Поки у світі лютує пандемія коронавірусу, багаті люди зі всього світу не стоять осторонь і жертвують значні суми на боротьбу з інфекцією.  

І у той час, коли Білл Гейтс віддає на розробку вакцини проти коронавірусу 20 мільйонів доларів, італійський модельєр Армані виділяє понад мільйон доларів на боротьбу з інфекцією, футболіст Тотті закуповує 15 апаратів для вентиляції легенів – «Міжнародні авіалінії України» під ажіотаж у рази підвищують ціни на квитки – для тих же ж українців, які повертаються додому – у 2-12 разів! 

Більше того: поки китайський мільярдер Джек Ма дарує Україні мільйон експрес-тестів для виявлення коронавірусу загальною вартістю 80 мільйонів доларів, наші олігархи спорожнювати сейфи не поспішають.  

Приклад показує «Нова пошта»: виділяє 25 мільйонів гривень для лікарень – при цьому просить бізнесменів не бути байдужими і долучатися допомогою. Ті ж сильно допомагати не поспішають. Чути лише про маленький вклад мільярдерів Ахметова та Пінчука, які скидаються на тести і апарати. То ж гордих і заможних кличуть  на Банкову і просять скидатися. І одним з перших благодійником стає Ярославський: виділяє $3 мільйони на боротьбу з коронавірусом.

Але у цій ситуації дивує поведінка не лише бізнесменів, а й простих українців, які встигають наживатися на чужій біді.

Антон Іовенко, який мешкає у Варшаві, розповідає ЗМІ: у зв’язку з карантином у Польщі ціни на проїзд до України зросли в 4 рази. За дорогу з Варшави до Івано-Франківська просять 400 злотих (2664грн), раніше ціна була 100 злотих (666 грн). І такі високі ціни на проїзд вперше. 

А у київському супермаркеті, що знаходиться на вулиці Здолбунівській, продають медичні тришарові маски на резинках по 1200 грн за пачку.

Сьогодні потрапив в Novus на : вулиці Здолбунівська, 7Г. Їхав до друзів на день народження, хотів купити солодощі ….

Опубліковано Yuri Bauman Субота, 14 березня 2020 р.

Виходить, що одна маска коштує близько 25 грн, хоча ще недавно в аптеках її вартість становила близько 2 грн. Українці вже б’ють на сполох та звертаються до Антимонопольного комітету України, особливо після повідомлення, що в  аптеках такі ж маски продають по 2400 грн за пачку. А на популярні тепер антисептики ціна злетіла майже удвічі (від 30 до 50 грн).  

Шокує ситуація і з тестами на виявлення коронавірусу – особливо у приватних клініках. Українка Віолета Лісіна пише, що днями тест коштував 1400, а Ніна Міщенко згодом повідомляє, що вартість тестування майже одразу ж злетіла до 16 000 гривень.

«Як вам спиться вночі?», – питають шоковані і розлючені українці своїх співвітчизників. 

Чому ж українці у час біди наживаються одні на одних? Та чи варто й надалі в Україні очікувати злету цін? Про це «Вголос» поцікавився у екс-міністра економіки Володимира Ланового, економіста та директора Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна та психолога Валентина Кіма. 

Що може бути з цінами?

Володимир Лановий: 

Так вже склалося: коли немає доступних товарів чи продуктів  – люди готові купити їх за будь-яку ціну – і на цьому наживаються комерсанти, особливо оптовики. Вони ж прораховують все, занурюючись у свої логістичні схеми і накручують ціни та дають вказівки їх підвищити. Але вся ця ситуація не триватиме довго – спрацюють ринкові умови. Оскільки зараз досить висока ціна на певні товари, то їх надзвичайно вигідно продати – і їх максимальну кількість виставлятимуть на полиці – тому ці товари з’являться. А це означає: я купив сьогодні на 5 днів і протягом 5 днів вже у магазин за цими товарами не піду – тому вони все ж частково залишаться на полицях. Відтак, люди самі створюють і піддаються паніці і скуповують усе, що бачать. 

