Crippled Black Phoenix "A Love Of Shared Disaster" (2007)

Концептуальні та дарквейвні гібриди-треки вікінгів у суворому Північному морі, де скриплять щогли і монстри вальсують з дном корабля. Молитви під час шторму і шторм в кожному звуці молитви. Живий і жирний звук в животі самого морського диявола.

Це набагато краще, ніж останній альбом кашалотів пост-року Explosions In The Sky "All Of The Sudden I Miss Everyone" (2007), які вже, здається, задовбались мейкати бомбочки. Це в принципі, краще, ніж остання штука 65daysofstatic "The Destruction Of Small Ideals" (2007). І хоча ті всі порівняння до одного місця, але цей чорний фенікс кращий, ніж веселка розбрендованих радіохедів.

Це Crippled Black Phoenix. Майже 16-ть чоловік. Серед яких Домінік Атчісон (басист Mogwai), барабанщик Electric Wizard Джастін Грівз, Енді Семменс та Костас Панагійоту з Pantheist, Джо Волк з Gonga, Наєл МакГохі з 3D House Of Beef ітеде.

Продюсував всіх цих аргонавтів дарквейву (не музичного стилю і не окупантів території Dead Can Dance (хоча й дуже тепло))  Джефф Барроу з Portishead. Компанія, як видно, не хіла, ну й музон відповідний + жива англійська в читанці "The Northern Cobbler" під акомпанемент піано і гітари.

Майже 10-ти хвилинний загадковий світанок "The Whistler" з чайками на борту і з переходом на 2:45 в афігезну тематику "In Every Dream Home A Heartache" від Roxy Music з альбому "For Your Pleasure" (1973).

"When You're Gone", "Long Cold Summer", "Goodnight, Europe" як ще один привіт Roxy Music та їх "A Song For Europe", "My Enemies I Fear Not But, Protect Me from My Friends", "You Take The Devil Out Of Me", "I'm Almost Home" то всьо якась епічна круговерть смерті в природі, де навіть тінь сонця є звичайним її (смерті) шпіоном.

Під такий поховальний саунд вікінги в своїх льодяних трунах гвинтами розсікають будь-яку спробу втечі від смертоносної коси. Тільки от втечу куди? Всі ритуали давно пройдено. Ініціації забуто. Лишився останній човен. Вниз за течією. Чим далі від титанікових спроб ("Sharks & Storms/Blizzard of Horned Cats") дурних піплів вчепить останніми зубами за своє сіре життя.

От такий монументал. Такий епос. Така реальність. Таке життя. Така любов. Такий міф. Хоча, не забувайте про чорного кульгавого, чи то скаліченого фенікса. Всі інші алюзії ваші.

1. The Lament of the Nithered Mercenary
2. Really, How'd It Get This Way?
3. The Whistler
4. Suppose I Told the Truth
5. When You're Gone
6. Long Cold Summer
7. Goodnight, Europe
8. You Take the Devil Out of Me
9. The Northern Cobbler
10. My Enemies I Fear Not But, Protect Me from My Friends
11. I'm Almost Home
12. Sharks & Storms/Blizzard of Horned Cats

Dälek "Abandoned Language" (2007)

 

Авангардний реп Dälek від вищезгаданого лейбла "Ipecac Records". До піздєца крутий альбом з репом на живих машинеріях індастріелу. Просто, до піздєца крутий альбом. Живий з видертим мясом. З живою ненавистю. З кров'ю на руках.

Слабонєрвних і вагітних просім удаліться. Стіна індастріела і нойза з лайфовим репом. Тут на ніч лишатись абсолютно не варто. З'їдать і роздавлять. Хто вам казав, що ці будинки, заводи, фабрики і пароплави мертві? І хто вам сказав, що тут є день? Іржа – це тільки кров. Вуличні акули ніколи не сплять. Метелики – лише наживка.

"Paragraphs Relentless", "Content To Play Villain" своїми монотонними жорнами розмелять залишки розуму на елементарні частинки і загіпнотизують своїм генераторним спокоєм суїциду. "Lynch" запросто переїбе током.

"Starved For The Truth" своїми фріджазовими саксовими сиренами, якщо не доведе до сказу, то швидше завезе на цвинтар, аніж в лікарню.

Загіпнотизований відчай наступних треків пришвидшить і до того нестримний процес пробігання вашого життя від народження до смерті.

Дивний, сильний і гіперкрутий симбіоз гіпнотизуючого репу, як протесту індивідуальності та гіпнотизуючого індастріелу, як урбаністичного колективного несвідомого машинерій, роботів, механізмів. Крейзанута паралізуюча сила з нехілим ядерним зарядом. Незабутнім зарядом.

1. Abandoned Language
2. Bricks Crumble
3. Paragraphs Relentless
4. Content To Play Villain
5. Lynch
6. Stagnant Waters
7. Starved For Truth
8. Isolated Stare
9. Corrupt (Knuckle Up)
10. Tarnished
11. (Subversive Script)

Battles "Mirrored" (2007)

Веселий, ненапряжний і головне, розумний мат-роковий альбом від Battles з елементами броунівського авангардного руху. Солянковий разгардіяш і барабаний каламбур зі свистовими петлями Нестерова та диким-предиким стьобом від барабанщика Tomahawkа John-а Stanier-а, David Konopka з Lynx + Ian Williams з Don Caballero та Tyondai Braxton.

Весела штучка з різноманітними приколами, заскоками, запілами, звуковими ласо та іншою коктельно-котельною ерудицією.

