Оксана Ракус-Жмурко – членкиня ЛОЛІТ (Львіської обласної ліги інтелектуальної творчості), голова Мистецького об'єднання "Слід", одна з керівників міжнародного проекту "Drohobych.Eu", що відбувася цього літа у Дрогобичі.

Чи можна сказати, що проект "Drohobych.Eu" в основному був спрямований на роботу з дітьми?

Так виглядає, що 80 % роботи у цьому проекті – це робота з дітьми. Активна робота на місці тривала 3 дні. Загалом було проведено 9 майстер-класів, тобто кожна дитина щодня проходила по-одному майстер-класу. Майстер-класи, які не були на пленері, проходили у приміщенні музею "Дрогобичина". Окрім курування майстер-класами, художники займались малюванням власних робіт, котрі також представленні на цій виставці. Також частина часу пішла на створення настінного панно.

Які діти мали можливість взяти участь у проекті, чи всі бажаючі могли відвідувати ваші майстер-класи?

Немає дітей, які не вміють малювати. У нашому проекті брали участь діти молодшого і шкільного віку, тому їх було тяжко згромадити в період канікул. Але завдяки міському управлінню освіти, місцевій художній школі нам вдалося зібрати дітей. Ми планували меншу кількість учасників, але прийшло більше дітей, що тішить. 47 дітей взяло участь у майстер-класах. Було так, що майстер-класи, котрі відбувались на вулиці, зацікавлювали інших дітей. Вони підходили і просилися дозволити їм малювати. Таким чином до нашої гурпи долучилось ще кілька дітей.

Що можна сказати про враження дітей, котрі взяли участь у проекті "Drohobych.Eu"? Чи всі залишились задоволеними?

Виглядало так, що дітям це дуже подобалось, оскільки вони дуже активно працювали. Навіть викладачі говорили, що вони не сподівалися такої позитивної реакції. Спочатку діти боялися малювати, а потім розрухалися і почали робити абсолютно хоробрі речі, почали малювати чуть не ногами, бавилися уже. Віддача від дітей була дуже велика, однозначно, що дітям це подобалося.

Так само цей проект мав позитивний вплив і на громаду. Роботи, мальовані вуглем творилися у місті, папір був прикріплений до стіни і діти у такому екстер'єрі працювати над особистими темами.

Яка все ж таки основна мета цього проекту?

Через Бруно Шульца привернути увагу до Дрогобича. Шульц обожнював Дрогобич, для нього це було абсолютне місто. Він навіть його не називав Дрогобичем, а просто Містом. Місто асоціювалось у нього тільки з Дрогобичем. І через творчість Бруно Шульца, через його бачення, через його відданість місту ми прагнули відкрити це місто діятм Дрогобича. Оскільки це міжнародний проект, то давалась можливість і мовної практики. Ті, хто знав німецьку мову могли собі поспілкуватись з німецькими художниками, наприклад.

Можете трохи детальніше розповісти про вашу організацію, чим в основному займаєтся ЛОЛІТ (Львівська обласна ліга інтелектуальної творчості)? Чи часто співпрацюєте з закордонними організаціями?

Співпраця з інозеземними партнерами у нас відбувалася вперше. Це була обопільна потреба. Ми вийшли через інтернет на цих людей, виявилось, що вони також шукали партнерів. "Drohobych.Eu" – це свого роду випробування, але думаю, що ми його пройшли успішно. Уже в найближчий час також будемо брати участь у ще двох міжнародних проектах.

Щодо нашої організації, то ми займаємося різними напрямками інтелектуальної діяльності. ЛОЛІТ починалася як клуб "Що? Де? Коли?". Більший відсоток членів нашої організації є дійсними членами цього клубу. Щомісяця відбуваються ігри, в яких берут участь люди з різним міст України.

Ще один напрямок ЛОЛІТ – Галицька асоціація технологів. Це група науковців, кандидатів наук. Вони видали кілька наукових збірників. Найвідоміший їхній проект – "Карпатський трамвай", вони планували відроджувати вузькоколійки, але так сталося, що ініціатор "Карпатського трамваю" раптово помер. Хоча цей бренд уже сьогодні використали інші люди і напевно зареєстрували, хоча це була ідея наша.

У 2001 році почав функціонувати мистецький напрямок ЛОЛІТ – Мистецьке обєднаня "Слід". Того ж року ми організували наш перший пленер у Жовкві ("Жовква – королівське місто"). Згодом був пленер у Белзі ("Земля белзська"), потім у Золочеві ("Країна замків. Золочів"). 2004-го відбувався всеукраїнський симпозіум скульптури у Жовкві. 2005-го року у нас була перерва.

2006-го ми робили акцію "Три крапки над ... Львовом" спеціально до 750-ліття Львова. Але ми не були включені у перелік офіційних святкувань Дня міста, робили це радше для себе. Зрештою, урбаністична проблематика завжди цікава для нас, ми практично всі пленери організовуємо на основі ціжї проблематики. Тому й акція з Бруно Шульцом була для нас дуже близькою, проблема урбаністичного пейзажу і соціуму як такого.

Минулого року ми їздили в Броди, це був проект "Країна замків. Броди-Підкамінь", але довелось перервати пленер у звязку з катастрофою в Ожидові. Ми змушені були повернутись до Львова. Але за місяць ми знову приїхали до Підкаменя, на фестиваль, де у нас було 5 днів пленеру. Результати були дуже хороші.

Цього року ми уже мали пленер у Дрогобичі і щойно повернулись з Підкаменя. Звичайно там було важко працювати, бо постійно падав дощ, але результат також дуже позитивний. Уже з 12 числа ми маємо міжнародний пленер у Белзі.

Коли буде виставлено результат пленеру у Підкамені?

Після 20-х чисел вересня, бо у середині вересня буде Форум видавців. Нам запропонували зробити одну виставку у контексті Форуму видавців. І після цієї виставки будемо мати виставку фотографій однієї дівчинки з Києва, з якою ми співпрацюємо досить довго. Це надзвичайно здібна дитина.

Хто в основному бере участь у ваших пленерах?

Наші пленери спрямовані на те, щоб молоді художники мали можливість себе реалізувати. У 2001 році пленер для студента був майже нереальною річчю. Ми надаємо безкоштовне проживання і харчування. На 10 днів поїхати і мати де жити і що їсти і тільки малювати для багатьох людей тоді це було майже нереальним. Під наші пленери підлаштовуються сьогодні і досить забезпеченні люди, які можуть собі дозволити будь-який відпочинок, але вони їдуть на пленери, щоб відчути цю атмосферу.

Щодо фінансового аспекту, хто вас підтримує?

Ми працюємо з державними установами. Обласним і міським управліенням кульутри і туризму, з відділом у справах сімї та молоді тощо. Тобто є співпраця з державними структурами, яка є досить ефективною.

Ваше мистецьке обєднання займається тільки образотворчим мистецтвом?

Літературна творчість планувалася, але є така проблема, що жінки виходять заміж і народжують дітей. Через це у нас часом відходять партнери. Але плануємо найближчим часом запустити у цьому приміщенні кіноклуб, уже закупили апаратуру. Будемо також показувати мультики для дітей.

Чи існує співпраця з іншими львівськими мистецькими об'єднаннями?

Ще не було такого. Просто мистецькі організації створені відомими митцями, а митці – люди амбітні. Хоча, добре, що їх є багато.