А те, що МАУ робить – це взагалі несумісне з нормою. Адже ціни на авіаквитки загалом регульовані і на них також є певні обмеження – і просто так захотіти і підвищити – такого бути не може. Тому всі ці виправдання про вимушене збільшення цін на авіаквитки – це нісенітниці і брехня, адже  перельотів щодня є багато, та й рейси можна поєднувати. Тому таке збільшення цін – це банальна нажива на людях. Хоча приватний бізнес завжди викручується в екстраординарних ситуаціях – і це факт. 

Олег Соскін:

Бачимо, що і у світі, і в Україні через коронавірус почалась паніка. А правлячі кола у багатьох країнах виявились абсолютно не здатними до боротьби з цією надзвичайною ситуацією. І все зводиться до того, що країни перетворюють у концтабори, а людей – у в’язнів. 

Важливо не допускати у країні монополій, адже ціна на найнеобхідніше, може сильно злетіти 

В Україні, думаю, ситуація, на жаль, розвиватиметься погано, бо епідемія – тільки на старті. Тому, окрім медичного аспекту, варто подбати і про економічний: важливо не допускати у країні монополій. Адже ціна на найнеобхідніше, зокрема на ті ж маски може сильно злетіти зараз. А за такими тепер монополістами, як МАУ має стежити Антимонопольний комітет, адже тут зрозуміло, що таке підняття цін – це змова. 

При цьому, якщо є велика потреба у масках, то я не розумію: невже не можна їх виготовити у великій кількості, адже ж матеріали для цього є? І виробництво масок можна налагодити. Так само і – про костюми для лікарів, тощо. Тим більше в Україні є ж відповідний резервний фонд для фінансування надзвичайних ситуацій, голови ОДА та мери та голови ОТГ мають свої фінанси. Треба допомогти підприємцям відкрити та налагодити такі виробництва. Але що головне – немає ініціативи.

Наші мільярдери долучаються реальною допомогою? 

Олег Соскін:

Зібрати всіх українських мільярдерів – а їх у нас близько ста, саме доларових мільярдерів – варто. При цьому їм треба сказати: «Ситуація критична: якщо країна не витримає, то й ви тут здохнете всі. Тому давайте ухвалимо рішення: хто з вас скільки жертвує у Фонд національного порятунку». І це правильно. А ще краще: варто було би всіх наших мільярдерів поставити перед фактом: пожертвувати хоча би по 10%  від своїх статків. Бо вони ці гроші і так не заробили, а просто нажили,  працювали під бандитами, починаючи з часів Кучми, який захопив владу в Україні. Тому зараз мільйон спокійно кожен з них може віддати у Фонд. 

Володимир Лановий:

Наші олігархи хочуть допомагати людям за рахунок держави, з якої вони просто п’ють кров

При цьому, я вважаю, що у всій цій ситуації українські бізнесмени, які пов’язують себе з Україною, подумають: як допомогти сьогодні, а би завтра все повернулося прибутком для них. Якщо ж бізнесмени, а це переважно олігархи, думають, як вижимати соки з країни і відкачувати все за кордон, – тут не допоможеш. Бо національна буржуазія має бути свідомою – в іншому випадку фінансисти не допомагатимуть, а лише наживатимуться на людях. 

Однак наші олігархи хочуть допомагати людям за рахунок держави, з якої вони просто п’ють кров. Навіть якщо запустять який проект допомоги, то потім вимагатимуть його відшкодування на державному рівні. Відтак, з цим прошарком населення майбутнє і сьогодення країни пов’язувати не можна.

Українці не здатні на добровільну допомогу, як інші європейці? 

