Як уже писав Вголос, сьогодні у Львові, у мікрорайоні Білогорща, вшанували пам'ять головнокомандувача Української Повстанської Армії Романа Шухевича.

Зокрема, до пам’ятника Роману Шухевичу поклали квіти. Згодом відбулось громадське віче, у якому взяли участь представники українських націоналістичних сил.

Нагадаємо, що в ніч з 4 на 5 березня 1950 у тодішньому селищі Білогорща, яке тепер входить до Залізничного району Львова, чекістами було вбито головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Як пишуть історики, Роман Шухевчи почувши, що радянські вбивці увійшли до будинку, де переховувалися повстанці, через дерев'яну перегородку «криївки» і з пістолетом в руках здійснив спробу прориву. При цьому Р. Шухевич пострілом вбив начальника відділення Управління 2-Н МДБ УРСР майора О. Ревенка і збив з ніг полковника В. Фокіна, заступника начальника УМДБ у Львівській області. Але на виході з будинку він був вбитий автоматною чергою. У записці по «ВЧ», яка 5 березня 1950 р. була терміново надіслана «чекістами» з Львова на ім'я міністра державної безпеки СРСР В. Абакумова і міністра держбезпеки УРСР М. Ковальчука, стисло повідомлялося, що Р. Шухевич «вчинив збройний спротив, відкрив вогонь з автомата» і «попри вжиті заходи до захоплення живим, в ході перестрілки був вбитий сержантом 8 CP 10 СП ВВ МДБ». У документі також повідомлялось, що тіло Р. Шухевича було впізнане його сином Юрієм, колишньою зв'язковою Проводу ОУН Катрусею Зарицькою («Монета») та колишнім господарським референтом Проводу ОУН 3. Благим («Шпак»)

Так завершилась довготривала, фактично розпочата з 1944—1945 pp., операція спецслужб Радянського Союзу з ліквідації керівника українського визвольного руху Романа Шухевича. Загибель Р. Шухевича стала непоправною втратою для українського визвольно-революційного руху. З огляду на його авторитет, замінити його на керівних посадах революційного підпілля було практично неможливо. Як справедливо зазначив генерал МДБ П. Судоплатов, «після смерті Шухевича рух спротиву в Західній Україні пішов на спад і незабаром згас».