Колись подібних Саші людисьок називали покидьками суспільства, татями, розбишаками, злоцюгами. Потім вибрали, начебто, узагальнюючі поняття: пірати, корсари, розбійники, просто злочинці. Це ті, що не мають стримання своїх нікчемних звичок, ті, для яких головні цінності – це необмежена влада і диявольське золото. Щоправда, пізніше багатьох покидьків у літературі почали зображати, як ледь не героїв, приховуючи їх антилюдські вчинки. Та Саші дуже далеко до цього. Як і його няньці Раші. Ну, не вдасться Путіну стати новітнім Рафаелем Сабатіні. Бо бандит і кров (капітан Блад – з англійської «кров») – поняття неподільні. Як подвиги Саші у Донбасі. І от він обурився. Був би хоч привід значимим для його заяв. А то підірвали «Моторолу» – брата по крові і духу. Радів би Саша, що меншає конкурентів. Та ні: роздзвонив «во всю Ивановскую», перепудився так, що аж посинів від страху. Тому і почав усіх лякати. Нахаба заявив, звертаючись до військовослужбовців України, СБУ та Головного Управління розвідки Міноборони, що усі представники силових відомств – старші офіцери, які діють на окупованій території та їхні родини, віднині перебувають «поза законом». Примітивний Путінський блюдолиз (харчується ж обїдками) хизується, як мильна булька: «Коли ми прийдемо до вас додому,  ніякої милості до вас не буде… Ця смерть (кінець «Мотороли») для нас – не просто виклик, а виклик усій «республіці» (Читай ДНР). Ходіть тепер і бійтеся».

Ватажок бандитів Олександр Захарченко і вбивця, громадян РФ Арсен Павлов «Моторола» – побратими по крові жертв. А за духом – пра -, пра -, правнуки кровожерця і злодія Юрія Долгорукого, якого за «любов» до добра ближнього  вислали з Києва на окраїну – у Владимир і Суздаль. Він і прізвисько заробив за непоборне бажання поласувати чужим, щось поцупити довгими руками. І ніколи вже володар багнищ не повернувся до стольного града. Як завжди, московські історики нахабно збрехали про великого київського князя Юрія Долгорукого. Після дитячих років не побачив засновник болотної Москви більше ніколи славного квітучого Києва, як не вдасться цього і Саші з донецьких глибин.

Пірати, якщо не в бою, то гинули або на реї, або на ешафоті. Частіше на реї, у своєму колі, бо ватажки не могли мирно поділити здобич. Це саме так, як загинув пірат «Моторола». Шкода, що не дочекався засідання трибуналу. Але Саші, певно, присуду суддів не уникнути. Вже ніяка Раша не врятує.

Хоч круть, хоч верть:

все одно катюзі смерть!

Треба сподіватися, що «Раша тудей» повідомить про це з великою пишномовністю. Як 16 жовтня 1946 року Міжнародна комісія з ув’язнення головних  військових злочинців оприлюднила таку заяву: «Перед смертю нацисти (читай – рашисти), які знищили мільйони невинних людей, забували свої імена і навіть обмочували штани». Та хай їм грець!

Але цікавий збіг. Чомусь саме 16 жовтня 2016 року, через 70 років після заяви Міжнародної Комісії, у ліфті власного будинку вибухом рознесло Арсена Павлова «Моторолу». Тепер на черзі нікчемний Саша і примітивна Раша. Шкода, що черга велика і просувається дуже повільно. А сьогодні Інтернет пропонує найсучаснішу модель «Моторола» – 200» для ефективного використання в бандитському середовищі.