Олег Соскін:

В українців немає солідарності – і ми це бачимо на таких прикладах, коли вони своїх же земляків підвозять за захмарні гроші, банально наживаючись на чужій біді. І у такі моменти, що ще жахливо: у багатьох людях прокидається тваринна сутність, бо кожен хоче вижити і під час паніки не звертає уваги на тих, хто поруч. При цьому існує величезна небезпека, що можуть початися погроми магазинів та пограбування. Тому влада має працювати з населенням. 

Валентин Кім: 

Я не чув, аби за кордоном були такі прикрі випадки спекулювання – а в нас такі випадки є. І це пов’язано не стільки з ментальністю українського суспільства, скільки з його нерозвиненістю. Ми – все ще нащадки радянської епохи, ми все ще переживаємо наслідки падіння Радянського Союзу. І це проявляється перш за все в тому, що люди дуже слабо прив’язані до суспільних морально-етичних норм. Радянський Союз протягом десятиліть свого існування зробив так звану «медвежу послугу» для нашого суспільства – знищив довіру до суспільства і до суспільних інституцій та цінностей. Тобто люди перестали довіряти суспільству та іншим, почали зневажливо ставитися до певних морально-етичних норм, які є зразком європейських цінностей. 

Довіра до влади та суспільства в українців – на наднизькому рівні, спрацьовує принцип виживання 

Тому ми бачимо, що у людей включаються інстинкти виживання, адже довіра до влади та суспільства у нас знаходиться на наднизькому рівні. І у цій ситуації, коли довіри немає, люди розуміють, що, окрім них самих, ніхто не може заопікуватися ними. Потреба у безпеці, яка є однією із базових у суспільстві, у нашому суспільстві  не задоволена. Українці досі відчуваються захищеними лише, коли біля них є велика огорожа. Вони закриті, не сильно довіряють світу і досі думають категоріями захисних веж. Тому поки наше суспільство не відчує себе у безпеці, доти ми не зможе проявляти ті цінності, які властиві Європі. І далі формуватимуться у суспільстві такі моделі поведінки, коли українець наживається на біді свого земляка. Але тут постає інше питання: зможе взагалі наше суспільство такі цінності проявити? І тут у мене виникає великий сумнів. 

Хоча відмінність між українцями і європейцями справді існує: адже іноземних  мільйонерів та бізнесменів ніхто не збирає, вони самі виявляють бажання фінансово допомогти. І тут різниця не у ментальності, а у вихованні, причому вихованні нації. Наша нація виховувалася у стані, коли протягом декількохсот років ми не довіряли владі. 

Тому для того, аби ми побачили масові приклади людяності, потрібно, аби виросло інше покоління українців. Бо теперішнє неспроможне проявити такий морально-етичний бік. В українців існує та зараз спрацьовує принцип персонального виживання. У нас є випадки допомоги, але вони поодинокі, хоча те, що вони є, це вже добре.

Як врегулювати цю ситуацію, зокрема з цінами? 

Володимир Лановий: 

Наш Уряд зараз має діяти екстраординарно, адже існує загроза не тільки з точки зору охорони здоров’я через коронавірус, але й з точки зору ціноутворення, курсу, наявності чи відтоку валюти. Тому тут надзвичайні і жорсткі методи потрібні для врегулювання ситуації: зокрема обмежувати імпорт, щоб валюта не «тікала» з країни. Ще що важливо: ціни на нафту у світі впали, тому мають знизитися також ціни на газ у Європі. Отже, треба адекватно змінювати фінансові баланси «Нафтогазу», оскільки їм треба менше грошей на закупівлю. Також вони матимуть можливість знижувати ціни на газ для населення усередині країни. 

Загалом ситуація зараз пікова, тому потрібно запроваджувати надзвичайний стан, навіть включати поліцію – бо треба зберегти націю. Тому адміністративно-силові заходи у цій ситуації необхідні, проте вони мають бути конструктивними. 

P.S. Про імовірність запровадження надзвичайного стану – невдовзі у наших публікаціях.

Марія Волошин, ІА «Вголос»