Про це власкору «Вголосу» повідомили у міськраді.

Олександра Максименка не стало 9 вересня 2014 року, вінпідірвався на фугасі зі ще двома своїми побратимами  поблизу села Нижньобараниківка Біловодського району на Луганщині, супроводжуючи на зйомки журналістів телекомпанії «ІРТА». Боєць не дожив до народження свого сина Давида лише 39 днів.

У своїй промові голова Держприкордонслужби Петро Цигикал, який зі столиці прибув на відкриття пам'ятної дошки, зазначив, що загалом участь у антитерористичній операції взяли майже 18 тисяч прикордонників, чотири тисячі службовців прикордонної служби охороняють східні кордони держави на цей час, 795 осіб нагороджені різними бойовими відзнаками, на жаль, 69 із них – посмертно. Серед таких і Олександр Максименко.

Його нагороду «За участь у антитерористичній операції», підписану Президентом України, а також капітанські погони керівник Державної прикордонної передав батькам – Світлані й Олександру Максименкам.

Спогадами про свого вихованця поділився класний керівник Олександра, вчитель ЗОШ №1 Андрій Стрільчук. Він розповідав, яким ініціативним та творчим був хлопець і в навчанні, і в громадському житті школи. Теплі спомини про Олександра Максименка залишились у всіх, хто його вчив, та з ким він учився: хлопець з ентузіазмом залучав товаришів до збору металобрухту, за що їхній клас отримав в якості заохочення поїздку у Карпати, був капітаном футбольної команди школи, брав активну участь у різноманітних шкільних святах, а ще безвідмовно допомагав товаришам, які на той час лише починали освоювати комп'ютерну техніку.

Окрім того, іменем Олександра Максименка у Володимирі назвали одну з нових вулиць, його посмертно нагородили відзнакою «За заслуги перед містом Володимир-Волинський» та присвоїли звання «Почесний громадянин міста Володимира-Волинського», у парку «Слов'янському» на алеї Слави росте його іменний молодий дуб.

 

«Вголос»