Тут і "Tonto" – прикольне свідоцтво про народження роздовбаної дитячої штучки-дрючки з корбою для видобування китайських звуків, яке змінюється електронним вгризанням в асфальт та перестрілкою барабана та гітари. + бубєнци, і тройка удалая мчиться в степь. І дивний стьоб над японськими мінімалістами і нойзовиками. І ще якісь дивні натяки на De Phazz.

Тут і "Leyendecker" з оперним стьобом мультяшних войсів над знойними женщінами шоу-біза під монотонно-примадонний реліз ліри.

Тут і "Bad Trails" з басованими кавалками радіохвиль і хрумканням радіоефірного снігу під завивання шаманів з далекої тундри в нью-йоркських метрополітенах.

Тут і "TIJ". Індастріальна фабрика-парова махіна, яка ніяк не може завестись під робітничі тріщалки та "ей і ухнєм". І той час, коли сотні голодних_замурзаних_замерзлих пролєтаріїв паряться в поті чола над фабричною корбою в повній темноті, хтось в в білих рукавичках ходить за їх спинами і пускає різнокольорові мильні бульбашки з ліхтариками всередині.

Цей чувак ходить між ними, пускає бульбашки, завиває мультяшним голосом і грає соло на гітарі. 7 хвилин і він ще живий. Безбашені конвеєрні танці Чарлі Чапліна з фрагментами індастріального рамамба-харум-мам-бурума та гітарними примочками на нашому паравозі, який впєрьод лєтіт.

Тут і класна "Prismism" і море інших мігалкових гітар в темній кімнаті з гітарною світломузикою та атональністю райдуги-веселки під час клоунських циркових шарад з засовуванням голови в пащу лева. Факіри звуку. Дервіши музичної географії.

1. Race - (In)
2. Atlas
3. Ddiamondd
4. Tonto
5. Leyendecker
6. Rainbow
7. Bad Trails
8. Prismism
9. Snare Hangar
10. Tij
11. Race - (Out)

Tomahawk "Anonymous" (2007)

Майк Паттон вийшов на хайвей війни з 3-м альбомом свого проекту Tomahawk. Колишньому вокалісту Faith No More не сидиться на місці і після крутого минулорічного Peeping Tom-а, він закинути свої експериментальні томагавки в далеку доколумбівську епоху наших червоношкірих братів.

В активному шаманстві навколо тотемних вогнів йому хелпають вищезгадуваний барабанщик John Stanier та гітарист Duane Denison з треш-металової банди U.S.S.A.

На викликання духів та танці з Маніту зібралась ціла компанія живих, мертвих, а отже, ще більш живіших. Див. тільки назви треків: "Ghost Dancer", "Red Fox", "Cradle Song", "Antelope Ceremony", "Sun Dance".

Усі ці індіанські раритети ніжно і з любов'ю завернуті в електронні штучки, гроулінг, гітарний саспенс та барабаний містицизм неназваної вистави Майка Паттона. Дощ, вогонь, ріст трави все має тут свої функції і все тут шаманить по-чорному.

"Ghost Dancer" і "Cradle Song" своїми червоними мурахами під шкіру. "Red Fox" – без лишніх питань просто зафігачить в голову. "Antelope Ceremony" та "Song Of Victory" – своїм ритуальним стьобом. "Omaha Dance" – напевне б сподобалась Земфірі. "Sun Dance" і "Totem" – Сержу Танкяну. "Mescal Rite 1" та "Mescal Rite 2" – своїми різнополярними приходами та гарною травою. А маленька "Long, Long Weary Day" здивує свої середньовічним пофігізмом.

Всім фанатам Фенімора Купера, також гуронам, ірокезам, могіканам та всім всім всім дітям Сонця присвячується.

1. War Song
2. Mescal Rite 1
3. Ghost Dancer
4. Red Fox
5. Cradle Song
6. Antelope Ceremony
7. Song Of Victory
8. Omaha Dance
9. Sun Dance
10. Mescal Rite 2
11. Totem
12. Crow Dance
13. Long, Long Weary Day

Kaada "Music For Moviebikers" (2006)

Красівий і елегійно-панахидний саундтрек норвежця Джона Каади на тому ж лейблі Паттона "Ipecac Records". Красівий і відспівувальний музон до класіческіх фільмів про вікторіанську епоху та "Хроніки Нарнії" Клайва Стейплза Льюїса.

Ще одні колискові фортепіанні етюди. Ще одні дерев'яні іграшки (в гарному сенсі) без своїх малолітніх господарів. Коники там різні, крісла-качалки, плєди, камінчики, чай з малиновим варенням.

Хорові відкриття Аліси в країні чудес. Годинники на ланцюжку і повний касміческій катарсіс. Всі плачуть хором, ніби разом з Колумбом відкривають Америку.

Всьо сумно і пазітівно, але не слащаво, як кажуть рассєянє. Хоча, не зважаючи на розписану геніальність проспіваного матеріалу, є в тому щось відштовхуюче. Щось таке молокососне і маминосиночне. Ну, але гімни людській дружбі та всьому світлому_доброму_і_вічному – то святе.

Камерний оркестрик, скрипки, фортепіано, дзвоники, віолончелі для мертвих кімнат з навалом вищезгаданих іграшок. Традиційна північна меланхолія та набір інших повнометражних штампів і короткометражних лєкал. Арії снігурочки і діда морозка в період полярної зими з 1837 по 2006 рік.

1. Smiger
2. Mainstreaming
3. From Here On It Got Rough
4. Spindle
5. The Mosquito And The Abandoned Old Woman
6. Julia Pastrana
7. No Man's Land
8. Daily Living
9. The Small Stuff
10. Celibate
11. Retirement Community
12. Birds Of Prey
13. In Hora Mortis