Пане Валентине, перш за все, розкажіть, будь ласка, які причини виникнення товариства, яка була ситуація того часу?

Мало хто з сучасних істориків згадує той час. Але 1867 рік був для Галичини роком катастрофи. Тоді Австрія перетворилася на Австро-Угорщину і змушена ділитися з угорцями владою. При ній хорвати, поляки, які були тоді агресивніші, теж добилися великих прав. Того ж року в Галичині офіційною мовою замість німецької стає польська, котра була головною у всіх сферах державного життя провінції. Поляки «захопили» адміністрацію, офіційно вона була австрійська, а фактично польська.

Чим було для України заснування НТШ?

Після 1867 року українці рік за роком мусили брати реванш, поступово відвойовувати позиції. Першим таким реваншем був 1868 рік, коли була заснована «Просвіта». Спочатку думали, що заснували ще одне товариство, Ніхто не знав, яку воно відіграє роль. З часом «Просвіта» відіграла величезну роль в українському відродженні тут, на Західній Україні, вберігши  українців Галичини від полонізації. Після революції 1905 року вона пішла далі на Схід.

Другим реваншем у 1873 році було заснування Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Фактично то була Українська Академія наук. Особливо коли Михайло Грушевський, історик величезної ваги, приїхав до Львова і став діяти в рамках НТШ. Це одразу поставило українців у краще становище у порівнянні з поляками, бо поляки тут на західноукраїнських землях у Львові такого калібру наукової інституції не мали. У тій конкуренції з поляками ми стали першими.

При чому, Наукове товариство імені Тараса Шевченка стало першим видимим прикладом співпраці між східняками (кажучи з гумором) і галичанами. З одного боку, в Галичині були умови для створення такого товариства, оскільки австрійський уряд не в змозі був заборонити цього. У Києві його не можна було заснувати. З другого боку, в Галичині не було багатих українців.

Великими землевласниками були поляки або сполячені українці, торгівля і промисел були у руках жидів або німців. На Східній Україні збереглися ті нащадки козацьких родів, які офіційно були так званим російським дворянством, а просто були українськими патріотами. Один із них – Євген Чикаленко – великий землевласник із Полтавщини. Він дав за своє життя величезні суми на різні українські установи. Там було таких багато людей. Отже, ця співпраця – ситуація в Галичині плюс гроші з Наддніпрянщини разом зробили можливим, щоб вдалося заснувати українську Академію наук, яка пізніше зробила дуже багато. І аж «визволителі від хліба і масла», які прийшли у 1944 році до Львова, закрили це товариство.

Висновок: НТШ ‒ це дуже важлива сторінка у нашій історії. Коли українці крок за кроком почали відвойовували позиції, на цьому шляху повернення НТШ було значним важливим кроком.