Івано-Франківська та Львівська обласні ради дозволили компанії «Шеврон» видобувати сланцевий газ на Олеській площі. Ці події викликали величезний резонанс в Україні. Низка ЗМІ взялися активно лякати людей екологічними катастрофами і ледь не кінцем світу, замість об’єктивно розповісти про всі переваги та ризики видобування сланцевого газу в Україні.

Ні для кого не таємниця, що «Газпром» в особі Кремля веде широкомасштабну «антисланцеву» кампанію на протидію видобутку сланцевого газу. Це зрозуміло, оскільки для Москви – це послаблення геополітичного впливу на нашу країну. Таку ж кампанію російські спецслужби розгорнули в Польщі та інших європейських країнах.

Найперше, що люди сьогодні мають розуміти у питанні видобутку сланцевого газу це те, що економіка України зараз як ніколи потерпає від дорогого імпорту енергоресурсів, насамперед, природного газу. Відомо, що Україна залишається країною з найбільшим у світі річним споживанням газу  на одиницю ВВП. Це позначається на загальній економічні ситуації в країні і на добробуті громадян.

Далі, кожен має ознайомитися з текстом угоди з компанією «Шеврон». Вона доступна для обговорення за наступним посиланням: https://docs.google.com/document/d/10vwcsLZZoCMOICrKWDxPN5TNHpXlaxU9ZYIZJ4GGZpA/edit?pli=1

В угоді ключовими є питання розподілу прибутків між сторонами, компенсація органам місцевого самоврядування за експлуатацію родовищ, забезпечення екологічних ризиків через певні зобов’язання сторонами. ВР прийняла законопроект про передачу 10% виторгу від сланцевого газу регіонам. Згідно з документом, обласна рада, на території якої ведеться розробка корисних копалин, зможе отримати половину від цих 10%, чверть суми отримає районна рада, ще чверть – сільрада. Закон пропонує виключити відповідні кошти з доходів загального фонду держбюджету і включити їх у місцеві бюджети розвитку.

Крім того, в проекті угоди надана Програма робіт з геологічного вивчення, яка дає можливість уявити масштаб кількості планованих свердловин. Цього досягнуто завдяки зусиллям депутатів Львівської та Івано-Франківської обласних рад та відстоювання інтересів місцевих громад.

Звичайно, треба розуміти і чисельні законодавчі прогалини та недопрацювання, які треба якомога скоріше виправляти.

Важливе питання, яке ні органи державної влади, ні компанії-інвестори не поспішають вирішувати – це суспільне обговорення та поширення інформації про видобуток сланцевого газу. Відсутність такого обговорення визнано в ЄС проблемою №1, яка загрожує заблокуванню видобутку сланцевого газу. Адже, найбільший міф, який сьогодні активно поширюють в Україні, стосується екологічних загроз.

Звичайно видобуток сланцевого газу не є на 100% екологічно безпечним. Але й жодна інша діяльність людини не є на 100% безпечною для довкілля. Приміром, видобуток вугілля призвів до екологічної кризи на Сході України. Нині 1,5 тисячі тліючих териконів забруднюють повітря Донбасу небезпечними хімічними речовинами, а просідання порід загрожує регіону землетрусами. Шахти пронизують водоносні шари, забруднюючи питну воду майже всіма елементами таблиці Мендєлєєва. Традиційні методи видобутку нафти та газу забруднюють повітря, грунт та водойми фенолом, бензином, етиловим ефіром, іншими канцерогенними речовинами. А що вже казати про видобуток та переробку уранових руд в Дніпропетровській, Миколаївській, Кіровоградській областях! Відвали шахтних порід містять уран, торій, радіоактивний газ радон.

Технологія видобутку сланцевого газу методом «гідророзриву» передбачає створення системи вертикальних та горизонтальних свердловин, в які під тиском закачується суміш з води, піску та наповнювачів, що підвищують в’язкість розчину і викликають просторове утворення мікротріщин та збільшення площі дренування. Після зниження тиску вода вільно витікає з утворених тріщин, а пісок не дає їм закриватися для вільного витоку газу. Воду, що відкачали, мають піддавати очищенню і використовувати повторно для проведення гідророзривів.

Про цю технологію розповідають як про найбільше у світі зло. Тому люди мають знати, що така технологія як гідророзрив пласта використовується з 50-60-х років минулого століття при традиційному видобутку нафти та газу і на Заході, і на території СРСР, а нині – в пострадянських країнах. В Україні гідророзрив пласта застосовують з 60-х років минулого століття.

Експерти спростовують й твердження щодо загрози забруднення підземних вод через "сланцевий" видобуток. Гідророзрив пласта відбувається на глибині 2-4 км, тоді як водоносні шари знаходяться на глибині 05, км і менше. Тобто питну воду відділятиме 1,5-3,5 км від місця гіродозриву породи. Щодо хімічних реагентів, то при сланцевому видобутку їх склад фактично той же самий, що й при традиційному гідророзриві пласта. Це хімреагенти, які широко використовуються в харчовій, фармакологічній, косметичній промисловості, при виробництві пральних порошків тощо. 80-90% суміші відкачується зі сверловини для повторного використання, або очищується майже до стану питної води в разі зливу у водойми. Але звичайно, Україна має контролювати стан очистки цієї води, і з цим ніхто не сперечається.

Ще один важливий факт – тендери на освоєння українських ділянок отримали дві компанії, що входять до числа провідних у світі. Вони володіють найбільш досконалими технологіями: американська «Шеврон» та британо-нідерландська «Шелл». Ці компанії працюють в країнах, де контроль за впливом на навколишнє середовище набагато жорсткіший ніж у нас.

Польща швидше за нас ухвалила стратегічне для своєї країни рішення і фактично стала флагманом у промисловому освоєнні новітніх альтернативних енергоресурсів у Європі. Невже ця держава не дбає про екологічну безпеку?! За прогнозами експертів, видобуток сланцевого газу в Польщі дозволить знизити ціни до 200 дол за 1 тис кубометрів газу, в Україні до 150-200 дол. Окрім того, в Польщі уже на сьогодні радикально збільшили кількість робочих місць в металургійній, будівельній і машинобудівній галузях, а доходи тих районів Польщі, на території яких почався видобуток уже виросли на 10-15 відсотків, рівень заробітної плати зріс на 15-20 відсотків. Але не лише це стало ключовим мотивом для польських еліт у питанні видобутку сланцевого газу. Енергетична безпека країни, здешевлення ціни енергоносіїв і подолання енергозалежності від Кремля стали підставою оголосити видобуток сланцевого газу національним пріоритетом Польщі.

Насправді для України питання національної безпеки стоїть значно гостріше, ніж для Польщі, яка вже сьогодні є членом ЄС і НАТО. Енергетична незалежність – це ключова складова державної незалежності України. І загроза для нас, саме у питанні видобутку сланцевого газу, є набагато масштабнішою, зважаючи на кількість різношерстих "агентів впливу" Кремля, що діють в Україні. Тому, якнайшвидший промисловий видобуток сланцевого газу має стати одним з ключових пріоритетів для України.