивчати біографію митрополита. «Вперше я познайомилася з цією історичною постаттю, коли була маленькою і брала участь у заходах, присвячених Андрею Шептицькому. Тоді вперше дізналася, що при народженні йому було дано ім’я Роман. Згодом почала вивчати його біографію, слухала розповіді отців і на цьому не маю наміру зупинятися. Ймовірно, вступатиму на історичний факультет, щоб у майбутньому поширювати інформацію про постать митрополита Андрея», – зазначила дівчина.

Львів’янин Мирон вірить, що доброчинні справи Андрея ніколи не забудуть у світі. «Певен, що величну постать Андрея, який доклав багато зусиль для об’єднання українців, пам’ятатимуть століттями. І відверто вам кажу, що сам хочу наслідувати його в усьому: у вірі в Господа Бога, у житті, допомозі ближньому, особливо дітям», – сказав пан Мирон.

Зі сльозами на очах молилася за Україну і 40-річна Ольга, яка розповіла, що кожного дня читає книжку митрополита «365 днів зі святим отцем Андрієм». «У цій книжці є молитви на кожен день: одна краща за іншу. І коли я звертаюся до митрополита Андрея у своїх думках, прошу його подарувати нам, українцям, терпіння, любові до людей і нашої країни», – сказала Ольга.

Тетяна Зеленська, «Вголос»