Про це розповів в інтерв’ю митрополит УПЦ КП Іоан Яременко Релігійно-інформаційній службі України (РІСУ).

Голова Синодального управління військового духовенства УПЦ КП митрополит Іоан Яременко нещодавно вийшов зі складу Ради душпастирської опіки (РДО) при Міністерстві оборони. Це він зробив на знак протесту, що там не підтримали його ініціативу про виключення представників УПЦ (МП) з членів Ради.

Рада душпастирської опіки (РДО) – це дорадчий орган при Міністерстві оборони, в який згідно з Положенням про цю Раду входили представники низки конфесій для взаємодії зі Збройними силами. Так вона функціонувала ще задовго до війни і Московський патріархат туди входив з самого початку існування РДО.

«Але у 2014 році почалась війна, в умовах якої позиція УПЦ (МП) набула відверто агресивних, деструктивних та антиукраїнських ознак. Тому у 2015 році я звернувся з листом до членів РДО з пропозицією переглянути доцільність перебування УПЦ (МП) в складі Ради. Тому що не уявляв, як в дорадчий орган при Міністерстві оборони може входити релігійна структура, яка неодноразово була помічена у сприянні ворогові у зберіганні зброї, покриванні та прямому благословенні своїми священиками сепаратистів та іноземних найманців, щодо якої є факти особистої участі її священиків в бойових діях із зброєю проти Української армії і тому подібне», – переконаний митрополит Іоан.

Але тоді РДО відмовилась приймати дане рішення, пояснюючи це відсутністю деструктивної діяльності цієї конфесії. Було запропоновано «вивчити цю справу кожною конфесією». Це «вивчення» затягнулось більш ніж на рік.

«На останніх зборах я звернувся до членів РДО знову з інформацією про деструктивну діяльність УПЦ (МП) і запропонував виключити її з членів Ради», - наголосив митрополит Іоан.

Тим часом багаторазово наші військові священики чули здивування і обурення від воїнів, коли ті дізнавалися, що УПЦ (МП) присутня в Раді – дорадчому органі Міністерства оборони України. Нам соромно їм про це говорити.

«Ми не хочемо бути учасниками легалізації Московського патріархату у Збройних силах України, яка дасть можливість цій структурі виконувати завдання, які були поставлені перед нею ще на початку 1990-х років – а саме утримання України в орбіті впливу Кремля», – заявив митрополит.

Недопущення священиків Московського патріархату у військові частини – це явище далеко не унікальне, Україна тут не першовідкривач. В багатьох державах це розглядається не як дискримінація, а як питання національної безпеки. Як приклад можна навести Естонію, де в усі силові органи не допускаються священики Московського патріархату (причому представники Вселенського патріархату там присутні).

У 2015 році було прийнято нову редакцію Закону України «Про воєнну доктрину України», де серед загроз воєнній безпеці України названо можливість виникнення збройного конфлікту всередині держави, інспірованого Російською Федерацією за участю терористичних угруповань у взаємодії, в тому числі з релігійними організаціями.