В Україні з 6 квітня посилили правила карантину, ввівши суворі обмеження.

Що заборонено

Українці не можуть пересуватися більше, ніж по двоє осіб, виняток – супроводження дітей. Також забороняється відвідувати парки, лісосмуги та прибережні території. Прогулятися в таких місцях можна лише у разі вигулу тварини, або якщо в цьому є службова необхідність. Гуляти з твариною має право лише 1 особа.

У громадських місцях потрібно обов’язково носити маску чи респіратор.

Дітям до 14 років забороняється виходити на вулицю без супроводу батьків або опікунів. При цьому особи у віці від 60 років віднесені до групи підвищеного ризику. Вони, а також люди, які перебувають на самоізоляції (крім хворих COVID-19) і про яких нікому подбати, можуть відвідувати магазини та інші місця торгівлі, які знаходяться на відстані не більше 2 км від місця самоізоляції.

Відзначається, що всі громадяни повинні мати при собі паспорт. Цей захід необхідний для контролю за тими, хто повинен перебувати в самоізоляції чи обсервації.

Також у деяких містах заборонено курсувати громадському транспорту.

А що у світі?

Не лише в Україні посилили заходи карантину. До прикладу в Італії у провінції Ломбардія від 21 березня забороняється будь-яка спортивна чи фізична діяльність на вулиці, зокрема й самостійна. Також зупиняється будівництво всіх об’єктів, окрім залізничних колій, доріг і шпиталів.

Усі підприємці мають призупинити діяльність за винятком тих, хто займається критично важливими галузями – постачанням продуктів харчування чи ліків. При цьому тимчасово закритися мають щотижневі ринки, які працюють на відкритому повітрі. А вже з 24 березня там за приховування коронавірусу садитимуть на 5 років тюрми. Також за порушення карантину зріс штраф до 400-3000 євро.

У США найсуворіші обмежувальні заходи діють у Нью-Йорку та Вашингтоні. Там оголосили режим Full lockdown – це означає, що всі громадяни будуть на повному карантині вдома, і забороняється виходити на вулицю без необхідності. Там працюють лише аптеки та супермаркети.

Мобільні госпіталі у Центральному парку Нью-Йорка

У Центральному парку Нью-Йорка вже розгорнули мобільні госпіталі, а біля лікарень постійно чергують пересувні морги – автомобілі-рефрижератори.

«У столиці США Вашингтоні та сусідніх штатах Меріленд та Вірджинії оголосили жорсткий карантин. Водночас дозволено гуляти, бігати, вигулювати собак, кататись на велосипеді, скутері, роликах, скейті. Можна грати в теніс та гольф, поратись на городі та займатись садівництвом. Можна робити це та інше при умові збереження правил соціального дистанціювання і безконтактно за винятком власної родини. За порушення штраф $5000 або арешт», – пояснила у соціальних мережах журналістка Мирослава Гонгадзе.

У Німеччині заборонено збиратися більше двох людей на вулиці. Також там закриті усі заклади громадського харчування. За порушення норм карантину людей штрафуватимуть до 25 тис. євро.

В Іспанії діють практично ті самі заходи безпеки, як і в Італії. За їх порушення передбачено штраф у розмірі до 30 тис. євро.

У Чехії заборонено виходити на вулицю без маски та без крайньої потреби. Штрафують за порушення карантину до 3 мільйонів крон ( приблизно 3 млн грн).

У Польщі заборонили більше як 2 особам перебувати на вулиці. Під час богослужіння в костелах там має право перебувати максимум 5 людей. Штраф за порушення правил – 5 тисяч злотих (понад 32 тис. грн). Проте це не максимальний штраф. Так, за даними польських ЗМІ, мешканець Ґрифіцького повіту, що у північно-західній Польщі, повинен заплатити 20 тисяч злотих (понад 129 тис. грн) штрафу за кількаразове порушення правил карантину. Зокрема,  поліцейські під час кількох перевірок не застали чоловіка вдома. Інформацію про кожен з цих випадків вони передали Повітовому санітарному інспекторові, який прийняв рішення про те, аби чоловіка оштрафувати на 20 тисяч злотих.

