Дрім-тім імені коктейлю Молотова вирішила вийти з тіні другого ешелону львівської обласної політики та дати хорошу іскру. Їм набридло сидіти на лаві запасних під час команд масової приватизації, яку успішно проводять їх старші товариші. Молоде вино заграло новими майновими питаннями і потребує фірмових хутряних виробів.

Земельні питання – ось наріжний камінь, на якому хочуть збудувати свої захисні ранчо нові галичани, опираючись на підкачане футбольним м’ячем, плече Петра Олійника. Такою є одна з мультиплікаційних версій їх сірокардинальської криші. Іншу версію читайте в останньому абзаці.

Бо як відомо, з народної мудрості, під лежачий камінь земля не тече. А земля – це святе. Це наше всьо. Це всі гроші. Про це вже знала навіть Ольга Кобилянська.

Дрім-тім з дикого заходу вирішила виграти усі підбори у команди старших супротивників та зробити море перехватів на ворожій частині майданчику. Індивідуальна стратегія та харизматична тактика допоможе їм, як вони вважають, буцнути повний кошик 3-очкових приватизаційних кидків.

Їм набридло "стоять в сторонке, платочки в руках теребя". І це в той час коли на Львівщині відбуваються такі приватизаційні звершення, що дивується навіть сам Марс зі своїми страхами і фобіями.

Але не все так добре, як я пишу. Пресуха відбувається в натягнутій, заглюченій обстанівці. Незатишно, напружено та скуто. Ніби й не холодно в 307 кімнаті. Обігрівачі стоять. Враження таке, що хтось їх пендалєм виштовхнув на арену цирку ходити по канату, а вони ніколи в житті такого ж не робили. Єдиним ареалом їх дотеперішньої діяльності було лише подавання фокусникам та жонглерам їх реквізиту.

Загальні пафосні речі: нові фейси в львівській політиці, "наша група є тестом на демократичність в облраді" (добре, що не тестом на вагітність). Народ має знати, як депутати голосують з тих чи інших запитань (це ніби підвищує відповідальність). Бо як вважають нью-галичани, народ цікавить лише 3-речі? Приватизація, майно і земля. В цій ситуації, Роман Віктюк, зі здивованим обличчям, би сказав наступне: "який б***ь народ?"

Ведуча пресухи Ірина Чуян, то взагалі, фантастична казкарка. Вона розказує дотепні байки про те, як стаханівськи попрацювала група за це місяць! Як багато вона зробила для батьківщини! Як вона (група) любить Україну!

Від її літаючого килима не відстають у своїх логічних опініях і присутні однодумці з "Нової Галичини": Паска, Підляшецька, Рожнятовський та Пазиняк, які не хочуть бути сірими кнопкодавами, а приймати безпосередню участь у приватизаційних розборах польотів.

В усьому спектрі їх голосів: від високого войсу церковного служки пана Паски (прізвище зобов’язує) до серйозного і не розслабленого пана Рожнятовського, в проміжках навколоаптечного войсу пана Пазиняка, чути лише одне – їх цікавлять лише найприбуткові види бізнесу, які вони хочуть захистити від злоякісної приватизації.

При усій тій майновій катавасії вони не забувають наїхати на Тендерну палату України з приводу "законності висновку Тендерної палати України про легітимність свідоцтв виданих вузами Львівщини та України про проходження навчання та підвищення кваліфікації членами тендерних суб’єктів господарювання області". Для цього вони звернулись до Антимонопольного комітету України.

А як відомо, Тендерна палата України, більше місяця тому, наїхала лише на одного депутата Львівської облради – Богдана Буцу. Ну й тепер настав час депутатської вендетти?

фото: альбом "Be Still Please" від Portastatic