Натомість в Україні урядовці та правоохоронці ще і досі чітко не роз’яснили, а що ж таке «громадське місце». Та як можна трактувати пункти заборони. Також тривають дискусії і з того приводу, чому суворі обмеження ввели без запровадження режиму «надзвичайного стану». То ж за що штрафуватимуть українців? Це пояснили юристи Анна Маляр та Сергій Войченко, експерт Українського інституту майбутнього Юрій Романенко та політолог Петро Олещук.

Чи не засуворі методи карантину запровадила Україна?

Петро Олещук, політолог:

Ми маємо у світі приклади, як країни вживають досить жорсткі методи протидії коронавірусу. Десь забороняють масові зібрання, а десь не дозволяють виходити за межі будівель. Зараз складно сказати, які з цих обмежень є дієвими: жорсткі мають негативний вплив на економіку, інші – небезпечні для здоров’я людей. Єдиних правильних норм ще ніхто не виробив.

Українські методи принципово не відрізняються від світових тенденцій, але, на жаль, у нас жорсткість методів компенсується необов’язковістю їх виконання. Треба зважити на наш рівень правової культури та діяльності правоохоронних органів. Тому ці всі заходи потрібно вводити з огляду на українські реалії.

Що таке громадське місце, за перебування у якому без маски можуть оштрафувати на 17 тис. грн?

Анна Маляр, юрист:

В нашому законодавстві визначення громадського місця зустрічається тричі. А саме в: 1. Інструкції про єдиний облік злочинів; 2. В Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України ; 3. Законі Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення. Ще про “громадське місце” написано в Кодексі про адміністративні порушення (зі ст. 178 випливає визначення громадського місця).

Отже, в інструкції для правоохоронних органів написано так:

“Громадські місця” – це місця, що використовуються громадянами для спільної роботи, відпочинку, пересування, проведення масових заходів та інших потреб (вулиці, площі, вокзали, аеропорти, магазини, кафе, бари, ресторани, музеї, клуби, пляжі в період їх роботи, а також транспортні засоби громадського користування під час перебування в них громадян, ділянки лісу, поля під час проведення на їх території організованих масових зібрань).

НЕ ВВАЖАЮТЬСЯ громадським місцем:

власні домоволодіння, квартири, житлові кімнати будівель та приміщення готелів, гуртожитків, санаторіїв, пансіонатів, профілакторіїв, будинків відпочинку, кемпінгів.

Також згідно цієї Інструкції НЕ ВВАЖАЄТЬСЯ громадським місцем – місця загального користування за місцем проживання, на сходах, сходових клітках, горищах, у підвалах, ліфтах житлових будинків, крім випадків, коли особи, які знаходяться у вказаних місцях, своїми неправомірними діями порушують інтереси сторонніх осіб.

Але часто посилаються на значно вужче визначення “громадського місця”, яке є в законі “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення”. Але ж в цього Закону є конкретна сфера регулювання – зменшення впливу диму цигарок на здоров`я людей. Саме тому “громадське місце” там визначено з огляду на специфіку тютюнопаління і не завжди коректне для інших ситуацій, наприклад якщо це розпивання спиртних напоїв у громадських місцях. Визначено там так: громадське місце – частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна, або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під’їзди, а також підземні переходи, стадіони;

Якщо ми звернемось до Кодексу про адміністративні правопорушення, то зі ст. 178 випливає визначення громадського місця, яке значно ширше за те, на яке всі посилаються. Читайте уважно: Стаття 178. Розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у п’яному вигляді: Розпивання спиртних напоїв на вулицях, на стадіонах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та в інших громадських місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж спиртних напоїв на розлив дозволений.

Очевидно ж, що громадські місця це геть не той вузький перелік, який міститься у законі про заборону тютюнопаління в громадських місцях.

Тепер щодо відповідальності, яка може настати за порушення правил карантину. В тому числі тих правил, які встановлює місцева влада, а не лише Кабмін.

Адміністративна відповідальність настає за ст. 44-3 КПАП “Порушення правил щодо карантину людей” – штраф від 17000 до 34 000 грн.

Кримінальна відповідальність ст. 325 “Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням” карається штрафом від 17 000 до 51 000 грн. або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Але для кримінальної відповідальності потрібно не просто порушити норми карантину а спричинити своїми діями поширення захворювання, або спровокувати таку ймовірність. Для простих людей (не чиновників) це такі випадки, коли вони самі хворі і не виконують санітарні правила, або проживають разом з хворою людиною і не дотримуються правил поза межами домівки.

Сергій Войченко, юрист:

Сам по собі карантин введений без дотримання законів. Бо Кабмін мав вводити карантин за поданням державного санітарного лікаря. А його у нас не було з 2017 року. Кабмін абсолютно незаконно, мотивуючи це необхідністю, призначив на цю посаду Ляшка.

Насправді, що таке «громадське місце»  у нас прописано у законі про заборону куріння. Там йдеться про те, що це – під’їзди, ліфти, спортивні майданчики. Проте, наприклад у Києві, склали новий перелік громадських місць. Це – рекреаційні зони, сади, парки, сквери, площі, бульвари, проспекти, вулиці, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, підземні переходи, пляжі, кладовища, території загального користування, приміщення державних органів влади, підприємства, вокзали, аеропорти, зупинки громадського транспорту, прибудинкові території. Тобто у столиці маски потрібно фактично носити всюди.

По інших регіонах України кожен працівник поліції може трактувати це порушення, як хоче. От йдете ви по вулиці без маски і вже за це вас можуть оштрафувати на 17 тис. грн. Те саме стосується і бігунів, бо важко бігати у масці. Я вважаю такі заходи незаконними, але тут, як пощастить чи не пощастить з поліцейським чи суддею.

Чи законно вводити ці обмеження без запровадження надзвичайного стану?

Петро Олещук:

Введення надзвичайного стану є тим правовим інститутом, який дозволяє обґрунтовувати подібні екстраординарні заходи, що стосуються обмеження прав та свободи громадян. З іншого боку, у нас з суто політичної точки зору звикли розглядати, що  надзвичайний стан – це щось дуже страшне і його не треба запроваджувати. Натомість обмеження на основі підзаконних актів – це нормально. І ця тенденція у нас працює ще з 2014 року, коли ми з початком війни не оголосили воєнного стану, а ввели лише точкові заходи. Хоча цей підхід є неправильний. Бо надзвичайний стан – це правовий механізм, який запроваджується у цивілізованих країнах для обмеження прав громадян у подібних випадках. І можливо, спираючись на нього і варто було б вводити подібні заходи безпеки.

Сергій Войченко:

Ці дії суттєво обмежують права громадян України. Коли це все скінчиться, за це дійсно доведеться відповідати. Пригадую 2013-2014 роки, коли влада Януковича вводила обмежувальні дії та режим надзвичайної ситуації. Поліцію, суддів та прокурорів, які притягували людей до відповідальності, самих посадили на лаву підсудних. Таке може бути і після пандемії.

Чи потрібно і далі посилювати карантинні заходи?

Юрій Романенко, експерт Українського інституту майбутнього:

Ми повинні виходити з логіки здорового глузду, яка відштовхується від наших реалій. Наприклад, навіщо забороняти відвідування лісопаркової зони, якщо люди, котрі сидять вдома, все одно йдуть до супермаркетів, де 100% є хворі? На імунний виклик повинна бути імунна відповідь. Людей потрібно привчати бути обережними, мити руки, не лізти ними в очі. Так відбувається 99% заражень, як описав американський доктор Дейв Прайс. Потрібно тримати соціальну дистанцію і буде всім щастя. Людям треба сказати: «Життя триває. Ми вистоїмо, ми будемо битися за наше майбутнє. Зараз ми повинні пристосуватися і працювати в цих умовах. І ми повинні максимально запускати бізнес, щоб економіка почала генерувати ресурс для боротьби з вірусом».

Хоч і не зовсім в тему, але нагадаю: Під час Другої Світової війни мільйони людей працювали під бомбардуваннями. Так, мільйони людей гинули, але поїзди ходили, працювали театри і життя не зупинялося. Вірус, звичайно, небезпечний, але це не означає, що ми повинні в паніці чекати кінця світу.

Марія Бойко, «Вголос»